Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пос 252 пос стаскивать (разг.), стащить, разг. сволочь; (резким движением — ещё) посдёргивать (разг.)у сдёрнуть [Збіглися люди, постягали тих з коней, зв'язали і повели на зборню (Коцюб.); Ястшембський насилу постягав з їх оксамитові на лисах чоботи (Н.-Лев.)]; 4) (заставить уплатить) взыскать; (насильно, с принуждением разг. — ещё) выколотить; 5) (наверх) повстаскивать (разг.)у встащить; 6) (украсть) разг. стянуть, стащить [Ти, сякий-такий сину! чи давно ж ти постягав у мене з жердки вінки цибулі..? (Н.-Лев.)]. постягуватися, -гуємося, -гуєтеся и постягатися, -гаємося, -гаєтеся мног. 1) постя- гиваться (разг.)у стянуться; 2) (скопить средства на что-нибудь) разг. собраться с деньгами (разг.), собрать деньги; 3) разг. похудеть; (сильнее) исхудать; (ослабеть, захиреть) разг. известись. постьобати1, -баю, -баєш постегать, похлестать. постьобати2, -баю, -баєш 1) (о шитьё) выстегать, простегать; 2) (провести некоторое время за стёжкой чего-нибудь) постегать. постьобувати, -бую, -буєш постёгивать, похлёстывать. посування движение, спец. подвижка [Дуже важливо поліпшити використання фронту очисних робіт і механізмів, прискорити посування лінії вибоїв (Рад. Укр., 1957, II)]; перше ~ня льоду на річці первая подвижка льда на реке; ~ня по службі движение по службе, продвижение по службе. посувати, -ваю, -ваєш и редк. посовувати, -совую, -совуєш, посупути, -ну, -неш 1) двигать, двинуть; (перемещать, и пе- рен. — ещё) подвигать, подвинуть; (в каком-нибудь направлении — также) подавать, подать; (удалять от кого-нибудь, от чего-нибудь — ещё) отодвигать, отодвинуть; (приближать к кому-нибудь, к чему-нибудь — обычно) придвигать, придвинуть; (поближе — ещё) пододвигать, пододвинуть [— Сідайте, отче дияконе! — просив о. Артемій гостя, посунувши крісло і показуючи па його рукою (Н.-Лев.); За Грицьковою поміччю засік посунули в сни і в хату увійшли разом (Мирн.); Годвія сон., посуває книгу Калебові і читає, роблячи пропуски та натискуючи на особливо важні слова (Л. Укр.); Гриць- ко палив півчарки, посунув до Христі, примовляючи: — Випий же й ти, жінко! (Мирн.)]; ~ти назад двигать, двинуть назад; подвигать, подвинуть назад, подавать, подать назад; (отодвигаться вадом — ещё) пятить, попятить, пятиться, попятиться^; ~ти роботу двигать, двинуть работу; 2) (передвигаться медленно, устало) разг. плестись, поплестись; (только соверш.: направиться, отправиться) двинуть (разг.), двинуться; (в большом количестве разг. — ещё) повалить [Тихо вони [три пани] посували уперед (Мирн.); Пані Наталя., тихо посунула в інші хати, зігнута і біла, як мара (Коцюб.): Коли прогув гудок на перерву, усі посунули до їдальні (Собко); Готово! Парус розпустили, Посунули по синій хвилі (Шевч.); Подихнув вітер, і з заходу низько посунули важкі хмари (Ільч.); За ними натовпом посунуло все військо (Ле)]. посуватися, -ваюся, -ваєшся и редк. посовуватися, -совуюся, -сбвуєшся, посунутися, -нуся, -иеілся двигаться, двинуться; подвигаться, подвинуться; подаваться, податься; отодвигаться, отодвинуться; придвигаться, придвинуться; пододвигаться, пододвинуться; (перемещаться медленно, устало — ещё) нлестйсь, поплестись; (только несоверш.: с большой силой направляться вперёд) разг. ломить {Ланка рядок за рядочком посувалась по буряковій плантації (Скляр.); За нормальних умов тут було б всього на кілька годин їзди, а зараз посувались, як волами, зупиняючись біля кожного стовпа (Гонч.); Вагон поволі посовувався між густими акаціями (Н.-Лев.); Незважаючи на холод і дощ, ..робота посувалася швидко (Трубл.); Хлопці посунулися, даючи Місце комісарові (Верш.); Карпо посунувся ще далі (Н.-Лев.); Матроси посуваються до Охріма, нашорошують вуха (Куч.); Подивився Чіпка на західне зарево, та й посунувся смутний в хату... (Мирн.)]; зватися лавою а) воен. ист. двигаться лавой, рассыпным строєм; б) переп. разе двигаться лавой; (с большой силой) ломить стеной; ^»тися* назад двигаться, двинуться пазад; подвигаться, подвинуться назад, подаваться, податься назад; пятиться, попятиться. Ср. посувати 1. посувом нар. разг. редк. медленно [Посувом пливе човен (Н.-Лев.)]. посуворілий ставший более стрбгим; ставший более суровым [Схвильований, посуворілий, напружено ждав, що вона відповість (Гонч.); Катя зупинилась, глянула на його посуворіле,* стражденне обличчя (Козач.)]. посуворішати, -іпаю, -іпаєт стать более строгим, стать строже; стать более суровым, стать суровее, посуроветь [—Зараз побачимо, що воно за новоспечений слюсар, — вдавано посуворішав контролер (Собко); Обида стиснула Галине серце, обличчя її посуворішало, поблідло (Коле. Укр., 1956, 8)]. по-сувбровському, по-суворовськп нар. по- сувбровски. посуд, -ду, редк. посуда посада; (о сосуде— изредкі) посудина [Людмила кинулася в кухню, забряжчала посудом (Куч.); Ха- ритя.. швиденько помила посуду, поскладала її на мисник (Коцюб.); Острожия несе посуду з приманкою для риби (Л. Укр.)]; глиняний ~д глиняная посуда; дерев'яний ^д см. дерев'яний; кухонний ~д кухонпая посуда, посудина 1) пооудина, посуда; (вместилищ * для жидкости и т. п. — ещё) сосуд [Уже и і коло посудини упоралась [мати], і хату |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)