Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 239 пос дня суду Грибовський відповідав на всі запитання прокурора з особливою жадібною поспішливістю (Довж.)]. поспішливо нар. торопливо [Він поспішливо вбіг у ^світлицю (Хижн.)]. поспішний поспешный; торопливый; (слишком скорый) разг. скоропалительный [Поспішний відступ •черкасців до лісу не рятував їх — це розуміли навіть рядові бійці (Ле)]; ~ні кроки торопливые шаги [Ураз дівчина почула поспішні кроки (Донч.)]. поспішність, -пості поспешность; торопливость; скоропалительность [Анч працював впевнено, швидко, але без зайвої поспішності (Трубл.)]. Ср. поспішний. поспішно нар. поспешно; торопливо; скоропалительно [Лукаш поспішно поволік дерево за хату (Л. Укр.)\. Ср. поспішний. посплачувати, -чую, -чуєш мног. поуплачи- вать (разг.), уплатить; (возместить что- нибудь — ещё) пооплачивать (разг.), оплатить; (о задолженности спец. — еще) погасить [Треба було поратися коло видобутої кии 'ячки, щоб грошей роздобути, та посплачувати за заставлену нивку й за похорони панотцеві (Фр.)\ Хоч хазяї на маніфесте не ждали, всі податки посплачували (Горб.)], поспливати, -ваимо, -ваєте мног. 1) посплы- вать (разг.), сплыть; (удалиться плывя и перен.: исчезнуть — ещё) поуплывать (разг.), уплыть; (с поверхности чего-нибудь — ещё) постекать (разг.), стечь, (быстро) посбегать (разг.), сбежать; 2) (сползти под действием воды) пооплывать (разг.), оплыть; 3) (подняться из глубины воды на поверхность и перен.: обнаружиться) по- всплывать (разг.), всплыть [Жаби поспливали наверх (Руд.)]. посплигатися, -ваємося, -гаєтеся мног. 1) по- сливаться (разг.), слиться, разг. посплы- ваться, сплыться; 2) (приплыть в одно место) разг. посплываться, сплыться [По- спливалися до купочки усі, Полічила їх лебедочка — аж всі (Щог.)]. посплітати, -таю, -таєш мног. посплетать (разг.), сплестйр (крючками, спицами — ещё) посвязывать (разг.), связать; (о верёвках и т. п. — ещё) посвивать (разг.) свить, разг. вывить [Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи (Н.-Лев.)]. посплітатися, -таємося, -таєтеся мног. по- сплетаться (разг.), сплестись, поперепле- таться (разг.), переплестись [Королів цвіт посплітався з крученими паничами (Харьк. — Сл. Гр.); Але молодь міцпо поспліталася руками і не відступала ні на крок (Тулуб); Літери здалися за такі зрадливі, за такі лукаві, ніби то були маленькі гадючки, що поспліталися в ланцюжки (Вас); Радісне й смутне-— все поспліталося (Вас.)]. посповідати, -даю, -даєш церк., перен. шутл. поисповёдовать. посповідатися1, -даюся, -даєшся поисповёдо- в,аться. Ср. посповідати. посполита ист. 1) прил. см. посполитий 1; 2) (род. посполитої) сущ. простолюдинка;, крестьянка [Швачка: .Колишня босоніжка, посполита, і стану подлого і роду незначного, судити має гідності лицарські (Л. Укр.)]; ср. посполитий 2. посполитий ист. 1) прил. простонародный; (уже) крестьянский; (всеобщий) всенародный, уст. посполйтый [Зубожений, доведений до одчаю великими поборами польський посполитий люд бунтується (Кач.)]^ ~те рушення всенародное ополчение; 2)(род. посполитого) сущ. простолюдин; (уже) крестьянин [За смерть хлопа гґан хіба» що сорок гривен заплатить, а спричинися до- цього посполитий чи козак, то й життям не* відкупиться (Панч); Стоять серед степу, при дорозі, в садах, над озерами і ставками села посполитих (Риб.)]. посполу нар. разг. вместе [Здивований Хо» бачить, як усі посполу сідають за стіл^ (Коцюб.); Вміли з ним бавиться Вічно посполу (Фр.)]- поспоминати, -паю, -насш мног. повспоминать (разг.), вспомнить [Поспомияали тії» предки, що померли од редьки (Ном.)]. поспорити, -рю, -риш и разг. поспоритися, -рюся, -ришся поспорить [ївга було часом? і поспорить (Квітка); Десь-не-десь, в дея- кімсь царстві та поспорив змій з царем» (народна казка); А як поховали Ониська, вона збила таку бучу! Поспорилася з Настею, погризлася з Яковом (Мирн.)]. поспорожнювати, -нюю, -нюєш и поспорожняти, -няю, -няєш мног. опорожнить;. (сделать пустыми разг. — ещё) поопусто- шать, опустошить; (освободить от содержимого—ещё) поочищать (разг.), очистить, разг.. опростать, выпростать [Підождіть, поспорожняю діжки, дак і вам одну дам (Сл. Гр.); Гості спромоглись поспорожнювать- увесь посуд (Н.-Лев.)]. поспорожнюватися, -нюємося, -нюєтеся и поспорожнятися, -нясмося, -нястеся опорожниться; поопу стоптаться, опустошиться;, поочищаться; очиститься; опростаться, выпростаться [Ой, скоро вже наші кошелі поспорожняються,—тижнів зо два доведеться* хліо купувати, поки до нового (Екате- риносл. у.—Сл. Гр.)]. Ср, поспорожнювати. поспорожняти см. поспорожнювати. поспорожнятися см. поспорожнюватися. по-справжньому нар. по-настояшему; (всерьёз,, как следует разг. — ещё\ вплотную; {в сочетании с прил.) книжн. подлинно [Та дитяча залізниця — це для них не просто* гра: тут по-справжньому навчиться працювати дітвора (Забіла)]; ^му н а у к 6- в и й подлинно научный. посприяти, -рияю, -рияєш посодействовать, оказать содействие, поспособствовать; (создать хорошие условия для чего-нибудь* книжн.—ещё) поблагоприятствовать [Київ— красиве місто. Цьому посприяла перш за все природа: де не йдеш, усе тобі з горд або на гору (Панч)]. поспродувати, -дую, -дуєш мног. разг. попродавать (разг.), продать; (всё по частям» без остатка, разным лицам— обычно). пора спродавать (разг.)^ распродать ІВони по- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)