Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 29 лоз «озадиратися, -рається мног. позадираться (разг.), задраться [Бліді обличчя позадиралися вгору (Мирн.)]. «озадихатися, -хаємося, -хаєтеся (от недостатка воздуха) мног. позадыхаться (разг.), задохнуться [Залишалося відчинити рубку й довідатись про долю шкіпера і стернового.. Може вони там позадихалися? (Трубл.)]. позадіватп, -ваю, -ваєш мног. разг. лозаде- вать, девать, деть. позадкувати, -кую, -куєш разг. 1) попятиться [Улесливо згинаючись у поклонах, Петров позадкував до дверей (Іван.)]; 2) перен. пойти на попятный, пойти на попятную [Ну, скажу я вам зараз, що згодний. Не криюсь: хочеться мені так сказати... А раптом трапиться щось, і мені доведеться позадкувати (Шовк.)]. позади ій редк. задний [Полум'я торкало людські обличчя, палило вії й брови.. Передні корчились від жару, а позадні тремтіли з холоду (Борз.)]. позадрипувати, -пую, -пуєш мног. фам. позабрызгать [грязью] (разг.), забрызгать [грязью], запачкать [І де ви ходили, що так спідниці позадрипували? (Богод. у.— Сл. Гр.)]. позадрипуватися, -пуємося, -пуєтеся іїоза- брьізгаться [грязью]; забрызгаться [грязью], запачкаться [Цариця та паші бігали, бігали, плутались у високій траві, позадрипувались по самий пояс і з тим вернулись у палац (Н.-Лев.)]. Ср. позадрипувати. позаду нар. 1) позади, сзади, разг. назадй [Позаду — чорні солдати, між ними щось біле (Коцюб.); Москва залишилася позаду, але делегати якийсь час не відривалися від вікна вагона (Минко)]; 2) (перен.: в прошлом) позади [Важкі роки війни позаду (Куч.)]. позадумувати, -мую, -муєш мног* позаду мы вать (разг.), задумать; (намереваться сделать что-нибудь — ещё) замыслить, разг. позатёять, затеять. позадумуватися, -муємося, -муєтеся мног. позадумываться (разг.), задуматься; (слегка) призадуматься. позадурювати, -рюю, -рюєш мног. одурачить, разг. обморочить, заморочить (редк.); разг. забить голову. позаекономічний внеэкономический [Позаекономічна надбудова, яка виростає на основі фінансового капіталу, його політика, його ідеологія посилюють прагнення до колоніальних завоювань (Ленін)]. позаєвропейський внеевропейский. позаживати, -вають мног. позаживать (разг.), зажить. позажурюватися, -рюємося, -рюєтеся мног. опечалиться, разг. пригорюниться, запечалиться; (слегка) приуныть [Дівчата позажурювались (Барв.)]. лоза законний внеза конный [Необмежена, позазаконна, що спирається на силу, в най- безпосереднішому розумінні слова, влада — це і є диктатура (Ленін)]. позаздрити, -рю, -риш (кому, чому, обл.,, разг. на кого, на що) позавидовать [Йому міг би позаздрити найвидатніший танцюрист (Шиян); Ох, коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились, бо й на їх позаздрить може який-небудь злий божок.. (Л. Укр.)]. позаздритися, -рюся, -ришся разг. позариться. позаземний внеземной [Значення., позаземних автоматичних лабораторій «довгочасної дії» винятково велике (Наука і життя, 1957, 9)]. позазивати, -ваю, -ваєш мног. позазывать (разг.), зазвать. позазнаватися, -наємбся, -настеся 1) мног. позазнаваться (разг.), зазнаться, заважничать, разг. разважничаться; 2) (некоторое время) разг. позазнаваться, поважничать. позазубрювати, -рюю, -рюєга мног. поза- . зубривать (разг.), зазубрить, разг. задолбить. позаїдати, -даю, -даєшлшог. позаедать (разг.), заесть. позаїдатися, -даємося, -дастеся мног. разг. 1) позаедаться (разг.), заесться; 2) (проникнуть внутрь чего-нибудь) иовъедаться (разг.), въесться [Все її тіло розпухло, почорніло [від віспи] і злилося одним здоровенним гноячим струпом, коріння котрого глибоко позаїдалися всередину (Мирн.)]. позаїжджати1, -джаємо, -джаєте и позаїздити, -діімб, -дитё (куда) мног. позаезжать (разг.), заехать. позаїжджати2, -джаю, -джаєш (замучить) мног. позаёздить (разг.), заездить; (ездой обл. — ещё) укатать, уездить [А вже мої коні, коні воронії позаїжджали (Чуб.)]. позаїздити см. позаїжджати1. позаймати, -маю, -маєш мног. 1) позанимать (разг.), позанять (разг.), занять [А н и а, сівши в кінці стола.., подає знак слугам, щоб частували гостей, що вже позаймали свої місця (Л. Укр.); Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу (Барв.)]; 2) (залить) покрыть [Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги (Чуб.)]; 3) (преим. о домашнем скоте) загнать (домой из стада); (перехватить, преградить путь) обл. перенять; 4) (захватить чужой скот, зашедший в хлеба и т. п.) позабирать [на потраве] (разг.), забрать [на потраве], взять [на потраве] [Усі воли гіо- займали, кривого лишили (Рудч.)]. позакачувати, -чую, -чуєш мног. поза су чи- вать (разг.), засучить, поподвёртывать (разг.), подвернуть, разг. поподворачи- вать, подворотить [Василина приступила до столу, позакачувала рукави і почала наливати чай (Н.-Лев.)]. позаквітчувати, -чую, -чуєш мног. убрать [цветами (зеленью)], украсить [цветами (зеленью)], разукрасить [цветами (зеленью)] [Дівчата кинулись до куща,одломили по маленькій гілці червоної калини з зеленим листям і позаквітчували собі голови (Н.-Лев.)]. позаквітчуватися, -чуємося, -чуєтеся мног. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)