Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 27 позавиваний2 завёрнутый; окутанный; закутанный; укутанный [На другий день, позавивана в шуби та в медвежі шкіри, я з Ника- вором Ферапонтовичем їхала вже на схід (Фр*)]. Ср. позавивати3. позавивати1, -вав (о животных, о ветре и т. п.) позавывать (разг.)у завывать [некоторое время]. позавивати2, -ваю, -ваєш (о волосах) мног. позавивать (разг.), завить [Я б свої кучері та позавивала (Чуб.)]. позавивати3, -ваю, -ваєш (во'что) мног. обл. позаворачивать (разг.), позавёртывать (разг.), завернуть; (для тепла — ещё) окутать (чем), (плотно) позакутать (разг.), закутать, (со всех сторон) укутать [М о- лодиці й дівчата: ..Ой, коли б ми, безталанні, Та орлиці крила мали, То ми б полетіли Ваші кості позбирати, ..У шовкову хустиночку Та й позавивати (Н.-Лев.)]. позавидувати, -дую, -дуєш и обл. позави- діти, -джу, -дпш (кому, чому и редк. на кого, на що) позавидовать (кому, чему) ІНіхто не пройде повз дворище, щоб не позавидував... (Мирн.); Знайшовся добрий чоловік, що позавидів і нашим достаткам! (Фр.); Усі вибігають проти тебе, щоб хоть подивитись на тебе та позавидувати на твою красу (Квітка)]. позависати, -саю, -саєіп (чем) мног. завеситься [Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала (Чуб.)]. позавіватн, -ває мног. позавёять (разг.), завеять; (реже) позаносить (разг.), занести [Метелиця позавівала грубим снігом всі знайомі їй лісові стежки (Фр.)]. позавійськовий воен. вневойсковой. позавірчуваний обмотанный; замотанный [Жінки позавірчувані хустками чи намітками (Н.-Лев.); Вони [панни] були позавірчувані в шуби, в бурнуси, в кохти (Н.-Лев.)]. Ср. позавірчувати. позавірчувати, -чую, -чуєш (что чем) мног. обл. пообматывать (разг.), обмотать, поза- матывать (разг.), замотать. позавічний'обл. заглазный, заочный. позавічно нар. обл. заглазно, заочно [Позавічно він може тепер вільно висловити своє обурення (Ле)]. позавішуваний 1) позавёшенный; завешенный; занавешенный; задёрнутый [Ніч була темна. Вікна чорніли, неначе позавішувані чорним сукном (Н.-Лев.); Як вже стара Чайчиха її шанувала, як вже годила їй — в неї наче і очі і вуха позавішувані (Вовч.)]; 2) завешанный, увешанный [Кімната уряджена.. Всі стіни позавішувані партацькими малюнками в золотих рамах (Л. Укр.)]. Ср. позавішувати 1—2. позавішувати, -шую, -шуєш мног. 1) поза- вёшивать (разг.), завесить; (занавесками — ещё) занавесить; (чем-нибудь передвигающимся— ещё) позадёргивать (разг.), задёрнуть [Мати ряднами позавішувала вікна (Вас.)];2) (вешить что-нибудь на чём-нибудь, закрывая сплошь) позавёшивать (разг.), завешать, увешать [Стіни позавішували килимами, ряднами, простирадлами, об- тягли шматками небіленого полотна (Н.-Лев.)]. позавмирати, -раємо, -раєте мног. замереть; (оцепенеть от сильного потрясения, преим. от страха — еще) обмереть, застыть. позаводити, -джу, -диш мног. 1) (куда) позаводить (разг.), завести, обл. позавестй; (прочь—ещё) поуводйть (разг.), увести [Хазяїни позаводять гостей за стіл, понаставляють напитків, наїдків (Мирн.)', Сини позаводять коней у ліс (Сл. Гр.)]; 2) (сделать обычным, установить что-нибудь) позаводить (разг.), завести, обл. позавестй; (устроить, создать что-нибудь — ещё) учредить; (перен.: внедрить книжн. — ещё) насадить [Ось вони позаводили шинків без ліку, стали ошукувати вас усілякими способами (Фр.); Тут усякі ігрища позаводять (Барв.)\ А от на порядки, що тут позаводили у гімназії, жаль бере (Мирн.)]; 3) (приобрести,сделать что-нибудь необходимое для хозяйства, для жизни и т. п.) позаводить (что) (разг.), завести (что), разг. пообзаводйться (чем), пообзавестйсь (чем), обзавестись (чем) [Великий пан.. позаводив таку розкіш (Н.-Лев.); — О, та ви, мабуть, справді боїтесь, що собачню позаводили, — жартує становий (Мирн.)]; 4) (о знакомстве, дружбе) позаводить (разг.), завести, све- етй; 5) (привести в действие механизмы, моторы) позаводить (разг.), завести. позаводитися, -димося, -дитеся мног. 1) (появиться) позаводиться (разг.), завестись, обл. позавестйсь [У нас в обох хатах цвіркуни позаводилися (Сл.Гр.)]; 2)(возникнуть) завестись [На вгородах чоловіки сновигають, не знаючи, куди б його забігти, де сховатися від того пекла, що по хатах позаводилося (Мирн.); Скрізь,^по цілому повіту, позаводились хутори плащуватих циган (Мирн.)]; 3) (чем) разг. пообзаводйться, обзавестись [Позаводились [запоріжці] жінками та дітьми (Стор.)]; 4) (о механизмах, моторах) позаводиться (разг.), завестись. позавозити, -вожу, -возиш мног. позавозить (разг.), завезти; (куда-нибудь — ещё) поуво- зйть (разг.), увезти [Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! Та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш (Харьк. — Сл. Гр.); Позичиш кому грошей, ,. а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. позавтра, разг. позавтрому, обл. позавтрьому, позавтру нар. послезавтра [Сьогодні ви, Ягідко, просто собі рядовий, завтра ви вже хороший боєць, позавтра ви — герой, переможець, улюбленець народу... (Гоцч.); Іде життя у них протертою стежкою: як сьогодні, так і завтра; як завтра, так і позавтрому... (Мирн.); Мати приїде позавтрьому, у Сашка є ще досить часу, щоб подбати про подарунок (Донч.); Вона завтра або позавтру приїде... (Коцюб.)]. позавтрашній, обл. поза втри й послез&втраш- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)