Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лос 235 пос посмутнішати, -шаю, -шаєш опечалиться; стать печальнее [Вона посмутнішала, стала задумлива (Донч.)]. посмучений опечаленный, печальпый (прил.); огорчённый, омрачённый; приведённый в уныние; поверженный в уныние (Таке обличчя помучене та посмучене (Вовч.)]. Ср. посмутити. ' по-снайперському, по1 снайперськії нар. по- снайперски [Галина стріляла по-снайпер- ському. Як тільки озвався її кулемет, передня машина враз спалахнула (Збан.)]. посніданок, -нку разг. второй завтрак. поснідати, -даю, -даєш позавтракать; (окончить завтракать разг. — ещё) отзавтракать [А там тьотя нам уже й поснідать приготувала (Ільч.); — Огож- то, — втішно сказала Мар'яна, — ..я от зараз піду на роботу, як поснідаємо (Л. Укр.); Поснідай трошки — на обід менш з'їси (Ном.)]. поснований перен. переплетённый, оплетённый [Широко розкритими від напруги .очима старий дивився в далину неба, де над юнко поснованим кросном хмарин ткацьким човником плив ущерблений місяць (Грим.)]. посновиґати, -гаю, -гаєш разг. послоняться; (мелькая перед глазами разг. — ещё) посновать [Походив він собі.., посновиґав по селі, не дуже то розвеселився (Л. Укр.)]. поснувати1, -ную, -нуёш перен. переплести, оплести [А бір стоїть, як і стояв, Стоїть, — нікуди не двигнеться, І мох коріння поснував (Щог.)]. поснувати2, -ную, -нуєш разг. редк. послоняться; посновать [Дід, мов біла тінь, посиував к~>ло куреня, обійшов кругом пасіку (Мирн.)]. Ср. и см. ещё посновиґати. поснуватися, -пуёться разг. потянуться, протянуться [Давид., затягся цигаркою — димок з неї до лівого ока тоненько поснувався (Головко)]. поснулнй мног. уснувший, заснувший [Шевченко оживає на стіні І сходить до посну- лої малечі (Рил.); Мовчить поснула земля (Козач.)]. поснути, -немо, -пето мног. позасыпать (разг.), поснуть (разг.), уснуть, засЕ.уть [Закутавшись з головою в палатки, попадавши хто *де, бійці швидко поснули (Г$нч.)\ Тихо в лісі.. Мов усе поснуло, мов зачароване (Коцюб.)]. посбба обл. помощь [Пособу дав братові (Харьк. є. — Сл. Гр.)]. по-собачому, по-собачи нар. по-собачьи [На- грянуть, зринути, примчать І втрамбувать снігиі Хай по-собачому скавчать Під танком вороги! (Бажан)]. пособйти см. пособляти. пособйгися: н є ~сббиться безл. разг. не пособит, не поможет [Одарка вже не дивилась. Нічого не пособиться. Вона зробить щось друге (Ле)\ Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться (Кролев. у. — Сл. Гр.)]. пособляти, -ляю, -ллєш, пособйти, -соблю, -собіші разг. помогать, помочь, раза, пособлять, пособить [Дівчата дружні були — дарма що шкоди всім нароблено, обіцяли пособить Орлні (Горд.); Дивились лікарі, щось по-латині казали... Хіба ж вони пособлять!.. (Барв.)]. пособник пособник [Активними пособгшкадш німецьких фашистів виступали українські буржуазні націоналісти (Тези про 300-річчя)]. пособництво пособничество [Ленін сміливо ішов проти течії, викриваючи справжні цілі війни, криваві злочини імперіалістичних урядів і пряме пособництво їм «соціалістичних» лакеїв буржуазії (Біогр, Леніна)]. посббнпця пособнипа. пособницький пособнический. пособорувати, -рую, -русш церк. пособоро- вать [Пособорували генеральшу в обідню годину, а на ранок і по душі продзвонили... (Мирн.)]. пособоруватися, -руюся, -руешся церк. по- собороваться. посовати, -ваю, -ваєш 1) (положить, разместить, засовывая в разные места) разг. посовать, рассовать; 2) разг. подвигать [В і г а н д, покашлявши, посовавши стічь- цем, одважився заговорити: Ласкавий пан надто добре промовили про погреб (перекл. Л. Українки)]. посоватися, -ваюся, -ваєшся разг. подвигаться; (преим. беспокойно разг. — ещё) поёрзать; (суетливо разг. — ещё) поегозить; (ползая.редк. — ещё) поелозить [Недоку с справді посовався на місці, потім виліз із-за столу, заметушився по кімнаті (Збан.)]. іюсовілий разг. редк. посоловелый, посоловевший [Тєрьоха, як видно, лизнув уже й геть-то, бо посовілими очима мутно тільки дивився на свого товариша (Мирн.)]. См. ещё посоловілий. посовіститися, -віщуся, -вістишся разг. посовеститься (разг.), постыдиться [Давид по- совістився толочити цвіт, хоча і ніде нікого не було навкруг (Сто.)]. посовітн, -вію, -вієш разг. редк. посоловеть. См. ещё посоловіти. ^ посовітуватп, -тую, -туєш см, порадити. посовїтуватися, -туюся, -туєшся см. пора* дитися. посовом нар. разгк ползком [Сядеш верхи та посовом і перелізеш, щоб у воду не впасти (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. посовувати см. посувати. посовуватися см. посуватися. посокотати, -кбче и посокотіти, -тйть и обл. посокорити, -рить посокотать (разг.); (о курице — ещё) покудахтать; (о сороке —ещё) потрещать. посол, -ела 1) дипл. посол [— Посол!.. Московський посол!— пробігло рядами (Тулуб)]; 2) (перен.: лицо, посланное кем- нибудь с поручением, заданием) посланец, уст. посланец [Нехай він і посол від такого магната, як Острозький, але |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)