Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 28 поа ний [На завтрий день вона знов у Любчики і на позавтрий — щодня йде (Вовч.)]. позавтрому, позавтрьому, позавтру см. позавтра . позавуш, позауш нар. разг. за ухо [Він схопив ту пляшку в руки та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш (Свидн.); —Ой-ой-ой! — закричав другий, бо хтось його порядно позауш утяв (Март.)]. позавчати, -ч?ю, -чаєш и позаучувати, -чую, -чуєш мног. позаучивать (разг.), заучить; (часто повторяя, запомнить — ещё) вытвердить, затвердить [Люди, як видно, дуже добре позаучували мелодії пісень, бо співали гармонічно (Н.-Лев.)]. позавчора нар. позавчера, трётьегр дня [Позавчора була буря вночі (Коцюб.)]. позавчорашній позавчерашний. позав'язуваний завязанный; повязанный [Поруч з Джерихою сиділи чотири молодиці, позав'язувані здоровими хустками на високих очіпках (Н.-Лев.)]. Ср. позав'язувати. позав'язувати, -зую, -зуєш мног. позавязы- вать (разг.), завязать; (обернуть чем-нибудь — ещё) повязать [їм позав'язували очі білими хусточками (Н.-Лев.)', Чи правду Гапка казала, чи видумувала, — ніхто не скаже. Людям, а надто горничним, ротів не позав'язуєш! (Мирн.)]. позав'язуватися, -зуємося, -зуєтеся мног. 1) позавязываться (разг.), завязаться; (надеть платок и т. п.) повязаться [Усі дівчата наші новими хустками позав'язувались (Сл. Гр.)]; 2) бот. завязаться. позаганяти1, -няю, -пяєш и позагонити, -ню, -піші мног. позагонять^ (разг.), загнать [Вона б нашу худобоньку та позаганяла (Чуб.); Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи (Рудч.)', Дід знову забалакав, наче сам до себе: «Ще мало людей забили, на той світ позагонили?» (Мирн.)]. позаганяти2, -няю, -няєш (утомить, замучить) мног. позагонять (разг.), загонять;ч (хождением, беготнёй — ещё) угонять. позагартовувати, -товую, -товуєш мног. закалить. позагачувати, -чую, -чуєш мног. 1) позапру- живать (разг.), запрудить; 2) (покрыть гатью) спец. загатить. позагиджувати, -джую, -джуєш мног. разг. позагаживать (разг.), иозагадить (разг.), загадить; (совсем— ещё) перегадить (разг.), изгадить. позаглушати, -шаю, -шаєш и (реже) позаглушувати, -шую, -шуєш мног. 1) поза- глушйть (разг.), заглушить; (перен.: остановить, прекратить — ещё) подавить; 2) (лишить способности слышать) обл. поглушить (разг.), оглушить. позагнивати, -ває и позашиватися, -вається мног. позагнііть (разг.), загнить; (о съестных припасах разг. — ещё) промозгнуть. позагнуздувати, -дую, -дуєш мног. повзну- здать (разг.), взнуздать, обл. пообуздать, обуздать, (народно-поэтическое) зауздать [Як напував коней, і забув позагнуздувать (Стор.)]. позагонити см. позаганяти1. позагороджувати, -джую, -джуєш мног. по- загораживать (разг.), позагородйть (разг.)г загородить; (заслонить проход — обычно} заградить, книжн. преградить. позагортати, -таю, -таєш мног. 1) позавёр- тывать (разг.), позаворачивать (разг.), завернуть, обернуть; (катая — ещё) закатать; (со всех сторон — ещё) увернуть; (для сохранения тепла или для согревания} окутать, обкутать; 2) (загнуть кверху или назад) гюзавёртывать (разг.), позаворачивать (разг.),завернуть,поотвёртывать (разг\ поотворачивать (разг.), отвернуть, разг. заворотить; (отогнуть или откинуть часть покрова разг. — ещё) поотворачивать(разг.),. отворотить; 3) (закинуть одну полу одежды на другую) запахнуть; 4) (о семенах) с.-х. заделать. позагоряти, -ряю, -ряєш 1) позагорать; 2) мног. позагорать (разг.), загореть [Густо, до блиску позагоряли криничани в дорозі (Гонч.)]. позагоювати, -гбюю, -гбюєш мног. позалё- чивать (разг.), залечить, позаживйть (разг.)у заживить. позагоюватися, -гоюються мног. по залечиваться (разг.), залечиться, позаживать (разг.), зажить, разг. заживиться. позагризати, -заю, -заєш мног. позагры- зать (разг.), загрызть; (о волках обл. — ещё} зарезать [Ваші собаки вже скоро позагризають наших (Богод. у. — Сл. Гр.)]. позагрібати, -баю, -баєш мног. позагребать (разг.), загрести. позагрузати, -заємо, -заєте мног. поувязать (разг.), увязнуть, завязнуть, обл. погрузнуть, позагрузать, загрузнуть [Довго йшли, аж поки побачили татарських коней, що* позагрузали в болоті (Гр.)]. позагублювати, -люю, -люєш мног. потерять; (всё — ещё) перетерять. позад 1) нар. позади, сзади, разг. назади [Пливуть співаючи; пливе Позад завзятиії Гамалія: Орел орлят мов стереже (Шевч.)]'Т 2) предл. с род. п. позади, сзади [А вчораг проходячи по вулиці, виразно почув позад себе лайку (Коцюб.); Чіпка., підвівся й поплентався стороною, позад отари (Мирн.)]; ~д гори позади горы; ^д усіх позади всех; лишити ^д сё б е кого оставить за собой кого, оставить позади [себя] кого. позадаватися, -даюся, -даєшся разг. неодобр. позадаваться, поважничать; (ломаясь —ещё) покочевряжиться; (выставляя что-нибудь напоказ — ещё) пофорсить. позадавній: з "-'нього-д а в н а разг. с давних пор, с давних времён; с незапамятных времён [Живі картини з позадавнього- давна виступали в хлоп'ячій голові (Мирн.)]. позадирати, -раємо, -раєте мног. позадирать (разг.). задрать [Позадиравши хвости, бігли корови й телята (Козл.); Темно-зелені ліси, позбувшись свого пишного одягу, ..позадирали угору посинілі парості (Мирн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)