Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 248 пос потім посторонився і пропустив Полоза {Собко)]. посторонковий постромочный. посторонок, -нка постромка [Річку переїздили вбрід. Деякі коні полохалися води, комизились, рвали посторонки (Гонч.); Виплів батько бриля свому сину, 3 посторонка зробив очкура (Ол.)]. постоювати, -тоюю, -тбюєш разг. постаивать. постояле, -лого сущ. уст. постоялое. постоялець, -льця уст* постоялец [Господарка квартири., несе постояльцеві миску з водою й глечика (Янов.)]. постоялий: '--•лий двір уст. постоялый двор [Тут проїжджа дорога — завів би шинок, постоялий Двір. їде чумак — заїжджає, проходе прохожий — завертає (Мирн.)]. постоянка уст. стоянка; остановка [На по- стоянці невільників розв'язали {Тулуб)]. постояти, -тою, -тоїш 1) постоять [Сторож постояв і, не добившись слова від «його благородія», вийшов (Мирн.); — А я ж тобі велів іти косити ячмінь? — Постоїть до завтра, піде не дінеться (Я.-Лев.)]; ^тІШ, <—'тїйте! постой!, постойте!, подожди!, подождите!, погоди!, погодите}; (для выражения несогласия у возражения и т. п. — ещё) позволь!, позвольте! [X р а п к о: ..Ось постій, як я його [сина] прикручу, тоді побачиш, який з його буде молодець... (Мирн.); — Постійте ж, я вас побунтую! — кричить пан (Мирн.); Постій! Постій! Я вмію се відчути. Моя любов не згасла, ще горить (Фр.)\ — Вон, сяка- така, волоцюго! .. — Та до мене. — Постійте, — кажу йому, — за що "се? (Мирн.)]; 2) (за кого, за что) перен. постоять [Стіймо за них, вони за нас постоять (Коцюб.); За добру справу варто добре* постояти (приказка)]; <-^ти за себе постоять за себя [Вони цілком доросла дівчина і знає, як вести себе, а де треба — й постояти за себе (Ю.г Бедз.)]. постпозитивний филол. постпозитивный; о-»не означення постпозитивное определение. постпозиція филол. постпозиция. постпред (постійний представ- н й к) дипл. постпред (постоянный представитель). постпредство (постійне представництво) дипл. постпредство (постоянное представительство). по-страдницькому нар. страдальчески [—Винеси, як можна, мені кусок хліба! — несподівано прохає %ін, одразу по-страдницькому скривившись і ковтнувши слину (Вас.)]. аостраждалий пострадавший. постраждати, -даю, -дасш пострадать [Л ю- ц і й: ..Мій дорогий, коли б ти знав, як тяжко мені, що ти за мене постраждав (Л". Укр.); Вухо Нахавадусі майже не постраждало, коли не зважати, що воно стало кольору синьої картоплі, трохи набрякло й було подряпане (Трубл.); Стародавній фонтан постраждав мало, але він з тої ночі засох (Коцюб.)]; ~ти з а правду, за ідею пострадать за правду, за идею [Ніби я не міг би теж постраждати за правду... (Вас.)]; здо- р 6 в'я його ^дало здоровье его пострадало. пострах, -ху разг. 1) страх [Відси дикі звірі розносили пострах на цілу околицю і на всі полонини (Фр.)]; на <-^х для устрашения [Ти гадаєш, що я цівку тілько на пострах ношу? (Фр.)]; 2) (существо или, предмет, внушающие чувство сильной боязни) гроза [Його [Гриця] лице з квадратового зробилося гарбузовате, а в тілі набрав такої сили, що став пострахом для своїх товаришів (Мак.)]. пострахати, -хаю, -хаєш и пострашити, -шу, -шйш попугать, разг. постращать; (с целыа воздействия, предупреждения разг. — еще) припугнуть, (реже) пугнуть, (угрозами) пристращать [Пострашити можна, щоби на другий раз не лакомився на чужу працю, але забити, то ні (Фр.); Хоч жалко/ не- жалко, а треба впинить: і пострахаєш [Андрійка] було і покрикнеш на його... (Вовч.)]. пострахатися, -хаємося, -хаєтеся и пострашитися, -піймося, -шитёся мног. разг. испугаться, напугаться, перепугаться; (сильнее) натерпеться страху, набраться страху [Вони пострашились, не мали де- сховатись та повлазили в грубу (Чуб.)]. пострашити см. пострахати. пострашитися см. пострахатися. пострекотати, -кочу, -кбчеш и пострекотітиу -кочу, -котиш пострекотать. постреляний см. постріляний. поістреляти, -ляю, -ляеш см. постріляти. пострибати, -баю, -баєш 1) попрыгать, поскакать [Пострибала зайчиха підживитись (Коп.); Ловко співаєте, діточки.. А тепер через вогнище пострибайте (Донч.); Вітрець пострибав хлібами, сколошкав овес, смикнув за довгого вуса ячмДнь (Донч.)]; 2) (с чего) мног. поспрыги^вать (разг.), спрыгнуть, соскочить; (на что, во что) повспрыгивать (разг.), вспрыгнуть, повскакивать (разг.), вскочить [Ціла машина прибула з села Межирічки.. Пострибали з машини і, знай наших, одразу в танець (Куч.)]. пострибувати, -бую, -буєш попрыгивать, пр- скакивать [За нею дві дівчинки пострибують, як ті лошатка (Вовч.)]. пострибун, -на разг. скакун; перен. непоседа* шалун. пострибунчик ласк, скакунок; шалунишка. Ср. пострибун. постривати: ~ вай!, ^вайте! подожди!г подождите!, погоди!, погодите!; (предоставить время для чего-нибудь — еще) дай срок!, дайте срок! [П е р е л е с н и к: Постривай хвилину! Я без тебе гину! (Л. Укр.); Постривайте, не вбивайте: Там моя Оксана (Шевч.); Постривай лиш, Трохи одпочину. Та тоді вже (Шевч.)]. постриг, -гу церк. постриг, пострижение [Вона уявляла собі, ..як вона в остаяпій раз попрощається з матір'ю і піде під постриг,. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)