Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«ОС 240 пос спродували, що мали, зібрали грошей (II.-Лев.)]. поспродуватися, -дуюся, -дуєшся попродавать всё; продать всё; пораспродавать [всё]; распродать [всё] [Ярмарок великий був, і ми добре поспродувались (Сл. Гр.)]. Ср. поспрбдува ти. поспускати, -каю, -каєш мног. 1) поспускать (разг.), спустить; (переместить в более низкое положение — ещё) поопускать (разг.), опустить, (закрепив вверху) посвёшивать (разг.), свесить [Команда почала купатися. З бортів поспускали вірьовочні трапи, щоб по них можна було вилазити з води на палубу (Ткач)]; 2) (поставить на воду) спец, поспускать (разг.), спустить [Він, швидко поробивши човни, Па синє море поспускав (Котл.)]; 3) (о головах, ветвях и т. п.) разг. поопускать (разг.), опустить, склонить; (низко — еще) посвсшивать {разг.), свесить; (только головы, взоры) потупить [Вояки стояли тихо, Очі в землю поспускали (Л. Укр.)]; 4) (отпустить, освободив от привязи) поспускать (разг.), спустить; (натравливая на кого-нибудь, на что-нибудь — ещё) повыпускать (разг.), выпустить, охотн. напустить; 5) (выпустить жидкость, газ из какого-нибудь вместилища) поспускать (разг.), спустить; 6) (уменьшить цену) поубавлять (разг.), убавить, разг. посбавлять, сбавить; 7) (потерять в весе) разг. поспускать, спустить; 8) (растратить, израсходовать безрассудно) разг. поспускать, спустить [Якби ївга знала, як він їх [гроші] поспускав, то лаяла б його кріпко (Квітка)]. поспускатися, -каємося, -каєтеся поспускаться; спуститься; поопускаться; опуститься; (с возвышенности — ещё) посходить (разг.), сойтй, уст. низойтй [Після того, як слуги та джури довгою вервечкою поспускалися вниз, угорі на сходах з'являється Фауст., і повагом зіходить униз (перекл. Лукаша)]. Ср. поспускати 1. посріблений 1) посеребрённый; осеребрённый [При кістяку., виявлено мідний посріблений кинджал, мідні тесло і шило (Нар. стар. іст. УРСР)]; ср. посріблити; 2) по- серебрйвшийся [Секретар був молодий, але з посрібленими скронями (Смол.)]; ср. посріблитися. посріблення посеребрёиие. посріблити, -лю, -лиш прям., перен. посеребрить; (перен.: окрасить в серебряный цвет, осветить серебряным светом поэз. — ещё) осеребрить [Виплив місяць, бризнуло місячне сяйво і посріблило верхівки берес- тівецьких садів (Кач.); Літа посріблили голову і розкішні вуса Яиа Замойського (Ле)]. посріблитися, -литься посеребрйться; осеребриться [Сивувата шевелюра його зовсім посріблилася (Собко)]. Ср. посріблити. поссати, -ссу, -ссёш пососать. пост, -та пост [На всіх кінцях слободи стояли партизанські пости (Шиян); Бійці знову поставили рябий стовп і будували смугасту будку поста (Гонч.); У ніс працюють сотні і тисячі безпартійних, з них десятки на найважливіших і відповідальних постах.. (Ленін)]\ стояти на ^ту стоять на посту [Невтомні міліціонери Стоять на своїх постах (Герас.)]. постав1, -су спец. редк. постав [Борошняний пил висів у повітрі, а стіни [млина], банти і постав були обсипані ним, як снігом (Коцюб.)]. См. ещё посаД1. постав2, -ву (о ткани) разг. редк. штука, кусок; (о холсте) обл. постав [рпасистий грек висовувався з ятки і закликав білі примари в фередже, кидаючи на прилавок строкаті постави шовку (Тулуб)]. постава 1) (только ед. ч.) осанка; (положение, манера держать какую-нибудь часть тела) постановка; (положение, принимаемое человеческим телом) поза [Постава їх фігур на східцях була дуже вольна й тим дуже граціозна .(II.-Лев.); А перед статуєю ми побачили., .силу народу в найрізніших одягах і поставах (Фр.)]; гарна (красива) ^ва голови красивая постановка головы; 2) (только ед. ч.) (редк.: внешний вид человека) наружность, внешность [Старий мимоволі замилувався ним: яка сила в поставі, в рухах, у красі молодечій (Ле); У вітальні — з балконом — жінка з великим кучерявим чубом, з гордою поставою (Кундз.); Постава свята, а сумління злодійське (Ном.)]; 3) (только ед. ч.) спец. постав, постановка, постанов [Це були сміливі їздці, але їх постава з зігнутими колінами в коротких стременах була незграбна й вайлувата (Тулуб)]; 4) театр, уст. постановка [Декоративне й музичне оформлення постав у театрі Кропивниць- кого було досить примітивне як на теперішній час, але воно вражало своєю поетичною образністю (Минуле укр. театру)]. поставання возникновение. поставати1, -тає, постати, -тане 1) (образовываться) возникать, возникнуть, появляться, появиться; (перен. — обычно о восстанавливаемом) подниматься, подыматься, подняться [Після шторму над закрижанілим морем постали* тисячі снігових застругів (Трубл.); Силами ентузіа- стів-запоріжбудівців постала з руїн Теплоелектроцентраль (Вишня)]; 2) (начинаться) возникать, возникнуть; (перен.: получать начало — ещё) рождаться, родиться; (перен.г становиться — ещё) вставать, встать; (вследствие чего-нибудь— обычно) нр( истекать, проистечь; (несоверш.: быть следствием, вытекать из чего-нибудь) следовать [— Кого винуватити в тих обопільних прикростях, у тих непорозуміннях, які постали межи нами та молдуванами? — думає Тихович (Коцюб.); Часом важко і розрізнити, де байка постала з народного джерела, а де, навпаки, сам байкар став таким джерелом (Боров.); Ні! я покорити її не здолаю, ту щсшо безумну, що з туги постала (Л. Укр.); З перших Днів перед Радянською владою постали величезні завдання (Біогр. Леніна)]; ^тає питания возникает вопрос, безл. спрашивается [Чи ж є у соціалістичної держави хоча б один мотив для розв'язання |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)