Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 402 при сидеть в сумерках, разг. сумерничать; 2) (только присмерк: время захода солнца и перен.) закат, сумерки (мн. ч.) [— Чому ви стоїте г—гукнув їм дід. — Допоможіть, треба до присмерку зняти всі плоди (Донч.)]\ ~к капіталізму сумерки капитализма. присмерковий 1) сумеречный [Так приємно було впасти на зелену соковиту траву і задивитися в синє, присмеркове небо {Дач.); День погас. На схилах сніг вологий Затоптала присмеркова мла (Воронько)]', 2) (перен.: мрачный, упадочный) книжн. сумеречный [Ми не можемо рішити, чи д.» Філянський молода ще людина,., чи він старший чоловік, який під гнітом цензурних умов ховав десь в бюрку до кращих ччасів, плоди своєї присмеркової музи (Коцюб.)]. присмеркові, -вих сущ. энт. сумеречные. присмерком нар. в сумерки [Присмерком дочапали до хутора (Вовч.)]. присмирити см. присмиряти, присмиріти см. присмирніти, присмирнілий присмирелый, присмиревший. присмирніти, -нію, -нієш и (реже) присмиріти, -рію, -рїєш и присмирнішати, -шаю, -шаєш присмиреть [Маковей присмирнів, задумався (Гонч.); Він притих, присмирів, навіть зайшов якось раз до Чіпки, котрим почав був гордувати (Мирн.)]. присмиряти, -ряю, -ряєш, присмирити, -рю, -рйш усмирять, усмирить [Запевно ще ви не женились; А вас, щоб присмирить, — женить (Боров.)]. присмокт: з ~том (в значений нар.) взасос. присмоктати см. присмоктувати, просмоктатися см. присмоктуватися, присмоктування присасывание. ' присмоктувати, -тую, -туєш, присмоктати, -мокчу, -мокчеш 1) присасывать, присосать [Гнила осінь погрожувала присмоктати вози й гармати до слуцьких боліт (Ле)]\ 2) (только несоверш.: сосать понемногу) разг. посасывать [Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку (Квітка)]. присмоктуватися, -туюся, -туєшся, приемок тятися, -мокчуся, -мбкчешся прям., переч, присасываться, присосаться [Влітку перед грозою вони [п'явки] метушаться, присмоктуються до скла над водою, якщо помістити їх у банку (Наука і життя, 1956, 7); Пі один глибокий і могутній народний рух в історії не обходився без брудної піни, — без авантюристів і шахраїв, хвастунів і горлодерів, які присмоктуються до недосвідчених новаторів.. (Ленін)', То вже як нрисмокчеться [до книжки], то й за вуха не відтягнеш (Коп.)]. ирнсмолювати, -люю, -люєш, присмолити, -молю, -молиш 1) присмаливать, присмолить; 2) (покрывать смолой для водонепроницаемости) разг. осмаливать, осмолить [Діжечка тече в дні, — присмолити трохи треба (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. ириснйтися, -нюся, -нйшея присниться [Приснився мені сон — воду з криниці додому носила (Горд.); Щоб тобі піп нриснився! (Нам.)]. приснути см. прискати. присовувати см. присувати. присовуватися см. присуватися. присоглашати, -шаю, -шаєш, присогласйти» -лашу, -лаейш разг. приглашать, пригласить [А як присоглашала [Ганна Денисівна] письменників обов'язково приїхати восени подивитися на врожай, сказала жартома: — 3 косами приїздіть! З косами! (Вишня); Мар'я витягла борщ і, становлячи на стіл, присогласила Христю підкріпитись (Мирн.)]. присок, -ску, редк. приск зола (горячая с тлеющими огоньками); жар [Зотлівся присок дрібними зірками, та вогник не спалахнув ні на мить (Л. Укр.); Пісок на дорозі пашів, як приск, босою ногою гаряче було ступати (Десн.); Михайло: Тут прит йдеш до тебе порозкошувати душею, упитися коханням, а ти мені вкинеш приску за пазуху (Стар.)]; до гарячого щ є ~ском сипнути разг. подлить масла в огонь; я к ~к перен. разг. как огонь [Селаброс був палкий, як присок, ще й до того дуже опришкуватий па вдачу (И.-Лев.)]. присолений разг. присоленный [І те не так, і се не так; те не присолене, те пересолене (Барв.)]. присолити см. присолювати. присолоджувати, -джую, -джусш, присолодити, -джу, -дйш подслащивать, подсластить. присолювати, -люю, -люєш, присолити, -солю, -солиш разг. присаливать, присолить [Яремченко сьорбав картопляну юшку і, здається, за розмовою не помічав, яка вона на смак, аж поки сам господар не нагадав йому, що її треба присолити (Дм. Бедз.)]. присоромити см. присоромлювати. прис< рбмлениіі пристыжённый; устыжённый [— Цс! Чші — сердито зашуміло круг неї, і вона, зьшарівшись як ніон, сіла, мов присоромлена школярка (Вас.)]. Ср. присоромлювати. присорбмлено нар. пристыжённо І Голос Васо звучав глухо й наче присоромлено (Дмитр,)]. присоромлювати, -люю, -люєш, присоромити, -млю, -мнш пристыжать, пристыдить, разг. устыжать, устыдить [Ярошенко: Мені було дуже соромно, Олю. Ольга: Присоромлюй. У мене зараз така смуга (Левада); А на зборах класу Віра Володимирівна присоромила Воліка, покартала, що він ледар (Коп.)]. присос 1) (род. присосу) (действие^ спец. присос; 2) (род. присоса) {приспособление) спец, присос; 3) (род. присосу) мор. присос. присосковий биол. присосочный. присосний спец. присосный. присосок, -ска биол. присоска, іірисбсок, редк. сосальце [Созінов помічає, що вся його одежа, руки укриті набубнявілими п'явками. З огидою зіскакує на ноги і починає одривати чорні шматки бридкого, з присосками м'яса (Ст.)]. присохлий 1) присохший [Мотря знайшла на денці горщичка шматочок присохлої глини й почала його дужо уважно відйо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)