Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 228 пос поскородити, -джу, -диш с.-х. забороновать. поскоромити, -млю, -миш оскоромить. поскоромитися, -млюся, -М1ШІСЯ оскоромиться. поскорчувати, -чує мног. покорчить (разг.), скорчить, разг. по скрючивать, скрючить, скорёжить; (о судороге — ещё) посводйть (разг.), свести [Руки поскорчує та позводить (Квітка)]. поскорчуватися, -чуємося, -чуєтеся по корчиться; скорчиться; поскрючиваться, скрючиться, скорёжиться. Ср. поскорчувати. поскорятися1, -ряємося, -ряєтеся мног. разг. покориться, торж. изъявить покорность; (стать послушными) повиноваться, подчиниться. поскорятися2, -ряюся, -ряєшся, поскорйтися, -рюся, -рйшся обл. торопиться, поторопиться, спешить, поспешить [Поскоряюся та роздумую, як здатно орудуватиму, — в думці пугач вже в мене в руці (Вовч.); Мати з старою зняли розмову, а ми, дівчата, у садок поскорилися (Вовч.)]. поскбчити, -чу, -чнш обл. 1) подскочить, подпрыгнуть [Як коза поскочила (Ном.)]; 2) (быстро приблизиться) подскочить, подбежать [— О, то треба тебе погостити! — сказав оден, поскочив до таблиці, взяв із скриночки добрий кусник крейди і подав Грицеві (Фр.)]. поскочувати, -чую, -чуєш мног. поскатывать (разг.), скатить. поскочуватися, -чуємося, -чуєтеся подкатываться; скатиться [Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли, а які мухи по столу лазили, то поскочувалися, як насіння од вітру (Вовч.)]. Ср. поскочувати. поскошувати1, -тую, -шуєш с.-х. мног, по- скашивать (разг.), скосить [Поскошую і хлібець, і сіно (О., 1862, II — Сл. Гр.)]. поскошувати2, -шуємо, -шуете, (о глазах) мног. поскашивать (разг.), скосить; (сделать кривыми, косыми) разг. поискосйть, искосить. поскошуватися, -шуються поскагаиваться; скоситься; поискосйться, искоситься. Ср. поскошувати2. поскребти, -бу, -бёш поскрести; (счистить, снять слегка лезвием верхний слой чего- нибудь) поскоблить [Візник важко оддих- нувся и поскріб під шапкою (Вас.)]. поскребтися, -буся, -бёшся поскрестись. поскреготати, -гочу, -гочош и поскреготіти, -гочу, -готйш поскрежетать. поскрекотати, -кочу, -кочеш и поскрекотіти, -кочу, -котйш пострекотать; (о сороке и некоторых других птицах спец.—ещё) пощекотать. поскрип, -пу поскрипывание; скрип [Високе стебліпня війнуло повним важким колосом і з тихим поскрипом піддалося шорсткому лезу серпів (Смол.)]. поскрипіти, -плю, -пйш поскрипеть. поскрипування поскрипывание [Лікар наглядав за Білограєм аж надто уважно, навіть настирливо. Він приходив на кожне поскрипування ліжка (Ткач)]. поскрипувати, -пую, -пуєш поскрипывать [Внизу, біля пристані, під сфінксами, поскрипувала погойдувана поривами вітру, прип'ята до берега барка (Ільч.); Колісник., поскрипував на увесь коридор своїми чобітьми (Мирн.)\ Був погожий вечір. Брав мороз. Під ногами поскрипувало (Грим.)]. поскрипуючий поскрипывающий. поскрібки, -ків разг. оскрёбки, поскрёбки. поскрібок, -бка разг. поскрёбыш [Недобрий хліб, мабуть поскрібок (Черниг. у. — Сл. Гр.)].^ поскромадити, -джу, -диш обл. поскрести, (реже) почесать;'--»ти у потилиці редк. почесать в затылке [Свирид поскромадив у потилиці (Мирн.)]. поскручуваний 1) скрученный; свитый; свёрнутый [Кобза і Марко духом поперетинали ремені, котрими поскручувані були руки у козаків (Стор.)\ З-за лісу., виїхали вершники. Передні тримали 'поскручувані на ратищах корогви (Ле)]\ 2) свинченный; свёрнутый, сверченный; 3) свёрнутый [В декотрих старців голови на поскручуваних в'язах затрусились, аж затіпались, неначе в пропасниці (Н.-Лев.)]. Ср. поскручувати 1-3. поскручувати, -чую, -чуєш мног. 1) поскру- чивать (разг.), скрутить; (нитки, верёвки и т. п. — ещё) посвивать (разг.), свить; (вертя, скатать в свитки — ещё) посвёрты- вать (разг.), посворачивать (разг.), свернуть [Бачив, як вони [ченці] нас поскручували? ..У пана три дні панщина, а по монастирях — чотири! (Тулуб)]', 2) (снять вращая) разг. посвйнчивать, свинтить; (повредить вращением) разг. посворачивать, посвёртывать, свернуть, свертеть; 3) (головы, шеи) фам. посворачивать, свернуть [Давай.. їм [горобенятам] краще голови поскручуємо!.. (Мирн.)\— Цур вам, пек вам! поставлю вам хату через сіни та про мене там хоч голови собі поскручуйте! — сказав Кайдаш (Н.-Лев.)]. поскручуватися, -чуємося, -чуєтеся 1) по- скручиваться; скрутиться; посвиваться; свиться; посвёртываться, посворачиваться; свернуться [Варвара: Поскручувалося листячко в трубку, ..до землі хилиться, припадає (Волош.)]; 2) посвйн- чиваться, свинтиться; посворачиваться, посвёртываться, свернуться, свертёться. Ср. поскручувати 1 — 2; 3) (переплетать психически ненормальными) фам. спятить [с ума], рехнуться, свихнуться; (слегка) разг. тронуться; 4) (перен.: умереть) фам. поколеть, околеть. поскубаний см. поскублеинй. поскубати см. поскубти. поскублений, поскубаний пощипанный; выщипанный, •перещипанный [Альоша перебирав худими пальцями жорстку поскубле- ну шерсть свого приятеля [собаки], розповідаючи йому тим часом про останні події (Мик.); Мені шкода побитого і поскубаного зяблика (Коп.)]. Ср. поскубти 1. поскубти, -бу, -бёш и поскубати, -баю, -баєш 1) пощипать; (многое, всё разг. — ещё) говыщинать, выщипать, перещипать; (дёргая, трогая что-нибудь — ещё) потеребить |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)