Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нос 250 пос хоч я заборонив для в'язнів піст? (Л. Укр.)]. юостугопїти, -ню, -ниш погудеть [глухо]; постучать [глухо]. постудепіти, -пїє безл. разг. похолодать, похолодеть; н а д в (Гр і <^*шло на дворе похолодало, на дворе похолодело. постудити, -туджу, -тудиш разг. постудить.^ яостужавіти, -віє мног. разг.^ позатвердёть (разг.), затвердеть, поотвердёть (разг.), отвердеть; (о жидкости) загустеть; (под действием холода) поподмерзать (разг.), подмёрзнуть [Оце повечоріє, калюжки посту- жавіють (Вовч.)]. чюстук, -ку разг. стук [Коли почувся перший глухий постук у дубову дошку дверей, панотець Дем'ян уже був біля них (Ле); Лежу.., коли се стукає. Се ж його постук! {Варе.)]. постукати, -каю, -каєш постучать, разг. постукать; (сильно) разг. поколотить; (попросить, чтобы впустили) постучаться; (пытаясь открыть себе вход разг. — ещё) толкнуться [Серьожка з таємничістю ворожбита постукав палицею об диван (Гонч.); Поїзд постукав по багатьох стиках рейок і зник (Трубл.); Я зайшов, знайшов кімнату з написом на дверях «Відділ листів», постукав (Грим.)]. «остукатися, -каюся, -каєшся постучаться [Хтось поступався у двері (Ст.); Коли Ви там не доскочите служби на такій умові, то треба приїхати сюди і самому поступатися хоч би до князя Ерістова (Мирн.)]. ¦постукотіти, -кочу, -котиш усилит, постучать; постукать; поколотить [— Добрий вечір, — відказала [дівчина] нриємним співучим голосом і швидко постукотіла каблучками по коридору (Збан.)]. Ср. постукати. •постукування постукивание; поколачивание [Чутно було глухе постукування серед темноти, а більше нічого (Мирн.)]. Ср. постукувати. ^постукувати, -кую, -куєш постукивать; (сильнее — чем-нибудь по чему- нибудь — ещё) поколачивать [Молотарка ритмічно постукувала (Смол.); Ставало чути, як постукують на плацдармі кулемети (Гонч.); Каринський усе ще постукував олівцем по столу (Шовк.); Джепар роздував у коминку жар та постукував рондельком (Коцюб.)]. постулат, -ту филос. постулат [Ви забули про один постулат: життя для людини, а не людина для життя... (Смол.)]. постулювати, -люю, -люєш филос. постулировать. постульований фил^ос. постулированный. «поступ, -пу 1) прям., перен. поступь; (преим. прям. — ещё) шаг [Його обличчя, його постать, його поступ казали, що це чоловік силющий, рішучий (Мирн.); Тиха, беззвучна, легким поступом кішки, поволі пливла над Поліссям ніч (Козач.); Могутнім поступом йде наша соціалістична держава вперед —до комунізму (Літ. газ., 1948, І); Грішу на кождім.поступі (Фр.)]; 2) перен. прогресе, движение Гвперёд [Вічний революціонер Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер (Фр.)]. поступальний поступательный; ^ний рух поступательное движение [Радянська Література є однією з найдійовіших форм * критики і самокритики; вона нещадпо бореться з тим, що стоїть на шляху поступального руху до комунізму (Іст. укр. літ.)]. поступальність, юності поступательность. поступально нар. поступательно. поступати, -паю,-паєш, поступити, -туплю, -тупиш 1) поступать, поступить; (становиться членом, участником чего-нибудь — ещё) вступать, вступить [Яким поступив на службу (Н.-Лев.); Наташа поступила в гімназію (Л. Укр.); Я товаришок питала, поступала ув артіль (Тич.)]; 2) (совершать какой-нибудь поступок, действие) разг. поступать, поступить [— А ви, капітан, по заповіді поступаєте: хай права не знає, що робить ліва, — зареготався Книш (Мирн.); Мартин: Ні, пане майстер, ..ви не зовсім справедливо поступили з сином (Фр.)]; вона погано ^ пила зі мною она нехорошо (плохо) поступила со мной, она плохо обошлась со мной; 3) (що) (отдавать кому-нибудь что-нибудь) разг. уступать, уступить (что); (добровольно отказываться от чего-нибудь в пользу других — ещё) поступаться, поступиться (чем) [А тут же й наймичка в мене така трапилась, що не жаль їй кусок города поступити (Барв.); Своє поступи, а чужого не займай (Барв.)]; 4) обл. ступать, стунйть; (отправляться, направляться) двигаться, двинуться; (только соверш.: занять определённое место) стать [Біжать, поступаючи злегка, Газелі стрункі, сторожкі (Л. Укр.); Марш відси, се панське пасовисько, пе смій і ногою поступити сюди! (Фр,); Та сама містина, тільки весна далі поступила; ..де-не-де вже й верховіття дерев поволочене зеленою барвою (Л. Укр.); Ми поступили так, щоб тіні з-за берези не було видно (Барв.)]. поступатися, -паюся,^ -паєшся, поступитися, -туплюся, -тупишся 1) поступаться, поступиться; (добровольно предоставлять что-нибудь в чью-нибудь пользу — ещё) уступать, уступить [X р а п к о: Істинно тобі кажу, стара, що мені жаль вас стало. Краще своїм чим поступитися, аби захистити вас від напасті (Мирн.); Не було ще на світі такого пануючого класу, який поступився б без боротьби (Ленін)]; ^тнея місцем уступать, уступить место, (реже) поступаться, поступиться местом [На моє привітання вони відповіли в один голос і посунулися, поступаючись місцеві на колоді край дверей (Коцюб.); Чув [Йон], що в його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді зі еввєю долею... (Коцюб.)]; ~тися своїм правом поступаться, поступиться своим правом, реже) уступать, уступить своё право Одначе, я сказав Косачці, що я напишу до Вас і як Ви поступитеся своїм правом |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)