Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
110С 249 пое як на неї надінуть клобук... (Н.-Лев.)]. постригання церк. пострижение. постригати, -гаю, -гаєш, постригти, -рижу, •-рижеш 1) церк., перен. постригать, постричь [Ти постриг няс у черниці, А ми собі мд- Лодиці... (Шевч.)]; 2) (только соверш.: обрезая, укоротить) постричь, остричь [І постригла місцями усю голову... (Квітка)]. постригатися, -гаюся, -гаєшся, постригтися, -рижуся, -рижешся 1) постригаться, постричься [— Чи не в ченці, часом, гадаєш постригатися? — жартують було (Коцюб.); П а л а ж к а: Чом же ти у попи не постригся, коли в тебе мати попадя була? (Мирн.); Пострижемося ж у лакеї Та ревносно в новій лівреї Заходимось царів любить (Шевч.)]; 2) постричься, остричься; О <^ гтися в дурні разг. стать дураком, попасть в дураки; (оплошать) опростоволоситься. Ср. постригати 1—2. постригти см. постригати. постригтися см. постригатися. пострижений 1) постриженный [Скоро Ігор був Еішущений з в'язниці і пострижений в монахи (Нар. стар. іст. УРСР)]; 2) постриженный, остриженный [Хлоп'ята стояли без шапок, з низенько постриженими головами (Мирн.)]. Ср. постригати 1—2. постріл, -лу выстрел [Лунко ляснув постріл з берега (Янов.); Козаков, однією рукою піднявши автомат в небо, дав три одиночних постріли (Гонч.); Це той, що одним пострілом сорок сім качок б'є (приказка)]; холостий г^л холостой выстрел. пострілювати, -люю, -люєш постреливать [П'яні прапорщики., від повноти почувань пострілювали з пістолетів у електричні лампочки (Смол.); З кожним днем все частіше пострілювали., мотори відремонтованих тракторів (Збан.)]. пострїлянин 1) перестрелянный; пострелянный; израненный [выстрелами] [I над могилою постріляних луганців Три рази прогримів прощальний їх салют (Бажан); А в тім возі Михай лежить, Порубаний, постріляний... (дума)]; 2) расстрелянный; » перестрелянный. Ср. постріляти 2—3. постріляти, -ляю, -ляєш 1) пострелять [Кораблі постріляли-постріляли та й знялися з якорів (Куч.)]; 2) (кого) мног. перестрелять, разг. пострелять; (изредка) разг. изранить [выстрелами] [Зігнали людей, кого постріляли, кого порубали (Коцюб.)]; 3) (израсходовать что в стрельбе) мног. расстрелять, разг. перестрелять [Уже стріли і кулі постріляли (Чуб.)]. пострілятися, -ляється мног. перестреляться (разг.), застрелиться [— Егеж пак, ви хотіли знать, як пострілялись ті якути? Я б вам радніший розказать, та щоб те знать — там треба бути (Л'. Укр.)]. пострічати, -чаю, -чаєш разг. встретить; (случайно разе, — ещё) повстречать [Веселий, говорливий, жартує [Денис] з усіма, кого иостріча (Квітка)]. пострічатнся, -чаюся, -чаєшся встретиться; повстречаться [Раз Лікар в город одправ- лявсь І нй полі з Здоров'ям пострічавсь (Боров.); Боюсь, щоб з ним і не гюстріча- тись (Барв.)]. Ср. пострічати. построений 1) построенный, выстроенный; поставленный в строй; 2) построенный, выстроенный; отстроенный. Ср. пострб- їти 1—2. пострбїти, -рою, -роїш І) (в ряди) построить, выстроить; (воен. — ещё) поставить в строй [От уже построїли некрут в лави: х>дин за одним, один за одним (Мирн.)]; 2) (о строении) редк. построить, выстроить; (закончить стройку — ещё) отстроить [Не велику й не багату Чоловік построїв хату (Щог.)]; см. ещё збудувати; О ~»ти д у р н я фам. повалять дурака. пострбїтися, -роюся, -роїшся 1) построиться, выстроиться; стать в строй [Сказав, і військо загриміло, ..Построїлось і полетіло (Котл.)]; ср. пострбїти 1; 2) (соорудить дом и т. п. для себя) редк. построиться; (закончить постройку —еще) отстроиться; см. ещё збудуватися 2. постромляти, -ляю, -ляєш мног. повтыкать (разг.), воткнуть, разг. понатыкать, понатыкать, натыкать; (острое—ещё) повон- зать (разг.)у вонзить; (в отверстие — обычно) повсовывать (разг.)} всунуть [Пало- чок назбирав, постромляв кругом хатк- (Манж.)]. построчити, -рочу, -рбчиш 1) (о шитье)» построчить; 2) (о писании) перен. фам. построчить; 3) (о стрельбе) перен. разг. построчить [Івашко построчив з автомата* в один бік і кинувся по ходу сполучення (Панч)]. поструганий 1) выстроганный; выструганный; перестроганный; переструганный; об строганный; обструганный, остроганный^ оструганный; 2) расчищенный [Маленький двір під тік постругано (Головко)]. Ср. постругати 1, 3. постругати (постружу, постружеш и постругаю, постругаєш) 1) выстрогать, разг. выстругать; (всё, многое — ещё) перестрогать, разг. перестругать; (со всех сторон, кругом — ещё) обстрогать, разг. обстругать, острогать, остругать; 2) (некоторое- время) построгать, разг. постругать [Нахилив [Кулик] голову і, щось наспівуючи, старанно скребе ножем цурпалок. Постру- же, уважно огляне з усіх боків (Жур.)]; 3) (приготовить для чего-нибудь площадку} разг. расчистить; (мног. разг. — ещё) по- расчищать. пострупіти, -пію, -пїєш разг. редк. покрыться струтіьями [Його тіло почорніло, а від вітру пострупіло (Сл. Гр.)]. пострянути, -немо, -нете см. позастрявати. постскриптум, -му постскриптум [Іван., бере листа, написаного до Ярослава, і гарячково доповнює його віршованим постскриптумом (Кол.)]. постувати, -тую, -туєш поститься, разг. постничать [Є п і с к о п: Ти постуєш? |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)