Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 376 П*НІ устрбить, разг. пристраивать, пристроить [Лікар Кноте.. живе тепер безвиїзно у Верхівці. Його примістили в управительському флігелі (Риб.); Хоть у кутику десь, кажу, примістіть мене, бідного чоловіка (Че- ремш.)]; /^ти в складі помещать, поместить на складе, торг. складировать (несоверги. и соверш.); гатити туристів у готелі поместить туристов в гостинице, устрбить туристов в гостинице. приміщатися, -щаюся, -щаєшся, приміститися, -міщуся, -містишся 1) разг. устраиваться, устроиться, разг. пристраиваться, пристроиться; (садиться где-нибудь, преим. не очень удобно разг. — еще) примащиваться, примоститься [Стара мадьярка воліла на зиму приміститися у чужій теплішій хаті (Мак.); Позаду батьків — з прапором у руці» правда, ще завинутим,— примістився Андрій Іванов (Смол.)]; 2) страд, з. (несоверги.) помещаться; устраиваться; пристраиваться; ср. приміщати, приміщення 1) (действие) помещение; устрой*- ство; ср. приміщати; 2) (здание, комната и т. п.) помещение [Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наука і життя, 1957, 12); В напівтемному приміщенні тихо гуділи машини (^Чорн.)]. примкнення дл. приключение. примкнути см. примикати, примкнутпся см. приминатися, примноження приумножение [Здійснення історичних рішень лютневого Пленуму ЦК КПРС викличе нове бурхливе зростання соціалістичного сільського господарства, стане найважливішою умовою примноження сільського багатства і побудови комунізму в нашій країні (Колг. Укр., 1958, 4)]. примножити см. примножувати, примножитися см. примножуватися, примножування приумножение. примножувати, -жую, -жуєш, примножити, -жу,-жиш приумножать,приумножить [Кожна гідротехнічна споруда, особливо в складних умовах Сибіру, — це своєрідна школа і лабораторія, яка примножує досвід радянського гідробудівництва (Наука і життя, 1956, 8); Радянська людина здійснить багато славних діл, які примножать велич Вітчизни (Рад. Укр., 1954, І)]. примножуватися, -жується, примножитися, -житься приумножаться, приумножиться [Колосок до колоска, жменя зерна до жмені, — примножується безцінним золотом багатюща скарбниця радянської землі (Вологи.)]. примова, этн. уст. заговор. примовити1, -влю, -виш разг. примолвить [Тут і я примовила (Барв.)]. примовити2 см. примовляти2, примовитися см. примовлятися1, примовка прибаутка, разг. присловье; (то, что приговаривают, обл. — ещё) приговор; (обычно предисловие к сказке поэз. — ещё) присказка, обл. погудка [— Піду, кажу, одвідаю Одарку, ради білого дня... — Ради білого дня, таточкуі Так скучилася за твоею примовкою (Ле); Як йому не відповісти.. На юнацькі жарти хвацькі, На веселії примовки? (Ус.)]. примовкати, -каю, -каєш, примовкнути, -ну, -неш примолкать, примолкнуть; (на время— ещё) приумолкать, приумолкнуть [Настя з кожним днем примовкала та притихала (перекл. з Вовчка); Він примовк, мабуть, пригадуючи якісь подробиці, які врізались йому в дитячу пам'ять (Смол.); Ущухне вітер — і воно [дерево] примовкне, дрімає (Вас.)]. примовклий примолкший, примолкнувший; приумолкший, приумолкнувший [Дідок вийшов з машини останнім і неохоче, саме в ту хвилину, коли Цримовклий і зацікавлений натовп хлопців та дівчат оточив нас (Смол.)]. Ср. примовкати. примовкнути см. примовкати. примовляти1, -ляю, -ляєш приговаривать [А титарівна зострічає, Приспівує, примовляє: — Чи не той це Микита, Що з вильотами свита? (Шевч.)]. пріщовлйти2, -ляю, -ляєш, примовити, -влю, -виш 1) эти. уст. заговаривать, заговорить І— Домніка примовить тобі болячку! — обізвався батько (Фр.)]; 2) (кого) (приходить к соглашению относительно чего-нибудь) обл. договариваться, договориться (с кем), уговариваться, уговориться (с кем), уславливаться, условиться (с кем). примовлятися1, -ляюся, -ляєшся, примовитися, -влюся, -вишся обл. 1) (приходить к соглашению относительно чего-нибудь) договариваться, договориться, уговариваться, уговориться, уславливаться, условиться [А піп мені каже: — Тимоше! У Макухах дяк вмер, — оженись та й просися на його місце. Я за тебе примовлюсь (Вовч.)]; 2) (чим и без дополнения) говорить, сказать (что); вмешиваться [в разговор], вмешаться [в разговор] [Бабуся примовиться своїм словцем, і, дивись, Горпина як слід і побалакає з Мотрею (Мирн.); — Кому воля, а кому неволя!.. — Та вам вже все рівно, діду: ви давно вже вільні, — примовивсь Грицько (Мирн.)]. примовлятися2, -ляється страд, е. разг. приговариваться [Іван Бриль зам'явся.^ Все старе, що примовлялося батьками й дідами до благословення, тепер неначе до пуття не йшло (Смол.)]. примовчати, -чу, -чиш разг. промолчать, разг. смолчать [А ще він, Клим, ..не то щоб примовчати та схитрувати, як то вміють інші люде, — взяв, та так зразу й ляпнув (Вас.)]. примогтй, -можу, -можеш и (реже) примог- тйся, -мбжуся, -мбжешся обл. смочь, быть в силах [Вже більш мати нічого не при- могла казати, голосу в неї не хватило, неначе важка рука душила її (Вовч.); — Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців.. — Спасибі, брате. Не знаю, коли вже я приможуся тобі вернути (Вовч.); Приміг би, в ложці води втопив! (Ном.)]. примокати, -каю, -каєш, примокнути и редк. примбкти, -кну, -кнеш подмокать, подмокнуть. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)