Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нос 251 пос задля їх (на мій погляд) дуже важного діла, то «Згубу» я віддам їм (Мирн.)]; 2) (оказываться не в состоянии сравняться с кем-нибудь, с чем-нибудь) уступать, уступить; (не удерживать, утрачивать суще- ствующееу определённое состояние, положение) разг. сдавать, сдать [І справді, Устп- на дочці не поступалася. На голові в неї високо викладена коса та закріплена приколками з оздобами (Чорн.); Яскраві барви весни поступалися менш помітним, але більш стійким кольорам літа (Дмитр.); Всі, всенький народ вірить у те, що поступиться природа перед розумом людським, перед людською енергією... (Вишня)]; *^питися першістю [перед ким] уступить первенство [кому] [Він має поступитися першістю (Гонч.)]; ~тися чим перед ким, перед чим уступать, уступить кому, чему в чём [Спритний був драгун і вправно орудував шаблею, але й козак нічим не поступався перед ним (Панч); Монастирські мури нічим не поступалися перед замковими мурами (Кач.)]; він ні перед ким не '--»питься в знаннях он никому не уступит в знаниях; 3) (отодвигаться, отходить) разг. отступать, отступить; (немного — ещё) подаваться, податься [— Брати-то- вариші, не поступайтеся! Усі одказали: — Не поступимось! (Вовч.); Хто не йде вперед, той поступається назад! (Мирн.); Оксана, не міняючи пози, повертала за ними тільки голову. Потім чомусь поступилась у сіни і хутко зачинила двері (Панч); Він просив поступитися трохи і пропустити акторів до театру (Смол.)]; *-^пись! отступи!, отойди!, фам. отдай назад! [І в г а: Поступись! Чого вирячилася!? (Волош.)]; ~питися вбік податься в сторону; н є <^пляться нікому на крок не отступят ни перед кем ей на шаг [Люди наші кріпкі і високі, як дуби. Не поступляться нікому на крок, дуже горді та благородні (Янов.)]; 4) обл. подходить, подойти [Прочанин поступається ще ближче і вдивляється в чоловіка (Л. Укр.)]. поступити см. поступати, поступитися см. поступатися, поступка уступка [Боротьба смердів змусила пануючий клас піти на поступки і зменшити тягар феодальної експлуатації (Нар. стар. іст. УРСР)];~ка перед силою уступка силе; не йти на ^ки не идти на уступки; робити ^ку делать уступку, уступать. поступления поступление; вступление. Ср. поступати 1. поступливий уступчивый; (умеющий ладить с другими) уживчивый [..ми повинні бути дуже обережні, терпеливі, поступливі до пережитків національного недовір'я (Ленін)]. поступливість, -вості уступчивость; уживчивость [Шартен усе бачив. Американець з кухлем пива і покірна поступливість французів здалися йому мало но символічними (Собко)]. Ср. поступливий. поступливо нар. уступчиво. поступний поступательный. поступовець, -вця полит, постепеновец [Всі фрази галицьких поступовців про сприяння «жіночому питанню» лишаться фразами (Л. Укр.)]. поступовий 1) постепенный [Особливого значення в період поступового переходу від соціалізму до комунізму набирає комуністичне виховання молодого покоління (Рад. Укр., 1950, IX)]; 2) редк. передовой, прогрессивный [Про москвофільську партію нічого й казати, — хто би там став у неї поступових ідей шукати (Л. Укр.); Зібрав [Джіафер] біля себе гурток молоді більш поступової (Коцюб.)]. поступовість, -вості 1) постепенность [Головними принципами і традиціями російської вокальної школи, що лягли в основу ви* хованні радянських майстрів співу, є., поступовість і послідовність в оволодінні майстерністю співу (Мист., 1959, 1)]; 2) прогрессивность. Ср. поступовий 1—2. поступово нар. постепенно; (понемногу) исподволь [Поступово очі звикали до темряви (Гонч.); З води поступово підіймається вгору мокре громаддя бетону (Довж.)]. поступовщина полит, постепеновщина. поступок, -пку редк. поступок [Поступки ваші всі не божі; Ви на сутяжників по- хожі і раді , мордувать людей (Котл.)]; у ^лках чиїх в поступках чьих, в поведения чьём [Він., відчував надмірну чемність і солодкість у поступках своєї тещі і жінки (Мак.)]. См. ещё вчинок, поступочка уменьш. уступочка [Чернишев- ський був матеріалістом і сміявся до кінця днів своїх (тобто до 80-х років XIX століття) з поступочок ідеалізмові і містиці, які робили модні «позитивісти».. (Ленін)]. поступування 1) редк. прогресе; 2) обл. поведение [І вірте, всього був би я по своїй матері сподівався! Всього^.жорстокого й безоглядного, ..лиш такого поступування й таких вчинків — ніколи! (Коб.); Тілько того можна вважати розумним чоловіком, хто добрими ділами, працею і чесним поступуванням здобуває собі вічну надгороду і добру пам'ять у людей по смерті (Фр.)]. пбступцем нар. обл. шаг за шагом. постфактум нар. постфактум. постфікс лингв, постфикс, послелог. постягати см. постягувати, постягатися см. постягуватися, постягувати, -гую, -гуєш и постягати, -гаю, -гаєш мног. 1) постягивать (разг.), стянуть [Настя, Тетер яь Панас, потім і Байда: ..Витоптала орда кіньми маленькії діти, Ой маленьких витоптала, великих забрала; Назад руки постягала, аж у Крим погнала (II.-Лев.)]; 2) (собрать, свести в одно место) постягивать (разг.), стянуть; (волоча — ещё) по- стаскивать (разг.), стащить, разг. сволочь [Все, що було на селах найкращого, мабуть, постягали сюди [у місто]... (Мирн.)]; 3) (кого, что с кого, с чего) постягивать (разг.), стянуть; (снять таща — ещё) по- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)