Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лос 237 пос вестр з посохом і золотим хрестом на грудях (Коч.); Палиця в руках батька була, виявляється, не просто ковінькою, а — патерицею, посохом глави роду і символізувала необмежену владу батьків (Смол.); Виходь у ліс, на простір, друже мій, Бери у руки мандрівничий посох (Нех.)]. посохлий посохший, высохший; иссохший; пересохший [Під йогами заїла руді па посохла трава (Жур.)]. Ср. посохнути. посохнути и посохти, -хне и обл. посхнути, -не посохнуть, высохнуть; (стать совсем сухим — ещё) иссохнуть, мног. пересохнуть [Та ще ж квіти не посохли, Рута зелененька (Л. Укр.); В людей жито або вимокає, або посохне, а в діда стоїть як стіна (Барв.); Сей дощик — радість всім велика. Земля посхла була — от він її змочив (Гл.) ; Бо немає більше пана, Й куркулі подохли, І кістки їхні погані Погнили, посохли (народна пісня); Довге шовкове волосся посіклося, посивіло, посохло, як трава серед зими (Мирн.)\. ло-соціалістйчному нар. по-социалистйчески [Ухвалив український народ по-новому життя перебудувати, по-соціалістичному (Вишня)]. посопше 1) прил. см. посопший; 2) (род. посопшого) сущ. ист. посбшное. посопший ист. посошный; ^ні люди по- сошные ліоди;^»на рат ь посопшая рать. посошок, -шка уменьш. уст. посошок [Із посошком в руці іду в Мари (Шп.)]. поспадати, -дає мног. 1) поспадать (разг.), спасть; (о листьях, цветах и т. п. — ещё) поопадать (разг.), опасть [Ішовши по селу, кивне кому головою — з усіх голів шапки так і поспадають (Вовч.); Голе, голе моє поле! Де ж ви, ясні квітоньки? Позгасали, поспадали, Як па небі зіроньки (Руд.)]; 2) (обрушиться сверху) попадать (разг.), упасть; (о чём-нибудь тяжёлом — ещё) по- сваливаться (разг.), свалиться, книжн. низвергнуться; 3) (уменьшиться в объёме, силе и т. п.) поспадать (разг.), спасть, поубывать (разг.), убыть, поубавляться (разг.)у убавиться; (о воде — еще) носбы- вать (разг.), сбыть; (об опухолях — обычно) поопадать (разг.), опасть; ~ти з голо- с у разг. потерять голос, лишиться голоса. поспати, -плю, -пйш поспать; (недолго разг.— ещё) вздремнуть, соснуть, фам. всхрапнуть [Любила [купчиха] чайку попити, добре поїсти, уволю поспати (Мирн.); — Поспи, синку, поспи ще трохи, поки я приберусь, — каже вона, злізаючи з печі (Мирн.); Якби поспав до обід, так приснився б ведмідь (Ном.)]. послатися1, -питься безл. разг. поспаться- иоспатися2, -пимося, -пптёся мног. обл. позасыпать (разг.), заснуть, уснуть [—Але як оце ми послались у новій одежі? — питала Марія у Василини (Н.-Лев.)]. поспекулювати, -люю, -люєш поспекулйро- вать. посперечатися, -чаюся, -чаєшся поспорить [І розмовляли мирно, а за Івана посперечалися (Чорн.)]. поспинатися, -насмося, -навтеся мног. разг. 1) повытягиваться (разг.), вытянуться [На кладовищі діти пасли кіз і, загледівши чорну велику машину, зацікавлено поспинались на могилках, як живі стовпчики (Гонч.)]; 2) (принять более высокое положение) поподниматься (разг.), поподыматься (разг.), подняться; (слегка — ещё) попри- подниматься -(разг.), попри подыматься (разг.), приподняться; (на кончики пальцев ног — обычно) стать на цыпочки [На кутку забрехали собаки, поспинавшись на тини (Н.-Лев.); Василина й Марія поспинались рачки і насилу встали на ноги (Н.-Лев.); Жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кУкУРУДЗи на річку (Н.-Лев.)\. поспиратися, -раємося, -раєтеся мног. опереться; (для создания упора для себя — ещё) упереться; (гіїолько на локти — ещё) облокотиться [Деякі поспирались на тин і лузали насіння (Н.-Лев.); Сини стояли без діла й базікали, поспиравшись на заступ (Н.-Лев.); Дівчатка чинно розсілися спереду, поспиравшись на бильця (Ільч.)]. посписувати, -сую, -суєт мног. 1) поспйсы- вать (разг.), списать, школьн. разг. поска- тывать, скатать, фам. по сдувать, сдуть; 2) (заполнить письмом; израсходовать на писание) поиспйсывать (разг.), исписать; (рисунками; на рисунки и т. п. — ещё) поизрисовывать (разг.), поизрисовать (разг.), изрисовать; (чертежами, черчением; на чертежи, черчение — обычно) поисчёр- чивать (разг.), исчертить; 3) (изобразить в письменной или устной форме) разг. описать; (сделать письменные заметки о чём-нибудь виденном или слышанном) поза- пйеывать (разг.), записать [Пані усе життя наше посписувала (Барв.); Посписували ж усе тутечки, що тільки Тимоха казав (Квітка)]; 4) (сделать список, опись предметов или лиц) разг. поперепйсывать (разг.), переписать [Перун: ..Ось я вас зараз усіх посписую і ще нї&іі подам до староства (Фр.)]; 5) бухг. и пр. поспйсывать (разг.), списать; 6) (перен.: избить кнутом и т. п.) разг. исполосовать. поспитати, -таю, -таеш 1) разг. спросить [Грицько Хрін стрів збентеженого господаря на дорозі, спочутливо поспитав, що сталося (Горд.); — А що мені даси за науку? — поспитав він брата (Коцюб.)]; 2) уст. редк. испробовать [Поспитав вже я і пня, і колоди (Ном.)]. поспитатися, -таюся, -таєшся разг. спросить; (с целью узнать что-нибудь) расспросить [— Де се ти підхопила сього жевжика? — суворо поспитався він у Христі (Мирн.); — Шлях є, та кудою вій провадить? — каже козак. — Треба під'їхати до хуторця й поспитатись (Вовч.)]. поспихати, -хаю, -хаєш мног. разг. поспйхи- вать (разг.), спихнуть (разг.), посталкивать (разг.), столкнуть [їй хотілось поспихати з човна небежів (Н.-Лев,)-у Я вас із неба поспихаю (Котл.)]. поспівати1, -ваю, -ваєш попеть [Молодь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)