Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
л ос 243 пос сталили, Справили коси, вози порядили і (Щог.)]. постамент, -ту архт. и пр. постамент [Вони., встановили пам'ятник на високий гранітний постамент (С об ко)]. постання происхождение; (зарождение) возникновение* постанова1 1) постановление (п'реим. официальное), решение; (по судебному делу \ и т. п. — ещё) определение [Петре Петровичу! Чи читали ви постанову Уряду про заходи по ліквідації порушень Статуту с.-г. артілі в колгоспах? (Вишня)]; 2) театр, разг. постановка. постанова2 обл. 1) (мебель, меблировка) обстановка [У нас багато дечого слід би змінити... Наприклад, постанова в нашому салоні: все нове, добране старанно, але все чогось немов бракує... (Л. Укр.)]; 2) (положение, распорядок жизни) обстановка, условия, обстоятельства; (преим. мн. ч.: обычай, обыкновение) порядки [Дядько у іншій постанові зріс, коло землі копався, а ми панувати звикли (Мирн.); При других постановах з їх вийшли б хороші люди, чесні робітники (Мирн.); Вибачайте, будьте ласкаві! по наших постановах пам не можна пускать дітей до батьків... (Н.-Лев.); Обринські люди поважні, витривалі і не легко відступають від своїх постанов і цілей (Коб.)]. постановити1 см. постановляти. постановити2, -новлю, -новині обл. 1) поставить; поместить; определить [Христя засвітила невеличкий каганець і постановила його па комині (Мирн.);>Був багатий, І рідня і діти Єсть у його, а нікому Хрест постановити (Шевч.); Усюди'чати, розставили, сторожу постановили (Мирн.); Розстановлюючи їх [москалів] на днівки, постановили одного і в хату до Горпини та Солохи (Мирн.); Скрізь і всюди никають., високі чумаки, що, здається, повиходили і проходжають, дожидаючи, якого з них одного на гетьмана постановлять... (ВовчЛ]; ~ти н а своєму (на своє) поставить на своём, настоять на своём [Ой, сестрицг! набралась я мороки, а таки на своєму постановила (Н.-Лев.)]; 2) поставить, построить, выстроить; срубить; отстроить [Перестав [п'яниця] пити* купив левадку, постановив вітряк і довіку їв хліб (Квітка)]; Я) поставить; установить. Ср. и см. ещё поставити1 1, 3—4. постановка 1) (только ед. ч.) постановка [Безумовною вимогою марксистської теорії при розгляді будь-якого соціального питання є постановка його в певні історичні рамки... (Ленін); Чимало педагогіч- пих колективів, окремих учителів Добилися серйозних успіхів у постаповці політехнічного навчання (Рад. Укр,, 1954, /)]; ^¦>ка голосу спец, постановка голоса; г^/ка питання, справи постановка вопроса, дела; 2) театр, постановка [Постановка фільмів за класичними творами є надзвичайно складною справою (Мист., 1956, 1)]; 3) (только ед. ч.)'спец. редк. постав, постановка, постанов [Микола Дмитрович Максимов уважно дивився, як біжить Ярина. Він помітив усе: і невироблений старт, і неправильну роботу рук, і невигідну ностаноьк/ корпусу (Собко)]; см. ещё постава 3. постановлений постановленный, решёнпьтй; определённый. Ср. постановляти 1. постановления, постановляння постановление; (юр. — ещё) определение. Ср. постановляти 1. постановляти, -ляю, -ляєш, постановити, -новлю, -новині 1) лостановлять, постанавливать, постановить, решать, решить; (устанавливатьчто-нибудь для какой-нибудь цели) определять, определить [П о к л и- к а ч: Сенат і римський люд постановляє, щоб виконать сей вирок (Л. Укр.); П а- н а с: Мамо! Не мучте себе, не побивайтесь! Ви бачите, що Рада постановила воювати з турками й татарами (II.-Лев.); Він твердо постановив здивувати всесвіт і рідні Млинки (Допч.)]; 2) обл. устанавливать, установить [— Світ, Маргарето?— відказала Олена, і згірдливий усміх промайнув по її лиці.. —Ані їх хвальба, ані їх догана не були ніколи в силі постановити для мене якесь правило! (Коб.)]. постановник театр* постановщик [Постановник не лише вдало розв'язує наявні , у п'єсі масові сцени, але й цілком органічно вволить нові (Мист.. 1958, 4); Спочатку я покажу вас постановникові картини, він спробує вас у грі (Сміл.)]. постановниця театр, постановщица. постановочний театр, постановочный. постаратн, -раю, -раєш обл. достать; (с трудом — ещё) добыть, раздобыть; (со- брать сберегая) прикопить [А до похорону я маю все злагоджене, ані одного цвяха дітям не треба постарати (Стеф.); Кінчалася [мука] I треба було другу на якийсь час постарати (ГСоб.)]. постаратися, -раюся, -раєшся 1) постараться; (проявить усердие разг.— ещё) поусердствовать [Інна постаралася наговорити до нього лагідніше (Шовк.); А мати вже для своєї дочки поклопотатися постарались (Вовч.); Вже донесли! Хто ж це так постарався? (Донч.)]; вже ж ви теє [та як його], врайтеся разг. уж вы того, постарайтесь; надто ^ тися слишком поусердствовать, разг. переусердствовать; 2) (за кого, за що и редк^ чим) обл. позаботиться (о ком, о чём) [Я ж тебе, сипу, вчив,..невже ти тепер не постараєшся за мене? (Мирн.); Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою і рижем (Мирн.)]. по-старечому нар. по-стариковски [— В суботу ми приїдемо., та й погуляємо й потанцюємо по-старечому, — допоминалась сваха (Н.-Лев.)]. постарий разг. староватый, пожилой [Стоїть якась постара, замучена молодиця (Вовч.)]. постарити, -рить состарить [Немало, мабуть, зазнала Марина за цей час нужди, горя і всіляких злигоднів, які передчасно І її постарили (Шиян)]. 16* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)