Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 229 пос [Хлоп'ята стояли без шапок, з низенько постриженими головами, з невеличкими оселедцями. Паничі запитали, що то, полапали рученятами, поскубали злегенька (Мирн.); Іващенко зробив паузу й поскуб свою руду борідку (Сміл.); А байка всякого, хто прочитати схоче, І поскубе, і залоскоче (Боров.)]; 2) (подёргать за волоси — обычно в наказание) разг. потрепать, разг. подрать [Г о р п и и а: А хто видав передражнювати? хто видав кривитись? Глядіть, лишень, бо я вас так поскубу за чуба! (Н.-Лев.)]. поскубтися, -буся, -бешся перен. разг. потаскать друг друга за волосы [Я ж то вже й кажу, ..нема його й на світі, як з своєю ріднею — з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи помириться, то все воно, таки сказано, свій брат (Г.-Арт.)]. поскубувати, -бую, -буєт пощипывать [Він дивився поверх окулярів, кудись у небо, і тонкими пальцями поскубував краєчок лівого вуха (Куч.)]. поскулюватися, -лгоємося, -люєтеся мног. посъёживаться (разг.), съёжиться [Поскулювались [діти], позамотувались, сплять (Вас.)]. поскупати см. поскуповувати. поскупитися, -плюси, -пйшся прям.у перен. поскупиться; (прям. разг. — ещё) пожадничать [Поскупивсь ти цяцьки Прислать на свитину (Г.-Арт.); Ти гадаєш, я поскуплюся? Для тебе, Якове, мені нічого не жаль (Шиян ); Ще тільки вечора Роман читав у газеті про нього [батька] захоплюючий нарис. Автор нарису не поскупився на фарби, використав, мабуть, усю свою палітру (Минко); Зима цього року не поскупилася снігами (Ле)]. поскупіти, -пїю, -пієш и поскупішати,у -шаю, -шаєш стать скупее. поскупляти см. поскуповувати. поскуплятися см. поскуповуватися. поскуповувати, -пбвую, -повуєш и поскупати, -паю, -паєш и разг. поскупляти, -ляю, -ллєш мног. поскупать (разг.), поскупйть (разг.), скупить [Поскупав у людей землю, та й не озьме його кат (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. поскуповуватися, -повуємося, -пбвуєтеся и поскуплятися, -ляємося, -ллєтеся мног. разг. купить всё нужное, сделать нужные покупки. поскучати, -чаю, -чаєш 1) поскучать; (с кем разг. — ещё) соскучиться [Трошки ваші синки поскучають — без того не можна в світі (Вовч.)\ Ніколи не поскуча [мати] з ними, і усяка робота на діточок їй не важка (Квітка)]; 2) (за ким, за чим) мног. соскучиться (о ком, о чём и по ком, по чём) [І спитав командир весело: — Ну, а за Калинівкою, хлопці, поскучали вже? (Головко)]. послабити см. послабляти. послабитися см. послаблятися. послабіти1, -бію, -бїєш и послабішати и послабшати, -шаю, -шаєш и редк. послабнути, -ну, -неш ослабеть, послабеть (разг.), ослабнуть (разг.), стать слабее [Дихання його послабшало, але він був живий і іподі ледве чутно стогнав (Трубл.); Постарі- лася вже [Лисичка], послабла, а їсти хочеться (Фр-)\ В морі послабішала крига (Трубл.)]; морози ^бшали морозы ослабели [Морози послабшали, стояла ясна година (Верш.)]. послабіти2, -біємо, -бієте (стать больными} мног. разг. позаболевать (разг.), заболеть, захворать [Якби Оксана вмерла, а ми послабіли, то вже ж би я не мовчала про се? (Л. Укр.)]. ^ послабішати см. послабіти1. послаблений ослабленный; послабленный [Найменші врожаї дають дерева з послабленим приростом однорічних пагонів, у яких проріджують тільки крону (Колг. Укр., 1957, 1)]. Ср. послабляти. послаблення ослабление; послабление [Вітер має періодичний характер. Добові зміни його біля землі відзначаються посиленням серед дня і послабленням увечері (Наука і життя, 1956, 8)]; робити '--•ня делать послабление, послаблять. послаблювати см. послабляти. послаблюватися см. послаблятися. послабляти, -ляю, -ляєш и послаблювати, -люю, -люєш, послабити, -блн>, -биш ослаблять, ослабить; (только несоверш.: проявлять излишнюю снисходительность в требованиях к кому-нибудь, к чему-нибудь) послаблять [Легкий вітер послабляв спеку (Сміл.); Утік Драб! ..Стецьком звали. Лайте мене, пане, бийте, я винен. Попросив послабити вірьовки... (Панч ); Революційний рух 1905 року послабив цензурний гніт (Минуле укр. театру)]. послаблятися, -ллється и послаблюватися, -люється, послабитися, -биться 1) ослабевать, ослабеть [Коли позиції католицизму послабились, його захисники вдалися до найжорстокіших засобів: вони посилили інквізицію (Наука і життя, 1958, 12)]; 2) страд, з. (несоверш.) ослабляться [Лущенням стерні знищуються одно- і дворічні бур'яни.. і послаблюються багаторічні бур'яни (Колг. Укр., 1958, 11I послабнути см. послабіти1. послабувати, -б<ю, -буєш разг. редк. поболеть, похворать [Зрештою, нового мало: Микось був дні три послабував, але тепер здоровий (Л. Укр.)]. послабшати см. послабіти1. пославити, -влю, -виш разг. редк. ославить [Порішили, щоб його божевільним пославити (Вовч.)]. пославка (толки) разг. слава, уст. молва [Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив (Вовч.); Л і з а: ..Гріх не біда, та пославка страшить! (пе- рекл. з Грибоедова)]. посланець, -лаиця посланец, уст. посланец, поэз. уст. посланник, ж. р. посланница, разг. шутл. посол; (т'олько о лицах, посылаемых для исполнения поручений) посыльный (сущ.); (исполняющий спешное поручение) нарочный (сущ.) І— Хто ти такий?— Га лайда питає.— Я посланець пана Ґонти (Шевч.); Тут [в Будапешті) радянських бійців бачили |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)