Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 238 пос вийшла у сад погуляти, поспівати та пожартувати (Мак.)]. поспівати2, -ває, поспіти, -шє (становиться спелым, зрелым) поспевать, поспеть, созревать, созреть [Вже й літо настало, А там жнива, бо і жито Поспівати стало (Л". Укр.); Ожина поспіла, збирати пора! (Шер.); І прирадили зібрати в одно огнище всі сили, щоб велике, спільне діло поспівало і росло (Фр*)] поспівати3, -ваю, -ваєш, поспіти, -пїю, -пГєш (делать что-нибудь своевременно, в срок, не отставать в движении от кого-нибудь, от чего-нибудь) успевать, успеть, разг. поспевать, поспеть; (только со верш.: гоняясь за кем-нибудь, за чем-нибудь) разг. угоняться [От іще й не поспіє вона сьогодні на вечір (Л. Укр.); Самовар не забарився поспіти, не забарилася Христя і чаю заварить (Мирн.); МолЪдиця йде замашистою ходою, аж стара ледве поспіває за нею (Л. Укр.); Поспієш з козами на торгі (Ном.)]. поспівувати, -швую, -пївуєш разг. попевать [Павло віддав листа і за хвилину біг уже., вулицею, поспівуючи тихенько щось досить бравурне (Л. Укр.)]. поспівчувати, -ваю, -ваєш посочувствовать [—У тебе якісь неприємності?— обережно спитала Даша, ладна вислухати й поспівчувати, ладна простити все нехороше (ЩР.)]. поспізнюватися, -нюємося, -нюєтеся и редк. поспізнятися, -няємося, -няєтеся мног. по- запаздывать (разг.), запоздать; (больше) по- опаздывать (разг.), опоздать [Ті, що здрімнули, прокинулись, як ошпарені, напевно здавалось їм, що спали на своїх постелях і, чого доброго, поспізнялися да роботу (Вільде)]. поспілий созревший, зрелый; (о плодах, ово~ щах и злаках — ещё) спелый [Не старе мре, а поспіле (Ном.)]. поспіль нар. 1) подряд, разг. сряду, кряду; (ничем не перемежаясь; разг. — целиком — ещё) сплошь [Хлопець вільно підіймав якірець п'ятнадцять разів поспіль (Донч.); Окрема частина, якою командував Білю- тін, складалася майже поспіль з ташкент- ців, здебільшого — з узбеків (Ле); Південна частина басейну Прип'яті — дикий, болотистий край, поспіль вкритий лісами (Верш.)]; кілька днів ~ль несколько дней подряд, разг. несколько дней сряду, несколько дней кряду; 2) вместе [В холодку., полягли розвідачі поспіль з робітниками та серед веселої балачки снідають (Коцюб)); Бувай же здоров, пане господарю! з своєю милою господинкою, зо всею поспіль челядачкою (Гол. — Сл. Гр.)]. поспільство ист. простонародье, [простой] народ [Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (Коцюб.); Свічка:.. Чи не для того ж обрано тебе, Щоб шанував, держав закони наші, Щоб захищав сиріт і все поспільство..? (Коч.); Лев: ..Де мені пари шукати: чи межи боярством, преславним лицарством, чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр.)]. поспільський ист. простонародный [П у б- л і й: .. Такі думки живуть у головах, що начебто повинні буть світліші, ніж голови поспільські (Л. Укр.)]. поспшути, -ну, -нещ см. поспівати3, поспіти. поспіти1 см. поспівати2. поспіти2 см. поспівати3. поспіх, -ху 1) поспешность, разг. спешка, спех, срочность [Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Кач.); Дарка з Улянкою кинулись до роботи. З поспіху, а то з перестраху Улянка спотикалась і розсипала без пуття пісок (Л. Укр.)]; з ~-»хом (в значений нар.) второпях; з а ~-»хом (в значений нар.) из-за спешки, второпях; скорий '--•х — людям посміх см. посміх 2; 2) редк. успех [Бувайте здорові! Бажаю Вам [Франкові] всякого поспіху на науковому полі (Л. Укр.); Робота йшла з великим поспіхом, бо робітників було багато (Март.)]» поспіхом нар. поспешно; (наскоро — ещё) наспех; (торопливо и запыхавшись) впопыхах [Токмагамбетов потис руку Стахурському, забув попрощатись з Валею і поспіхом пішов (Смол.)]. поспішати, -шаю, -шаєш, поспішити, -шу, -шиш и разг. поспішатися, -таюся, -гааєш- ся, поспішйтися, -шуся, -шйшся спешить, поспешать (разг.), поспешить, торопиться, поторопиться; (несоверш. — преим. в обращении — ещё) поторапливаться [Службовці поспішають на працю (Сос); Андрій поспішавсь додому (Коцюб.); Дівчинка поспішила за негром, боячись загубити його (Ільч.); Старий Варчук поспішав скосити перестиглий овес (Ст.); Гості поспішились вихилити свої філіжанки і рушили за Меметом (Коцюб.); Поспішиш— людей насмішиш (приказка)]; сіпайте! спешите!, торопитесь!, разг. поторапливайтесь I І—Поспішайте, щоб завидна доїхати, — сказала Онися паннам (Н.-Лев.)]; годинник '--•шаб часы спешат, часы ушли вперёд; з цим можна не сіпати с этим можно не спешить, с этим можно не торопиться, это не к спеху; куди ви '--•шаєте? куда вы спешите?, куда вы торопитесь?; н є сіпати не спешить, не торопиться; (подождать что делать — ещё) помедлить; н е ^шаючи не торопясь, не спеша [Не поспішаючи, підняв [хазяїн] хутряний комір, ступив чоботом на приступець ґанку (Шиян)]; н є ^шитися за ким, за чим разг. не поспеть за кем, за чем, не успеть за кем, за чем, не угнаться за кем, за чем [Давай піч топити і вечерять наставляти, і вже мати за нею було ніколи не поспі- шиться (Квітка)]. поспішливий торопливый [Поспішливий стукіт у ворота перебив Плакущева (перекл. з Панфьорова)]; ~-»ва люд йна торрплй- вый человек. поспішливість, -вості торопливость [Другого |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)