Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ДОС 245 пос ший писар відділу постачання полку, Іван був призначений на його місце <^Ру- денко)]; '--•ця патронів воен. питание патронами;^ ня продовольства снабжение продовольствием, уст. продоволь- ствование, (реже) продовольствие; безперебійне ~ия бесперебойное снабжение; спец. бесперебойное питание; добре (г & р н е) ~-чія хорошее снабжение; 2) (предмет) снабжение; довольствие [Було зазначено [в документі], скільки й де він [Анрі-Жак] одержував постачання, де проходив санобробку (Янов.)]. Ср. постачати 1. постачати, -чаю, -чаєш, постачити, -чу, -чііга (кому, чому що и кого, що ким, чим) 1) снабжать, снабдить (кого, что кем, чем); (только несоверш. — продовольствием. Сырьём и т. п. спец. — ещё) довольствовать, (только съестными припасами) продовольствовать; (только несоверш.—чем-нибудь, необходимым для работы, спец.— ещё) питать; (доставлять) спец. поставлять, поставить [Приятель мій постачав мені книжки (Коцюб.); Городяни [Києва] ховали по будинках поранених і хворих, які повтікали з таборів, лікували їх, перепроваджували до безпечних мібць, постачали підробленими документами (Янов.)', Ферма наша постачала сусідній госпіталь молоком та маслом (Гонч.); Тепер підрозділам постачали все необхідне безпосередньо з полку (Гонч.); Збільшення заготівель молоКадало змогу безперебійно постачати молочні продукти населенню міст, промислових центрів і робітничих селищ (Рад. Укр., 1957, ЇХ); Вона [машинобудівна промисловість] повинна переозброїти сучасними машинами всі галузі народного господарства республіки і постачити багато промислового устаткування іншим республікам Радянського Союзу (Наука і життя, 1957г 12)]; 2) (снабжать чем-нибудь в достаточном количестве) разг. обеспечивать, обеспечить; (давать возможность пользоваться чем- нибудь книжн. — ещё) предоставлять, предоставить [Він [лейтенант] постачив діда й бабу дровами, роздобув для них продуктів (Янов.); На якого гаспида ти будеш тратитись? Одежу і чоботи нехай тобі жінка постачить (Квітка); Н є р і с а: ..Мені потрібна слава, як хліб, вода й повітря. Коли ти мені того постачити не можеш, без чого я нб проживу, то мушу сама собі здобути (Л. Укр.)]. постачатися, -чаюся, -чаєшся 1) снабжаться; довольствоваться; питаться; поставляться [Ми мусимо обрати собі, так би мовити, маточник, з якого поста чатимеморя посів- матеріалом (Ле); Із заводу йшла підтримка червоногвардійцям, постачались боєприпаси (Янов.)]; 2) страд, з. снабжаться; Довольствоваться; поставляться. Ср. постачати 1. постачений 1) снабжённый; поставленный; 2) обеспеченный; предоставленный. Ср. постачати 1—2. постачити см. постачати. постачитися, -чуся, -чіппся (на що) обл. достать (что), взять (что) [X р а п к о: А скільки воно [діло] коштуватиме? Одного клопоту і в двісті рублів не вбереш.. Т х о р и х а: Моя матінко рідна.1 Де ж нам на таку суму постачитись? (Мирн.)]- постежити, -жу, -жиш последить, понаблюдать; (с целью надзора — ещё) посмотреть,, присмотреть, разг. поглядеть [Гордій вибіг надвір постежити, чи нікого немає навколо (Коп.)]; ~ти очима за ким проводить глазами кого. постелений, (реже) посланий 1) постланный; постеленный; разостланный; расстеленный [Отут би втомленим, край бистрої води, На килим посланий з подякою присісти! (перекл. Бажана); Юнак поглянув на свої забруднені чоботи, почовгав по рогожці, постеленій біля порога {Грим.)]; 2) постланный; постеленный [Ліжко було вже постелене (Мак.); Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око (Коцюб.)], Ср. постелити 1—2. постелешія постилка. постелити, -телю, -тёлнш и (реже) послати, -стелю, -стелеш 1) постлать, разг. постелить; (перен.: распростереть в стороны, изредка прям. — ещё) разостлать, разг. расстелить [Постелив соломки (Руд.); Зерно коріння постеле в ту пору, Кине стрункую стеблину угору (Щог.); Послав свитку. Як ясочка, Усміхнулась, сіла (Шевч.); Чудова пісня., тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки (Коцюб.)]; 2) (разложить, приготовляя для сна) постлать, разг. постелить [Хто постелю нам постеле У світлиці запашній? (Рил.); Хто як постеле, так і виспиться (Ном.); М'яко постелити, а твердо спати (II ом.)]. постелитися, -телюся, -тёлишся и (реже) послатися, -стелюся, -стелешся разг. 1) разостлаться; расстелиться [Ой через межу горошок постелився (Метл.); Над берегом послався невеликий, густо зацві- чений білою ромашкою луг (Козач.)]; 2) постлаться; постелиться [Пішов і сам постелився Під зеленим дубом І заснув собі (Руд.); А що не було місця на лаві у тісній хаті, послалась баба долі (Коцюб.)]. Ср. постелити 1—2. постеля постель; (служащее для приготовления места для сна — ещё) постельные принадлежности, спальные принадлежности [І я кровавими сльозами не раз постелю омочу (Шевч.); Бариню перенесли в спальню й знову вложили в постелю (Мирн.); Мислі в небі, а ноги в постелі (Ном.); Собі взяти постелю мати відмовилася, сказавши, що перебуде й так (Гонч.)]; божа '¦¦¦'ля разг. уст. смертный одр. См. ещё постіль 1. постеляти, -ляю, -ляєш см. стелити. постембріональний биол. постэмбрион?льный [Піклуватися про збереження молодняка слід на всіх стадіях його розвитку — як в ембріональний, так і в постембріональний періоди (Соц. тварин., 1956, 2)]. постепёновець, -вця полит, уст. постепеновец. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)