Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 247 пос і великим берегом постійна течія літом і взимку з шаленою швидкістю проносила кригу (Трубл.); Радянські люди висловлюють щиру подяку Комуністичній партії за постійне піклування про дальший розвиток сільського господарства (Колг. Укр., 1958, 4); Ніхто йому не міг щось заперечити.. Навіть постійний його опонент Лодижен- ко й той не знав, як же краще вийти зі становища (Ле)]; ^на адреса постоянный адрес; ~ний відвідувач постоянный посетитель, разг. завсегдатай; *^иий капітал эк. постоянный капитал [..постійний капітал має тенденцію зростати швидше, ніж змінний.. (Ленін)]; "-мшії струм эл. постоянный ток [Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився постіййим струмом від батареї (Янов.)]; ^ні турботи постоянные заботы. постійність, -ності постоянство, редк. постоянность; неизменность [Окремий збірник річ тяжка і дуже одірвана, в журналі може бути більше систематичності і постійності (Лт Укр.)\. Ср. постійний. постійно нар. постоянно; неизменно [В багатьох місцях і містах її [Італії] побував він, але жодне не лишило по собі такого сліду, жодне не вабило так постійно й непоборно, як Рим (Рил.)]. Ср. постійний. постікати, -каємо, -каєте мног. 1) постекать (разг.), стечь, посбегіть (разг.), сбежать [Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави (Мири.)]; 2) (кровью) поистекать (разг.), истечь; 3) (о зерне, корнеплодах) с.-х. не налиться [Постікало в хлібові зерно (Харьк. у. — Сл. Гр.); Буряки постікали, бо заросли бур'яном (Пирят. у.— Сл. Гр.)\. постіл, -тола лапоть [Нечутно ступають пастухи в постолах (Коцюб.)', Дере порфіру на онучі І ніби морщить постоли (ІПевч.); Ляпає язиком, як постолом! (приказка); В постоли вбути (Ном.)]. постілець, -льця уменыи., ласк, лапоточек, лапоток [Легенькими постільцями він [гуцул] вийде надвір з чорної хати та на запашні панські гори подивиться (Козл.)]. постілкд половик [Прямо від дверей до стелажів пролягла килимова постілка (Рад. Укр., 1959, IV)]. постілонька уменьш., ласк, постелька [Ой, склоню я голівоньку На білую постілоньку, Може я засну (народна пісня)]. постіль, -телі 1) постель; (служащее для приготовления места для сна — ещё) постельные принадлежности, спальные принадлежности [Горпина як сиділа, так і скочила з постелі, та в сіни (Мирн.); Широкий степ — його постіль (Г.-Арт.)]; л е- ж а т и в ^телі (болеть) лежать в постели; 2) горн., техн. постель [На дні уклали так звану постіль з щебеню, на неї спускались бетонні масиви вагою до трьох тонн кожний (Веч. Київ, 1957, І); Інженери., створили конструкцію універсальної постелі, яка дає змогу складати на ній різні секції для багатьох типів суден (Наука і життя, 1957, 2)]. постільга орн. пустельга [Хижі птахи — сови, сичі, постільги, мишоїди — винищують мишей та інших шкідливих гризунів (Садіен. і ягідн.)]. постілька уменыи., ласк, постелька [Свіжий барвінку! Хто ж тобі без мене Білу на полі постільку постеле? (Боров.)]. постільки союз: ^ки... поскільки разг. постольку... поскольку. "постільпий постельный [Коли у хворого на сухий плеврит підвищена температура, він повинен додержуваїи постільного режиму (Наука і життя, 1957, 1)]', ^па б і л й з- н а постельное бельё; ~ні речі постельные принадлежности, постель. постовий1 1) прил. постовой [За Дніпром сходив місяць і світив у віконце постової будки (Донч.)]; 2) (род. постового) сущ. постовой [Постовий неквапливо крокував по мосту, вдивляючись у гладінь ріки (Веч. Київ, 1960, І)]. Ср. пост. постовий2 прил. постовой [Зліг він лише місяць тому, в такий же надвечірній час, коли рідко і тоскно дзвонив постовий дзвін (Тулуб)]. Ср. піст. постовпіти, -піємо, -пієте мног. остолбенеть [Люди обступили його довкола і постовпіли (фр.)]. постогнати, -тогну, -тбгнеш постонать [Спазма витягала, здавалося, всі нутрощі наверх. Яка мука! Зіна спробувала постогнати... (Смол.); Одначе вони [міщани] по- I стогнали, погомоніли й таки мусили платить (Н.-Лев.)]. постогнувати, -ную, -нуєш разг. постанывать [Старий циган стиха постогнував (Коцюб.); Вітер поривами шумів листям і постогнував у тонких стовбурах дерев (перекл. з Фадеева)]. постоєвий ист. постойнмй. постолакати, -каю, -каеш вульг. разглагольствовать; говорить медленно и не- интерёспо [Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! (Сл. Гр.)]. постолик лапотбк; (мн. ч.: постолики, -ків) лапоткй, лаптйшки [Знов позбирала все, що мені треба, і дві пари постоликів липових розгорила, та й однесла до сусід (Варе.)]. постоловий лапотный. постоляр, -ра редк. лапотник. постомлюватися, -люємося, -люєтеся мног. поустать (разг.), устать, поутомляться (разг.), утомиться; (сильнее) поистомйться (разг.), истомиться. постоптувати, -тую, -туєш мног. по стаптывать (разг.), стоптать; (износить) разг. поистоптать, истоптать [Краса злиняє, сині жупани зносяться, цвяшки постоптує фаре.)]. постоптуватися, -тується постаитываться; стоптаться; поистоптаться, истоптаться. Ср, постоптувати. посторінковий постраничный. посторожити, -жу, -жйш посторожить, постеречь, разг. покараулить. посторонитися, -ронюся, -ронишся посторо- | нйться [Він здивовано глянув на слідчого. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)