Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
прп 373 при кою обличчі очі здавались ще більшими (Коп.)]. Ср. применшувати 1—2. применшення преуменьшение; умаление [Теорія стихійності є теорія применшення ролі свідомого елементу в [робітничому] русі.. (Сталін)]. Ср. применшувати 1. применшити см. применшувати. применшування преуменьшение; умаление. Ср. применшувати 1. применшувати, -шую, -шуєш, применшити, -шу, -шиш 1) преуменьшать, преуменьшить, уст. преумалять, преумалить; (перен.: принижать, унижать) умалять, умалить [Пп. фабриканти самі довели, що вони применшують число страйкарів (Ленін); Вирішувати за вас — це значить відбирати ваші права, применшувати роль комітету комсомолу (Руденко)]; 2) (релать меньше) разг. уменьшать, уменьшить, уст. умалять, умалить; (о движении — обычно) замедлять, замедлить [Не применшуй люті- гніву, доки кат Заступає зорі-дива (Ус); Темар трохи применшив хід (Трубл.)). примережувати, -жую, -жуєш, примережити, -жу, -жиш разг. пришивать [рукав] мережкой, пришить [рукав] мерёжкой. примерзати, -заю, -заєш, примерзнути и редк. примёрзти, -зну, -знеш '!) примерзать, примёрзнуть [І оживає все навкруг На сніговій дільниці, Хоч примерза бетон до рук Крізь мокрі рукавиці (Мур.)\ На балкон не можна було вийти, бо двері примерзли (Л. Укр.)]; 2) (сильно зябнуть от холода) разг. замерзать, мёрзнуть (разг.), замёрзнуть [Стали мої білі ніжки примерзати (Чуб.)]; 3) (немного портиться от мороза} разг. подмерзать, подмёрзнуть; (со- верги. мног. разг. — ещё) помёрзнуть; 4) (только несоверш.: умирать от мороза) обл. замерзать [Бурлак в полі примерзає, Отця, матку споминає (Чуб.)]. примерзлий 1) примёрзший, разг. примёрзлый [Якби розбив хто оті примерзлі хмари, то станув би понад сонце (Стеф.)]; 2) замёрзший, разг. замёрзлый; 3) подмёрзший, разг. подмёрзлый; помёрзший, разг. помёрзлый [Хворі, механічно пошкоджені і примерзлі бульби відкидають, бо у сховищі вони загнивають (Колг. Укр., 1956, 9)]. Ср. примерзати 1—3. примерзнути, примёрзти см. примерзати. примеркання поэз. сумерки (мн. ч.) [Це було так на примерканні, — сонце сіло (Новомосковск, у. — Сл. Гр.)]. примеркати, -кає, примеркнути и примеркти, -кне поэз. 1) тускнеть, потускнеть, потускнуть; (об источнике света разг. — ещё) пригасать, пригаснуть; (постепенно утрачивать яркость, блеск — ещё) меркнуть, померкнуть [Ой став місяць примеркати, Став кінь чорний приставати (Метл.); Каганець тим часом став помітно примеркати (Гонч.у, Спадщина геніального поета [Шевченка] не тільки не примеркла — вона дедалі пишніше розгоряється (Рил.)]; 2) (о наступлении сумерек, вечерней темноты) безл. разг. смеркаться, смеркнуться [Ми навіть незчулися, як стало примеркати (Вас.); Тільки примеркло, в маленькій кімнаті вчительки стояв уже дитячий гам (Вас.)]. примерки, -рок поэз. редк. сумерки. примерклий ^ потускневший, потускнелый (разг.), потускший, потускнувший, потусклый ^(разг.); пригасший; померкнувший [Сивий осінній передсвітанок плавав над містом у важких хмарах та рудих сяйвах примерклих нічних вогнів (Смол.);. Дівчина безвольно опустила руки і вдруге звела на мене свої примерклі очі (Гур.); Спогади затопили зараз примерклу за пережиті роки живу пам'ять старого ескулапа (Смол.)]. Ср. пример-» кати 1. примеркнути, примеркти см. примеркати. примёрхлий потускнелый, потускневший, потускший, потускнувший [Над пролісом темним спливали примерхлі сузір'я (Пере.); Вона бачила перед собою., примерхлі вогники на залізничній станції (Гур.)\. Ср. примерхнути. примерхнути и редк. примерхти, -хне разг. потускнеть, потускнуть [Обвіяний хви- щею, город примерх, Насуплено горбляться площі столиці (Бажан)]. примести см. примітати. примикання 1) примыкание; замыкание; смыкание; 2) примыкание; 3) примыкание, прилегание [У жилій будівлі найвразливі- шим з теплотехнічного погляду місцем були кути стін і особливо примикання стіни до землі, низ стіни (Дерев, зодчество Укр.)]; 4) приключение. Ср. примикати 1—4. примикати, -каю, -каєш, примкнути, -ну, -нёш 1) примыкать, примкнуть; (закрывать на замок и т. п. разг. — ещё) замыкать, замкнуть; (глаза, рот — обычно) смыкать, сомкнуть [Сінешні двері примкнув на засув, а ключа по звичці поклав під камінець біля порога (Скляр.); Як Поля подавала йому їсти, то примикав очі, немов соромився її (Ірч.); Мотря примикає повіки і мріє... (Вільде)]; 2) (присоединяться) примыкать, примкнуть [Деякими своїми прозовими творами Гребінка примикає до гоголівського напряму в літературі, зображаючи в них життя простої людини, пригноблених суспільних низів (Іст. укр. літ.); Валерик $ самого початку примкнув до чоловічої компанії (Гонч.)]; 3) (только несоверш.: быть смежным) примыкать, прилегать [До двох боків хати., примикають навіси господарського призначення (Дерев, зодчество Укр.)]; 4) эл. приключать, приключить ; О ^ нути штик (багнет) воен. примкнуть штык. приминатися, -каюся, -каєшся, примкпутися, -нуся, -нёшся 1) эл. приключаться, приключиться; 2) страд, з. (несоверш.) при- мыкаться; замыкатьря; приключаться; ср. примикати 1, 4. примикаючий примыкающий, Прилегающий, уст. . прилежащий. при мил яти ся, -ляюся, -ЛЯЄШСЯ и (реже) при- мйлюватися, -лююся, -люешся, примплй- тися, -милюся, -милишся фам. подольщаться, подольститься [Примилюючись та |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)