Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 230 пос вперше і дивилися на них, як на посланців з іншого, незнайомого світу (Гонч.); Славу твою,Києве, несли в віках стародавні і вічні кобзарі, світлі посланці народної правди і мудрості (Корн.); Всміхається мені страшний посланець [ангел помсти], Я бачу в усміху ненависть і любов, На білих крилах червоніє кров (Л. Укр.); Правдиве, щире наше слово Іде, як посланець, у світ (Дор.); Тхориха: ..Тільки раз увечері прибігає до нас від Храпка посланець (Мирн.)]. посланий1 І) посланный; отправленный; усланный [Чи Ви дістали мою відкритку, недавно послану? (Коцюб.); Що ж мені з тобою говорити? Ти посланий. Я сама піду до голови і розкажу усе (Квітка)]; 2) посланный; 3) посланный; ниспосланный; 4) посланный. Ср. посилати 1—4. посланий2^м. постелений. послан і є пооз. уст. послание [Хіба самому написать Таки посланіс до себе, Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба (Шевч.)]. посланник дипл. посланник; дружина ^ка супруга посланника, разг. посланница. посланниця разг. посланница. посланницький дипл. посланнический. послания послание [Ну, друже, по руках, Бо до Москви верстаю шлях І я, стрілецький старшина, 3 посланням від Бутурлі- на (Бажан)]. послати1 см. посилати. послати2 см. постелити. послатися1 см. посилатися. послатися2 см. постелитися. послизнути и послизти, -зне разг. покрыться слизью, разг. сделаться слизким [Уже м'ясо послизло (Черк. у. — Сл. Гр.)]; О бодай (щоб) ви всі ~зли разг. чтоб вы все пропали. послизнутися, -нуся, -нёшся разг. поскользнуться [Робітники де-не-де чіплялися за перекинутий через річку канат, щоб не послизнутися (Тулуб); М є ц є н а т: ..Уся моя вина, що мій язик був якось послизнувся, але ж його боги слизьким створили (Д. Укр.I послинити, -ню, -ниш послюнить, послюнявить, разг. помуслить, помусолить [Вийняв [дід] сопілку, послинив дірочку, свиснут/ раз, удруге — й зачав «Вівчарика» (Мирн.); Ми послинили олівці й позаписували адреси товаришів там же таки, в смертному бою... (Янов.)]. послих: ~хом не чувати обл. слыхом не слыхать [Очі радувалися тому празни- кові, якого вже давно й послихом не чували (Фр>)\. послі нар., предл. см. після. послівний пословпый. послівно нар. пословно. послід1, -ду помёт [Для підживлення слід використовувати, крім мінеральних добрив, органічні — пташиний послід, гноївку, тор- фогнійні компости тощо (Рад. Укр., 1957, Щ- послід2, -ду 1) (плохое, сорное зерно, отходы при молотъбе)с.-х. озадки (мч. ч.); (остатки от первичной очистки зерна веянием — ещё) охвостье, разг.обсевки (леи. ч.), осевки (мн. ч.) [Вперше хіба молоть прийшов? Підставляй торбину на послід (Шиян)]; 2) анат. послед, плацента, детское место. послГдки см. послГдок. послідкувати, -кую, -куєш 1) последить; 2) (пойти вслед) разг. последовать. послїдній см. останній 1. послідовий анат. последовый. послідовний последовательный; (идущий без перерыва от одного к другому) книжн. преемственный [Послідовним борцем за демократизм може бути тільки пролетаріат (Ленін)]; *^на зміна пір року последовательная смена времён года; ~ний матеріалізм последовательный материализм; <^ний ряд явищ преемственный ряд явлений. послідовник последователь; (приверженец) сторонник [У Щепкіна було багато послідовників і учнів серед російських про- вінціальних акторів, під впливом яких був і Кропивницький (Минуле укр. театру)]. послідовниця последовательница; сторонница [В той час як Шевченко і його послідовниця- Марко Вовчок розвивали і зміцнювали школу критичного реалізму в українській літературі, буржуазно-націоналістична література виступила із своею концепцією (Іст. Укр. РСР)]. Ср. послі-. дбвник. послідовність, -ності последовательность; преемственность [Життя тримає строгу послідовність, і що здається хаосом — в тонкий лад (Тич.)]. Ср. послідовний, послідовно нар. последовательно; преемственно [Комуністична партія і Радянський уряд послідовно здійснюють заходи, спрямовані на поліпшення матеріальних умов життя народу (Наука і життя, 1958, 2)]. Ср. послідовний, послідок, -дку, (обычно мн. ч.) послідкн, -ків 1) разг. редк. остаток, остатки [Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (Котл.)]; 2) перен. презр. отброс, (чаще) отбросы [Не чоловік це, здавалось, не звір, а щось такеє, чому й імення знайти трудно. Хіба послідок людського роду (Коцюб.)];~дком несправедливості уст. в результате несправедливости, вследствие несправедливости; ~дком праці уст. в результате труда. послідущий разг. редк. последний, самый плохой; (о человеке у словах и' т. п. — ещё) наихудший [— Та що се? — каже, — хіба наш Василь послідущий? — І вона не послідуща! — відкаже було батько (Барв.)]. посліпати, -паю, -паєш (над чем) разг. редк. покорпеть, покоптеть. посліпити, -ліплю, -ліпиш мног. послепйть (разг.), ослепить [Спалахнула ясна блискавиця, Посліпила всю турецьку варту (Л. Укр.); Баньки їм бодай посліпило! (Ном.)]. посліпитися, -пішося, -питёся мног. разг. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)