Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яри 374 при пускаючи очима бісики, манірно [смерть] ^питала: — Чи, може, я тобі не до вподоби, любчику? (Ільч.)]. приминати, -наю, -наєш, прим'яти, -мну, -мнеш приминать, примять [Відповзали поранені, приминаючи і закривавлюючи траву (Ст.)', Краплистий дощ отави окропив, Прим'яв злегенька вистиглу матірку І райдугою став серед степів (Мал.)]. примішатися, -пається, прим'ятися, -мнеться 1) приминаться, примяться; 2) страд, з. (несоверш.) приминаться. примиренець, -нця полит, примиренец. примирений лримиренный; помирённый. Ср. примиряти и примирятися. примиреність,-ності примирённость [Не було вже в ньому весняного тріпотіння минулих років. Кохання згасло: є тільки примиреність і скорботна туга за молодістю й минулим (Тулуб)]. примиренний примирймый. примиренність, -ності нримирймость. примирення 1) (действие) примирение [В думках підраховує вона користь від примирення з молодим падишахом (Тулуб)]; 2) (состояние: мир, согласие) примирение. примирено нар. примиренно. примиренство полит, примиренчество [Примиренство і об'єднанство є найшкідли- віша річ для робітничої партії в Росії, не тільки ідіотизм, але й загибель партії (Ленін)]. примиренський полит, примиренческий [Ліквідатори і одзовісти чудово зрозуміли примиренську фразу і чудово використали її проти партії (Ленін)]. примиритель, -теля примиритель. примирителька примирительница. примирити см. примиряти. примиритися см. примирятися. примирливий примирительный [В цих словах я вже чула примирливі нотки, Такі жадані й дорогі для мене (Чаб.)]\ ~вий тон примирительный тон [Примирливий тон і залізна логіка Сачкових слів заспокійливо впливали на Арсена (Дмитр.)]. примирливість, -вості примирительность. примирливо нар. примирительно [Івасеві зовсім не хотілось сваритися, він примирливо запитав: — А що ти робиш, Олесю? Дай глянути... (Збан.)]. примирний примирительный [Данко дивиться в серйозне, збентежене Дарчине лице з такою самою напругою, потім розсміюється примирним, щасливим сміхом (Вільде)]] ~ішй тон примирительный тон. примирник примиритель. примирниця примирительница. примиряти, -ряю, -ряєш, примирити, -мирю, -мириш примирять, примирить; (восстанавливать согласие или мирные отношения между кем-нибудь — ещё) мирить, помирить [Примирив усіх [парубків] Максим Кривоніс, який досі тільки споглядав їхню сварку (Панч)]. примирятися, -ряюся, -ряєшся, примиритися, -мирюся, -миришся примиряться, примириться; мириться, помириться [Спочатку він сподівався, що випадково зустріне її. А потім примирився з тим, що лише побачить її силует на вкритому памороззю вікні (Донч.)\ Сама не знаю, як із ними примириться (Чуб.)]. Ср. примиряти. примівка обл. 1) этн. заговор, заклинание [Ворожка оця була чарівницею. Різними зіллями і примівками відібрала власній рідній сестрі чоловіка (Коб.)]\ 2) см. примовка. примірити см. приміряти. примїритися см. примірятися. примірка примерка [Кравець вимушений був приходити додому робити примірку (Ру- денко)]. примірник экземпляр [Наша перша ланка встигла випустити стінну газету в двох примірниках (Донч.)]. приміром нар. к примеру, разг. например; (приблизительно) примерно [Приміром, наш сотник, прийдеш до нього з проханням, поклін клади, аж два червоних, та ще й курку (Панч)\ — А скільки процентів дали б купці, приміром? — спитав отець Палладій (Н.-Лев.)]. примірочна 1) прил. см. примірочний; 2) (род. примірочної) сущ. спец. примерочная. примірочний спец. примерочный. примірювання см. приміряння. примірювати см. приміряти. примірюватися см. примірятися. примірювач спец. примерщик. примірювачка спец. примёрщица. приміряння, примірювання примерка. приміряти, -ряю, -ряєш и примірювати, -рюю, -рюєш, приміряти, -ряю, -ряєш и примірити, -рю, -риш примерять, примеривать, примерить, разг. примерять [Хустина як писанка. Олька приміряє її перед дзеркалом (Вільде)] Ніна зітхає і йде примірювати плаття (Донч.)\ Ходім, там у мене ви свою блузку примірите (Л. Укр.); А батько підійшов до стінки, ..приміряв до неї якийсь портрет (Збан.)', Він ще пильніше придивляється до гостя, приміряє до забутих облич, але., нікого не дається пам'яті схопити (Панч); Окинувши вивчаючим поглядом місцевість, він обрав якусь точку там, де русло Муравки було найвужче. Ще раз приміряв оком, ніби пересвідчуючись у своєму висновку.. —Так, — сказав він комусь уголос.—Отут найкраще місце... (Жур.)\ Сім раз примір, а раз одріж (прислів'я)]. примірятися, -ряюся, -ряєшся и примірюватися, -рююся, -рюєшся, примірятися, -ряюся, -ряєшся и примїритися, -рюся, -риш- ся 1) разг. примеряться, примериваться, примеряться, примериться\(наводитъ на цель редк. — ещё) нацеливаться, нацелиться [Кожного разу, коли за щось брався [Вітя] по кілька разів перепитував, радився, примірявся (Козач.у, Тільки ти примірився скривитися, ..а свіжий вітрець., принесе гайові пахощі — наче скаже: не кривись, ось тобі — маєш... (Вовч.)\ Артилерія ще тільки приміряється, б'ючи з удаваною безсистемністю та скупістю (Гонч.)\ Стрілець примірився — і в капелюш попав |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)