Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при примоклий подмокший, разг. подмоклый. примокнути, примбкти см. примокати. примолбчувати, -чую, -чуєш, примолотйти, -лочу, -лбтиш разг. примолачивать, примолотить. приморгувати, -гую, -гуєш, приморгнути, -ну, -нёш подмигивать, подмигнуть [Ра- дивон щиросердо всіх запрошує — буде риба, мед і до риби дещо знайдеться — приморгує (Горд.)]. приморений приморенный [За столом, як сиділи, так і сидять за картами. Тільки немов трохи приморені обличчя (Вас.)]. приморець, -рця приморец [Приморці озиралися на північ, де хвилину тому блиснуло гадюче око підводного човна (Куч.)]. приморити, -морю, -мориш приморить. приморожений 1) примороженный; 2) озноблённый; обмороженный; прихваченный; подмороженный [Привели його додому, роззули, почали розтирати снігом приморожені ноги (Щиян); Василь Іванович підповзав по осінній примороженій траві (Янов.); Приморожені ягоди були надзвичайно смачні (Тулуб); Дівчата звечора накладали вози, щоб удосвіта по примороженій дорозі вивезти (Горд.)]. Ср. приморожувати 1—^5. приморожувати, -жую, -жуєш, приморозити, -рожу, -розиш 1) примораживать, приморозить [Очі древньої верби заплющені, здається, що сльози тільки тому не ллються, що мороз приморожує їх до кори ... (Янов.)]\ 2) (подвергать действию мороза) разг. озноблять, ознобить; (сильнее) обмораживать, обморозить; (о растениях: повреждать морозом разг. — обычно) прихватывать, прихватить; (портить морозом) подмораживать, подморозить [Одного разу Христя приморозила ноги (Мирн.)]; 3) (безл.: о наступлении холода, мороза) подмораживать, подморозить [Весна видалася холодна. Світанками все приморожувало (Колг. Укр.у 1956у 2); На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. приморозок, -зку, мн. ч. приморозки, -ків заморозки (только мн. ч.)у утренник, зазимок, (чаще мн. ч.) зазимки [Помітно спадав приморозок, спітнів і розм'якав під ногами насичений водою пісок (Ле)\ Все частіше і частіше приморозки вибілювали аеродром сріблястим інеєм (Совко)]. приморозь, -зі изморозь, иней [Ще скрізь на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко — закапле з стріхи (Вовч.)]. приморський приморский [Дзижчить комар, і запахом гнилиці Приморський вітер дише у лице (Бажан); Шумить на сотні кілометрів приморська тайга (Довж.)]. Приморський край геогр. Приморский край. примор'я приморье [В примор'ї всюди підіймалось повстанство (Гонч.)]. Примор'я геогр. Приморье. примостити см. примощувати. примоститися см. примощуватися. прймостка обл. скамья (приставленная к чему- нибудь); настил; (на возвышении — ещё) П[)ТТ I помост, подмостки (лен. ч.) [Христя увійшла в садок і сіла спочити на першій примостці у холодочку (Мирн.у, В кутку під божницею замість стола стояла узесенька прймостка на чотирьох паколах, убитих в землю (Мирн.); Якраз напроти дверей помощена була височенька прймостка, на котрій спереду рядком уже стояли арф'янки (Мирн.)]. примочений примоченный [Ось уже війнуло з шляху характерним запахом примоченої гарячої пилюки (Гонч.); Гірка та важка ти, хліборобська долеї ..Потом та кривавицею примочена! (Мирн.)]. примочити см. примочувати. примочка примочка [Він., раз за разом міяян холодні примочки на голові (Трубл.)]. примочувати, -чую, -чуєш, примочити, -мочуу -мочиш примачивать, примочить [Нетвердою ступою добрався він до миски, налив в неї води і почав хлюпостатися, примочуючи найбільше голову (Мирн.); Тільки як виймуть хліб з печі та примочать, і піде пара, вона ту пару вдихає (Баре.); Тільки одна гора чорна, Де сіяла бідна вдова. Де сіяла, волочила, Слізоньками примочила (народна пісня)]; ~чйти обновку, у с п і х и т. п. разг. спрыснуть обновку, успех ит.п. [Малинін: ..Відсвяткуємо цей перший успіх, зап'ємо його, примочимо, ' щоб міцно сторінки в повісті трималисяГ (Собко)]. примощений примощённый [Край берега, на» двох з'їжджених колесах, примощена кладка (Десн.)]. примощувати, -щую, -щуєш, примостити Т -мощу, -мостиш разг. цримащивать, примостить [Усі товпились коло човнів, кожний хотів скоріш зайняти місце, примостити свої клунки (Коцюб.); Не на те примостила її доля там [в панському дворі], щоб на волі рости, ..а щоб підставляти свою спину під нагальну працю (Мирн.)]. примощуватися, -щуюся, -щуєшся, примоститися, -мощуся, -мостишся разг. примащиваться, примоститься [Тарас теж примощується під в'язом і змальовує ставок (Іван.); Він примостився на купі цегли й став дивитись, як працює дочка (Донч.); В семи верстах від Мар'янівки примостився Веселий Кут (Мирн.)]. примрітися и примріятися, -рїюся, -рїєшся пригрезиться, разг. погрезиться, привидеться; (явиться в воображении, показаться разг. — ещё) примерещиться, причудиться [Тож не питайте, що мені іще примріялось в блакитному сіянні (Л. Укр.)\. примружений прищуренный, сощуренный, прижмуренный [Марія дивилася примруженими дчима на поле (Куч.)]. примружено нар. прищуренно, прижмуренно [Прикурюючи од його цигарки, він., примружено глянув на Іраклія (Головко)], примружити см. примружувати. примружитися см. примружуватися. примружувати, -жую, -жусш, примружити, -жу, -жиш прищуривать, прищурить, со щуривать, сощурить, прижмуривать, при- I жмурить [Він примружував очі, вдивляю- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)