Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
аюс 241 вое агресивної війни? ..Навіщо ж нам, постає питання, війна?.. (Тич.)]; це ^-»таб від того, що это происходит вследствие того, что; 3) (представать пред взором, в воображении) являться, явиться, представляться, представиться; (появляться) возникать, возникнуть; (перен.: оживать) вставать, встать [В моїй уяві раптом постає Вчорашня ніч (Піде); В своїх наукових працях Франко постає перед нами як визначний вчений, філософ, суспільствознавець (Наука і життя, 1956, 8); Постав батько перед очима — лагідний, тихий завжди (Коп.); Але у п'яній голові постала п'яна думка: Бородавка вихопив шаблю з піхов і замахнувся на нового гетьмана (Мак.); 3 рядків геніальних майстрів слова поставала велич волелюбного народу, багатство притаманних йому творчих сил, героїзм (Грим.)]; 4) (начинаться) наступать, наступить [Закотився десь за дерева і гори місяць і постало світання (Сміл.); В кімнатці постало на мить глибоке мовчання (Донч.)]; 5) (на защиту кого-нибудь, чего-нибудь) становиться, стать, перен. подниматься, подыматься, подняться, вставать, встать; 6) (выделяться над чем- нибудь) возвышаться (только несоверш.), перен. подниматься, подыматься, подняться [Несеш, як пісню, почуття своє, Проходячи повільно під склепінням, Да Спаська вежа рвучко постає Шпилів і стріл завихреним стримінням (Бажан); Стрімчаста скеля постала над кручею, як вічний вартовий (Жур.)]. поставати2 и обл. постати, -таємо, -таєте мног. 1) (расположиться, занять место где-нибудь) стать [А чого це ви поставали та руки позгортали^? (Н.-Лев.); Постали всі кругом (Чуб.)\ До печі уже поставали внуки, Ходять сини в сивині (Шп.)]; 2) (перестать двигаться) поостанавливаться (разг.)у остановиться, стать [Десь узялось ще чоловіка з шість. Поставали, стоять під крамницею (Тесл.)]. поставати3 и обл. постати, -таємо, -таєте (сделаться кем, чем, каким, превратиться в коЬо, во что) жног. стать [—А хто ж буде свині пасти, як усі постають панами? — додав один сільський філософ (її.-Лев.); Вони з диких паничів поставали зовсім свійськими (Н.-Лев.); Одного разу., за щось так розсердилася [мати] на них, що не знала, як і вилаяти, та з гніву сказала, щоб вони гайворонами поставали (народна казка); Ходім, сестро, лугами Та постанем, квітками (Чуб.)]. поставець, -вця 1) (сосуд для питья) разг. ставец, уст. поставец [Від себе відштовхнув гонець По вінця повний поставець: — Ні, я не буду з вами нить (Бажан)]; 2) (шкаф для посуды) уст. поставец [Опися все повертала очі на мальований поставець коло порога, неначе вона вперше йога бачила (Н.-Лев.); На поставцях — золоті чарки, глеки, блюда (перекл. з О. Толстого)]. поставити1, -влю, -виш 1) поставить; (переставить сверху вниз — ещё) составить; (расположить где-нибудь— ещё) поместить; (на высоте, укрепляя в чём-нибудь — ещё) установить, торж. водрузить; (паруса — ещё) поднять; (назначить — ещё) определить [Івась лежав, поставивши одну ногу і перекинувши через неї Другу (Мирн.); Виблагала Тую копійчину... Та пречистій поставила Свічечку за сина (Шевч.); Поставили на стіл вареників макітру (Гл.); Зробити поминки я хочу, Поставити обід старцям (Котл.); Добридень: Поставимо на колеса з села всі бочки і діжки\ все, що лиш триматиме воду (Волош.); Вітер гасить вогонь, але Хома нагнувся, поставив дашком долоні й задивився (Коцюб.); Граф поставив на дорогах Скрізь застави та рогатки (Л. Укр.); Ранньої весни., поставили їх [бичків] па відгодівлю (Колг. Укр., 1958, 11); Міноносець поставили на капітальний ремонт (Трубл.); Хочеш, поставимо самовар, чаю нап'ємося (Мири.); Школяр нічого не знав, і вчителька поставила йому двійку (Донч.); Добре, поставимо під оповіданнями дати (Коцюб.); Після Жовтневої соціалістичної революції більшовицька партія поставила електрику на службу всьому народові (Куч.); Школу постав так, щоб виходили з неї не писа- рі-п'явки, а грамотні люди (Мирн.); Коли б вона хотіла, то моґла б поставити мене інакше в своєму домі, а якби вона обходилась прихильніше, то й другі б інакше мене поважали (Л. Укр.); Батько поставив мене па квартирі у бабусі (Минуле укр. театру); Непереможно прагну я поставить там високо червону короговку, де й сам орел гніздо не сміє звить! (Л. Укр.); За шофера ми поставили тракториста Се- рьогу (Янов.)]; г*>т}\ в (з а) обо в'я з о к вмепйть в обязанность; ^тн вимогу см. вимога; ^ти голос спец, поставить голос [Проскуров якось запросив його додому, щоб спробувати і поставити голос (Ле)]; ^тн діагноз мед. поставить диагноз [Краще давай я постукаю і послухаю тебе, і тоді ми поставимо вірний діагноз (Іван.)]; '--•ти коло керма прям,, перен. поставить у руля; <— ти на вид поставить на вид; ^»тп па карту см. карта 2; '--•тії на ноги прям., перен. разг. поставить на ноги [Раптгм його мов вітром поставило на ноги (Баш); Турок обіцяв, що за 2 тижні поставлять мене на ноги, а мені не віриться (Коцюб.); Я круглий сирота: ні роду, ні п юду, ви мене на ноги поставили, ви мене до розуму довели (Квітка)];<^ти на рейки прям., перен. поставить на рельсы; '--•тії на своєму (на своє) поставить на своём, настоять на своём [Він знав, що дочка поставить на своєму, коли того едоче, і не сперечався (Н.-Лев.); Жінки поставлять на своє (Котл.)]; ~ти очі в землю разг. потупить взор (взгляд) [в землю] [— Слухайте, Тетяно, так що це ви надумали були?—Тетяна раптово зчервоніла й поставила очі в землю (Вас.)]; '—ти питання де поставить вопрос где [Можна буде постасиги це питання на бюро, 16—3 5 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)