Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 246 пос постепеновщина полит, уст. постепеновщина. постерегти1, -режу, -режеш постеречь, посторожить, разг. покараулить [Сашко, піди постережи, щдб нас ніхто тут не застукав і не підслухав (Сміл.)]. постерегти2 см. постерігати, постерегтися см. постерігатися, постерігати, -гаю, -гаєш, постерегти, -режу, -режёш 1) обл. подмечать, подметить, замечать, заметить, разг. заприметить (только соверш.) [Усе частіше постерігав він, що в серці його ворушиться кохання (Коцюб.,); Тільки що він переступив поріг, Гапя зараз постерегла на його лиці незвичайну веселість (Н.-Лев.)]; 2) (с целью выяснения чего-нибудь) следить (только не- соверш.), наблюдать (только несоверш.); (неотступно следуя за кем-нибудь — ещё) прослеживать, проследить [Де то він ходить, ніколи з нами не буває в компанії, — треба його постерегти (Рудч.)]. постерігатися, -гаюся, -гаєшся, постерегтися, -режуся, -рсжешся обл. остерегаться, остеречься, поберечься (только соверш.) [Коли б був Максим на той час не постерігся, не змандрував кудись з Пісок, ..то, мабуть би, не минути йому й тюрми (Мирн.); А настигне ніч та негода серед голого степу, отоді постережися, покотиполе, бо нема тобі затишку! (Вас.)]. постернак, -ку см. пастернак. постигати1, -гаю, -гаєш, постигнути и постигти, -гну, -гнеш 1) (созревать) разг. поспевать, поспеть [Вітер повіває, жито постигає (Н. п. — Сл. Гр.); Вже й черешні постигли (Свидн.)]; 2) (делать что в нужный срок) разг. успевать," успеть, разг. поспевать, поспеть [Вийде і йде було, не хапаючись, а постигне саме впору (Вовч.); Джури молоді ледве постигали за своїм гетьманом (Ле)]; 3) (быть готовым для еды) обл. поспевать, поспеть [А тим часом V дбайливої господині-паніматки вже й общ постиг (Н.-Лев.)]. * постигати2, -гає, постигнути и постигти, -гне (о горе, несчастье и т. п.) разг. редк. постигать, постичь, постигнуть [Смерть мене постигає саму... Викохала собі трьох синів милих., та нема й одного коло мене... (Вовч.); Кого постигне недоля за недолею, той несміливий серед щасливих (Барв.); От його-то постигла лихая біда! (Квітка)]. постигнути1 см. постигати1. постигнути2 см. постигати2. постигнути3 и постигти, -гне мног. разг. 1) (стать холодным) похолодеть [Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне! (Ном.)]; 2) (утратить теплоту) поостывать (разг.); остыть, разг. остынуть, попростывать, простыть, простынуть. постигти1 см. постигати1. постигти2 см. постигати2. постигти3 см. постигнути3, постидати см. постидйти. постидатися см. постидйтися. постидйти, -Джу, -дйш и разг. постидати, -даю, -д&єш пристыдить; (немного разг. — ещё) постыдить, посрамить [Постидив я їх, покивав головою, 'та й пішов (Вас.)]. постидйтися, -джуся, -дйшся и разг. постидатися, -даюся, -даєшся постыдиться, посовеститься. постилати, -лаю, -лаєш см. стелити, постйлий редк. постылый, разг. опостылевший [Хотіла вона робити була — не взялась, усе постиле й руки трясуться (Вовч.)]. постилка разг. подстилка. постинати, -наю, -наєш мног. посрезать (разг.), срезать; (о деревьях) посрубать (разг.), срубить; (реже) ссечь, посносйть (разг.), снести [Лев: ..Ще й не такі були дуби, та й тії постинали... (Л. Укр.); Дивіться, щоб вона ще чогось не накоїла, бо Стенлі нам голови постинає (Собко)]. постирати, -раю, -раєш мног. постирать (разг.)у стереть [Вона взяла гумку й постирала всі художні вправи Васі Бражника (Собко)\ За рік постирала нігті на пучках, що тільки живе м'ясо лишила (Барв.)]. постиратися, -рається мног. постираться (разг.)у стереться [Постиралось і почорніло срібло на узорах (Вас); Білі рученьки змиваються, а персники постираються (Чуб.)]. постискувати, -кую, -куєш и постискати, -каю, -каєш мног. 1) посжимать (разг.), сжать, постйскивагь (разг.), стискать (разг.), стиснуть; (с силой — ещё) посдав- ливать (разг.), сдавить; (губы — ещё) поджимать (разг.), поджать; 2) обл. постя- гивать [туже] (разг.), стянуть [туже] [Постискайте ходаки, а то води наллється (Каменец, у. — Сл. Гр.)]. постискуватися, -кується посжиматься; сжаться; постйскиваться; стиснуться. Ср. постискувати 1. постити (пощу, постиш) и пбстйтнся (пощу- ся, постишся) поститься [Німець каже, що постить все половину: вдень їсть скоромне, а вночі постить (Ном.); На тиждень дні по три постились (Котл.); Хотів Кобилку Клим не їсти приучить, І Шкапа мусила постить (Боров.)]. постихати, -хає мног. позатихать (разг.), затихнуть, поутихать (разг.), утихнуть; (перестать звучать — ещё) поумолкать (разг.), умолкнуть, смолкнуть [Постихали співи й жарти У дворі моїм (Гл.)]. постій, -тою 1) постой [А коби я у вас попросився на постій, хазяєчко? (Куч.)]; І плата за ~тш плата за постой, уст. плата за постоялое; 2^ воен.\ стоянка, уст. постой [Прийшли у ту слободу, де вона жила, солдати на постій (Квітка); Для військових постоїв не вистачало приміщень, і бійці ночували просто голого осіннього неба надворі (Смол.)]. постійний постоянный; (не меняющийся — еще) неизменный; (всегда бывающий—ещё) всегдашний, разг. завсегдашний, шутл. присяжный (только о человеке) [Всі відносини власності зазнавали постійної історичної заміни, постійних історичних змін (Комун, ман.); Доки в плавнях точились бої, понтонери вже лагодили постійний міст І (Гонч.)\ Серединою протоки між островом |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)