Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 244 пос постаритися, -рюся, -ришся состариться. постарілий постаревший, постарелый; состарившийся; одряхлевший, одряхлелый; обветшалый; устаревший, уст. устарелый [Артем був якийсь інший, ..помітно постарілий (Куч.);— Дякую, мамо!—сказав, як завжди, Семен і глянув на постаріле обличчя матері (Собко)]. Ср. постаріти. постарїлість, -лості обветшалость. постаріння постарение; одряхление; обветшание. Ср. постаріти. постаріти,-тарію,-тарієш и разг. постарїтися, -тарїюся, -тарїешся постареть; (достигнуть старости — ещё) состариться; (стать дряхлым — ещё) одряхлеть, одряхнуть; (прийти в ветхость — ещё) обветшать; (не соответствовать предъявляемым требованиям разг. — ещё) устареть [Він [Мічурін] дуже постарів і посивів, але був він бадьорий і радісний (Довж.); Все сподівався заробити на грунт та хату, поки й поста- рівся (Чорн.); Та як же вона [хата] змінилася, постаріла, похилилась! (Мирн.)]. постарішати, -иіаю, -шаеш постареть, стать более старым [За якихось десять—п'ятнадцять хвилин він ніби постарішав на кілька років (Руденко)]. по-старовйпному нар. по-старйнному [В будинку було чистенько, тіснувато, но-ста- ровинному безліч скатерочок (перекл. з О. Толстого)]. по-старомодному нар. по-старомодному [На лавці Настасія Юліанівна з книжкою — по-старомодному вдягнена жінка (Сміл.)]. по-старому нар. по-старому, по-прежнему [Ковтаю нові ліки, а здоров'я по-старому лишилося (Коцюб.); Хто по-старому робить, тому хліб не родить (приказка)]. по-старосвїтському, по-старосвїтськи нар. уст. по-старосвётски [В покоях одразу стало чисто, привітно, по-господарському, але по-старосвітському (II.-Лев.); А є ц і й П а н с а: Дочку за се хвалю. Вона у мене поведена по-старосвітськи (Л. Укр.)\. постаростувати, -тую, -туєш разг. побыть старостой [М є ф"і с т о ф є л ь: ..Ходім, обійдем всю громаду тую; Ти женихайсь, а я постаростую (перекл. Лукаша)]. по-старчачому нар. по-нйщенски, нищенски. , постаршати, -шаю, -шаг.ш повзрослеть, стать более взрослым [Бачила я там Богдана Комарова, що вже ходить до Львівського університету, — постаршав і споважнів так, що аж не пізнала його (Л. Укр.)]. постаршинувати, -ную, -нуєш разг. побыть старшиной. постатейний постатейный [При постатейному обговоренні Статуту [Міжнародного агентства] особливо гостра дискусія розгорнулася з приводу 12-ї статті, що стосується заходів контролю з боку Агентства (Наука і життя, 1957, 1)]. постатейно нар. постатейно. постатечніти, -нїю, -нГвш остепениться. постати1 см. поставати1. постати2 см. поставати2. постати3 см» поставати3. постать1, -ті 1) фигура; (телосложение, общий склад тела редк. — ещё) стать; (человек как носитель отдельных социальных и субъективных свойств — ещё) личность; (перен.: созданный художником, писателем или актёром тип, характер; то, что видится, кажется, представляется воображению — обычно) образ [Люблю закутану в пухнату шаль Спокійну постать вірної подруги (Герас); Його високу постать побачили хлопці з далекого кутка печери (Куч.); В передмові до перекладу «Галицьких образків» Адольф Черпий високо ставить постать Франка в українській літературі, підкреслює актуальність його творів (Вітчизна, 1956, 5); Ся постать [тітки Наталчиної] узята цілком з життя і робить враження портрета (Л. Укр.); І хоч з тобою розстанусь, то в думці моїй зостається Наче жива твоя постать і кожнеє слово з речей (Л. Укр.)]; світла ^ть светлая личность [Марія Василівна: ..Ти був людиною певних переконань, світлою постаттю... (перекл. з Чехова)]; струнка (у человека ещё — ставна) ^ть стройная фигура [Увага всіх була прикута до невеличкої, але стрункої і міцної постаті Карла Брюллова (Іван.); На тлі золотого світла випинається струнка постать сарни (Коцюб.); І справді любо глянути па ставну постать Замфірову, з гордим, як у римського патриція, обличчям (Коцюб.)]; центральна ^ть твору центральная фигура произведения; центральный образ произведения; 2) (в скульптуре и живописи) фигура [Калеб.. бере в руки фігурку Годвінсона: Ти, Річарде, признайся, з яким ти заміром зробив сю постать? (Л. Укр.)]. постать2, -ті (полоса поля, нивы, занятая жнецами, полольщиками и т. п. при захвате в один раз) с.-х. уст. делянка, деляпа, участок, обл. постать [Ой, хто займе постать, — жни та обжинайсь, як надійде хмара, то й не оглядайсь!.. (Л. Укр.); Вони зайняли постать і почали копати рів (Коцюб.)]. по-стахановському, по-стахановськи нар. ист. по-стахановски [По-стахановськи робити — добре буде жити (приказка)]. постачальний 1) спец. снабженческий; 2) техн., воен. питательный. постачальник спец. снабженец; поставщик [Україна повинна стати головним постачальником свіжих плодів і ягід для трудящих всього Радянського Союзу, а також для плодопереробної промисловості (Колг. Укр., 1959, 2); Б л ю м: Нічого не вийде. Я собі знайду іншого постачальника (Собако)]. постачальниця спец. поставщица. постачальницький спец. снабженческий; ^киії апарат снабженческий аппарат. постачальницько-збутовий спец. спабжёр- ческо-сбытовбй. постачання 1) (действие) снабжение; довольствование; питание; поставка [Він організував постачання харчів страйкарям (Смол.); Як тільки демобілізувався стар- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)