Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 236 пос хто дав йому право нехтувати присутністю гюльного гетьмана? (Ле)]; 3) обл. уст. депутат. по-солдатському, по-солдатськи нар. по-сол- датски [Микита і Шаповалов розляглись і лягли по-солдатському, валетом, поклавши зброю під подушки (Борз.); Ваш лист мої товариші, Як пісню, прочитали. І по- солдатськи, від душі, Мене і вас вітали (Воскр.)]. посолений посоленный [Крутиться, бідолаха, як посолений в'юн (Вовч.)]. посолити, -солю, -солиш посолить [Явдоха Борщ варила, Та, щоб смачніший був, — аж тричі посолила (Боров.); Піт великими краплинами виступав на обличчя, посолив зашерхлі губи (Ст.)]. посоліднішати, -шаю, -шаєш редк. стать солиднее, стать более солидным [Лейтенант помітно посоліднішав (Гонч.)]. посоловілий разг. посоловелый, посоловевший [Баби й діди вже посоловілими очима дивились на пляшки та на чарки (Н.-Лев.)]. посоловіло нар. разг. посоловело [Звільнений посоловіло позирнув на двері (Кач.)\. посоловіти, -вію, -вісш разг. посоловеть [Диеиться Сторонський на сестру, а вона так посоловіла і на лиці міниться... (Мак.); Випив Чіпка оДЕіу чарку, винив другу, випив і третю. Дзенькало в голові, посоловіло у віччю (Мирн.)]. по-солов'і'пому, редк. по-солов'ячому нар. но- соловьгїному [Не вміють ще наші асканій- ські солов'ї співати справді по-солов'їному... (Гонч.)]. посолоджений разг. послащённый [Все з його уст ішло мов медом посолоджене (Фр.)]. посолодити, -джу, -дйш разг. посластить; у душі ~дйло перен. разг. на душе стало слаще [Випили вони чай, а хазяйка так дякує купцеві, так дякує: хоч у душі, каже, посолодило (Гр.)]. посолодіти, -діє разг. стать сладким [Посо- лоділо-таки, а чи багато сахарцю укинув (Сл. Гр.)]. посолодкий обл. сладковатый. посолодко нар. обл. сладковато. посолодцювати, -цюю, -цюєш обл. полакомиться сладким [Батьки їхні [хлопчаків] не дуже щедрі на п'яіаки, а посолодцювати кожному хочеться (Руденко)]. посолодшати, -шае стать слаще [Сотник: Почастуй же нас, кралечко моя, ручко- вою, щоб запіканка посолодшала (Стор.); —Та як вип'ємо, то воно [життя] й посолоділа трохи,— .. сказав Порох ізнову ковтнув чарку (Мирн.)]. посолоніти, -ніс разг. стать солёным; стать соленеє, стать более солёным [Посолонів борщ (Константиногр. г/. — Сл. Гр.)]. посолонцювати1, -цюю, -цюєш гидр. осолон- цеватц ['Треба робити рону й такою ропою посолонцювати дно ставка й береги, щоб вода трималася, як у купелі (Янов.)]. посолонцювати2, -цюю, -цюєш разг. полакомиться солёным [У клуночку був хліб і риба. Наготувала, мабуть, мати синкові посолонцювати (Донч.); Хоч посолонцювати оселедцем (Ном.)]. посольство 1) посольство [Т а н я: Я повторюю — дозвольте мені зв'язатися з посольством (Собко); 9 серпня 1653 р. до царя [від Хмельницького] відправилося нове посольство на чолі з Г. Яцковичем (Іст. Укр. РСР); Повз посольство до палацу цілий день проїздили карети (Риб.)]\ радник ~ва советник посольства; 2) (перен.: депутация) разг. шутл. посольство. посольський посольский [За «Глухівськими статтями»., гетьмапським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з'їздах, де вирішувались питання, зв'язані з Україною (Іст. Укр. РСР)\; ~ кий приказ ист. посольский приказ [Палюче сонце лилося крізь вікна посольського приказу (Риб.)]. посопіти, -плю, -пені и посопти, -пу, -пені посопеть|[Пан сотник прокашлявся, зітхнув, потім посонів трішки та й завів гнучким та густим басюрою (Ільч.)]. посопувати, -пую, -пуст посапывать [Як тільки доходило до того, щоб Грицеві розв'язати задачу самостійно, він замовкав і нерухомо стояв біля дошки, незадоволено посопуючи носом (Збан.)]. посоромити, -млю, -мит разг. посрамить, постыдить [Від імені комсомольців, що виїздили, виступила якась дівчина. Вона запевнила, що вони не посоромлять себе, виправдають високе довір'я (Гур.)]. посоромитися, -млюся, -мишся постесняться, посовеститься; (испытать стыд за своё поведение, поступки — обычно) постыдиться [Хто б там не був, скільки завгодно людей, він не посоромиться, а просто скаже, щоб вона показала йому того листа, якого приносила сьогодні вранці Павлові Михайловичу (Куч.); Хоч йому вж<? було понад сорок, він не посоромився ніти вчитися і недавно закінчив вищі технічні курси (Бойч.)]; хоч би при сторон п і х (при чужих) вмився разг* хоть бы при посторонних (при чужих) постеснялся. посоромлений посрамлённый [Отже, й на цей раз буржуазія зосталась посоромленою, побитою (Тич.)]. посоромлення посрамление. пбсоромно обл. 1) нар. постыдпо [1 стоїть вона наче от людина у чужій одежі багатій, посоромно хапаній, сама бідна (Вовч.)]; 2) (в значении сказуемого)стыдно, совестно; мені ~но мне стыдно, мне совестно. посортований рассортированный; несортированный [Посортована риба тріпотіла у великих плисковатих кошах (Тулуб)]. Ср. посортувати. посортувати, -тую, -туєш рассортировать, разг. посортировать. посотенно нар. посотенно, по сотням, сотнями. посотникувати, -кую, -куєш уст. побыть сотником, побыть в должности сотника. посох уст. посох [Роботою керує поважний старець, срібно-кучерявий ієромонах Силь- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)