ари 375 при Тадеуша (перекл. Рильського)]] 2) страд, з. (несоверш.) примеряться, примериваться. примісити см. примішувати1. примістити см^ приміщати. приміститися см. приміщатися. примісячення прилунение. примісячитися, -чуся, -чишся прилуниться [Наша ракета пішла на Місяць і примісячилася там! (Хрущов)]. приміський пригородный; (расположенный в окрестностях города — ещё) подгородный [Біла госпітальна брама замикала гайок на приміській околиці (Сміл.); Господарство більшості приміських колгоспів мйє в основному овочево-картопляний і тваринницький напрям (Наука і життя, 1958у 4)]; <^ка залізниця пригородная железная дорога; ~кйй поїзд пригородный поезд [На світанку наступного дня ми сіли в приміський поїзд (Донч.)]. примїта редк. примета [Я тебе пізнаю по очах, по лицю, По волоссю, по кожній приміті (Заб.); Таких Ведмедів на приміті Ще трохи є у нашому повіті (Гл.)\. См. ещё прикмета. примітати, -таю, -таєш, примести, -мету, -метеш приметать, примести; (на что-нибудь сверху—ещё) наметать, намести [Примела сміття до порога та й покинула, а винести? (Харьк. — Сл. Гр.)\ Лежить порожняя Торбина, Неначе драная ряднина; її і в руки не беруть, А іноді і сміттям приметуть (Гл.)\. примітив примитив [У нас іноді під народним мистецтвом, розуміють примітив.. Це най- грубіша помилка (Рил.)]. примітивізатор, -ра примитивизатор [Формалісти і примітивізатори — це, власне кажучи, явища лише зовнішньо протилежні, по суті ж — одного коріння, однієї основи (Бажай)]. примітивізація примитивизация. примітивізм, -му примитивизм [Декаденти, виступаючи під фальшивим гаслом новаторства і боротьби з примітивізмом, відкидали фольклор як матеріал для письменника або використовували його з реакційно-ідеалістичних позицій (Рад. літер.. 1958 ^ 1I примітивний примитивный [Більшість робітників дореволюційного Донбасу жила в примітивних житлах — землянках (Нар. творч. та етн., 1957', 2); Світ її уявлень був ще дуже обмежений, і тому бажання часто були примітивними й згубними (Дмитр.)]. примітивність, -ності примитивность. примітивно нар. примитивно [Майже безперервно на кількох столах, примітивно обладнаних, провадилися хірургічні операції (Ле); Ще коли був [Семен] безпритульним, у нього виробилася звичка трохи, зовсім примітивно хитрувати (Сміл.)]. примітити см. примічати. примітка обл. примета [У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно—буде вітер (Сл. Гр.)]\ Он є в ~ку кому не замечает кто [Устане ясне сонце і зайде і знову устане, а Прісьці і не в примітку (Мирн.)]; у ^>ку бути быть знакомым [Христя придивилася. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий (Мирн.)]. примітка примечание. примітливий разг. внимательный; (подмечающий ускользающие от других частности, подробности явлений, фактов) наблюдательный, разг. заметливый [Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, ..була примітлива і вірно реагувала на все (Янов.)]. примітний Цримётный; (такой, что легко можно рассмотреть, наблюдать — ещё) заметный; (заслуживающий внимания) примечательный; (достойный особого внимания — ещё) достопримечательный [Садок з маленького, ледве примітного пригорка спускався до самісінького ставка (Н.-Лев.); Старі замовкли, але надія на панську ласку ледве примітним промінням осявала їм серця (Коцюб.); Марія глянула під ноги на полотно шосе і нічого примітного не побачила (Смол.)]; ^>на п а м'я т- к а достопримечательность. примітність, -ності примётность; примечательность. Ср. примітний. примітно нар. приметно; заметно [А де корабель наш пробіг, Дорога там довга й широка.. І ледве примітно для ока Рожевіє пінистий край [Л. Укр.)]. Ср. примітний. примічати, -чаю, -чаєш, примітити, -мічу, -мітиш примечать, приметить; замечать, заметить [Ану, буду примічать, чи подивиться він на мене хоч раз? (Н.-Лев.)', —А я вас і не примітив, — скинувши погляд на Проценка, повернувся він до нього (Мирн.); Гість хоч довго не буває, та все примічає (приказка)]. примічений примеченный; замеченный [Обидва вони [козацькі старшини] були примічені королем і тому підкреслено грузько сиділи в стильних кріселках (Панч)]. примішати см. примішувати2. примішатися см. примішуватися2. примішувати1, -шую, -шуєш, примісити, -мішу, -місиш (о тесте) примешивать, примесить. примішувати2, -шую, -шуєш, примішати, -шаю, -шаєш (что, чего к чему, куда-нибудь) примешивать, примешать [Четверо шляхтичів зустріли гостей біля входу. Двоє тримали великі срібні миски, а двоє — високі глеки з водою, до якої примішали східних пахощів (Тулуб)]. примішуватися1, -шується страд, з. примешиваться. Ср. примішувати1. примішуватися2, -шуюся, -шуєшся, примішатися, -шаюся, -шиєшся 1) примешиваться, примешаться; 2) обл. вмешиваться, вмешаться [Цей непричетний до нас, не примішується до нас, ходить особе (Верхнеднепр. у. — Сл. Гр.)]', 3) страд, з. (несоверш.) примешиваться; ср. примішувати2. приміщати, -щаю, -щаєш, примістити, -міщу, -містиш помещать, поместить; (определять куда-нибудь — ещё) устраивать,
|