Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пре 321 пре листя» (Коцюб.); Горкунов був хорошим І розвідником. Він десятки разів відзначився в боях, виявляв прекрасне знання воєнної справи (Верш.); Був прекрасний той день. Небо тихе та чисте (Тич.); Потім вони чули музику, далеку, незрозумілу, прекрасну (Гонч.)]; г^>на стать см. стать 1. прекрасно нар. прекрасно; превосходно, великолепно; восхитительно, дивно [I. Франко прекрасно усвідомлював роль передової російської літератури в розвитку українського художнього слова (Рад. літер., 1957у 3); Єднала [пташкаї небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Це було прекрасно (Коцюб.)]. Ср. прекрасний. прекраснодушний ирон. уст. прекраснодушный [Читаючи ці вірші, так і бачиш перед собою «прекраснодушного» інтелігента- мрійника (Новин.); Генріх: Перед судом всіх поколінь майбутніх Посадять поруч на ганебну лаву І полохливу заячу породу Й довірливих ослів прекраснодушних! (Мур.)]. прекраснодушність, -ності ирон. уст. прекраснодушие [Провина Сокола була дуже серйозна, і Ліза не мала права виказувати йому найменшої прекраснодушності (Ру- денко)]. прекумедний разг. презабавный; (крайнє смешной разг. — ещё) уморительный. прекумедно нар. презабавно; уморительно. Ср. прекумедний. прелат церк. прелат [Збиралися кардинали Гладкі та червоні, Мов бугаї в загороду, ' І прелатів лава (Шевч.)]. прелімінарії, -ріїв дйпл., перен. прелиминарии [В Маєвського були зіркі очі. Він зрозумів, пцо прелімінарії можна вважати за закінчені (Шовк.)]. прелімінарний дипл. прелиминарный. прелюбодшний уст. прелюбодейный [Та ждала, ждала жениха» ..Та страх боялася гріха Прелюбодійного (Шевч.)]. прелірбодГяння уст. прелюбодеяние* прелюд муз. прелюд. прелюдія 1) муз. прелюдия; (небольшое самостоятельное музыкальное произведение — ещё) прелюд [Загув оркестр прелюдію (Н.-Лев.); Антей., промовляє повагом і без музики, далі раптом, без прелюдії, починає співати (Л. Укр.)]; 2) перен. прелюдия [Воздвиженський заговорив до Марти дуже солодким голосом, так що вона й не втямила спершу, до чого воно йдеться і до чого він прямує. То була його прелюдія (Н.-Лев.)]. У прем'єр, -ра 1) полит, премьер [Той невда-Н лий прем'єр [Керенський] у скрутну хви- ' лину був вивезений з Петрограда (Гонч.)]; 2) театр, разе, премьер. прем'єра театр, премьера [На прем'єрі «Руслана і Людмили» він разом з Карлом Павловичем і товаришами сидів у ложі (Іван.)]. прем'єр-міністр, -ра премьер-министр. прем'єрство премьерство. | І прем'єрський премьерский. прем'єрша театр, разг. премьерша. премилий разг. премилый [Наум, вислухавши його, не стерпів, та аж поцілував його у голову і дума: «Що за премила ди- тинаї» (Квітка)]. премило нар. разг. премило [Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряв золоті зуби до Юри (Смол.)]. преміальний премиальный [Застосування численних преміальних форм оплати по суті узаконювало постійну надбавку до тарифної ставки (Рад. Укр., 1956, X)]. преміальні 1) прил. см. преміальний; 2) (род. преміальних) сущ. премиальные [Служиш ти при доброму начальстві — Будуть преміальні й похвала (Дор.)]. преміант редк. получающий премию, удостоенный премии [Через усі класи нормальні йшов я першим або другим преміантом (Фр.)Ь премійований премированный [В 1895 році оповідання О. Маковея «Весняні бурі» було премійоване на конкурсі «Зорі» (Жовт., 1956, 2)]. преміювальний премировочный. преміювання премирование. преміювати, -міюю, -міюеш премировать [Його преміювали екскурсією до Москви на сільськогосподарську виставку (Козач.)]. преміюватися, -міюеться страд, з. премироваться. премія премия [..Політбюро вимагає безумовно переводу на премію якнайбільшого числа відповідальних осіб за швидкість і збільшення розмірів виробництва і торгівлі як внутрішньої, так і зовнішньої (Ленін); До Стовбуна підходили товариші оглядати його премію — кишеньковий годинник (Сміл.)]; Ленінська <^мія Ленинская премия [Великій групі провідних учених, конструкторів і спеціалістів присуджено Ленінські премії (Наука ^ і життя, 1958, 1)]; страхові ^мін фин. страховая премия. премнбгий уст., торж., ирон. премнбгий [Хмельницький: ..Згадайте ще недавні жертви предків наших і братії нашої.. А премногих з ними козаків на спині віткнули і'іншими лютими муками життя позбавляли (Корн.)]. \ премного нар. уст., тор ж., ирон. премного, премножество(сг/і4.)[Булинезручностіуньо- го:Він мав усяких звань премного (Воскр.)]. премудрий премудрый [Жінка: Я знаю, в вас думки либонь премудрГвсе ПР° науки, про високі справи (Л. Укр.); Отож премудрий прозорливець, Поміркувавши, взяв єлей Та взяв од козлищ і свиней Того Саула здоровила І їм помазав во царя (Шевч.); Взагалі «якось-то буде», _але в найліпшому значенні сеї премудрої сентенції (Л. Укр.)]; ^ра голови разг. мудрейшая голова, семи пядей во лбу, семи пядень во лбу. премудрість, -рості уст., разг. ирон. премудрость [Джонатан: Так, батьку мій! | Сама свята премудрість твоїми се устами 21—35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)