Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 37 поз позастрявати, -ваємо, -ваєте и позастрягати, -гаємо, -гаєте мног. застрять; (в топком, липком, сыпучем; о пище в зубах — ещё) завязнуть, (только в топком, липком, сыпучем) увязнуть [Ось за столиком у колі друзів сидить захмелілий чоловік з розкошланим волоссям, в якому густо позастрявало пір'я і пух з подушок (Шиян); Вже «вілліси» позастрягали в баюрах, і генерали спішились і брели непролазними шляхами (Довж.)]. поза студжува тися, » джу ємося, - джу єтеся мноз. попростуживаться (разг.), простудиться, разг. позастуживаться, застудиться [Певне, наші приїхали уже. Що там з ними, чи здорові, чи не позастуджувалися, особливо мама (Коцюб.)]. позастудійний спец. внестудийный; «¦** на п е- редача внестудийная передача. позасувати см. позасовувати. позасукувати, -кую, -куєш мног. засучить; (прям. — ещё) подвернуть, разг. поподво- рачивать, подворотить [Далі і батько й сини позасукували рукава, і починалася стара, всім добре відома історія (Вас.)]. позасушувати, -шую, -шуєш мног. позасу- шйть (разг.), засушить [Нащо ти так пироги позасушувала? (Богод. у. — Сл. Гр.)]. позатаскувати1, -кую, -куєш (унести) мног. позатаскивать (разг.), затащить. позатаскувати3, -кую, -куєш (износить) мног. позатаскивать (разг.), затаскать. позатеатральний внетеатральный [Взаємини з позатеатральним світом і входили, власне, саме до його обов'язків (Смол.)]. позатиканий, редк. позатйкуванпй 1) вбткну- тый; поутыканный, утыканный; 2) замкнутый; позакупоренный; закупоренный [За- харко плентавсь, ледве-ледве човгаючи важкими величезними чобітьми, позатиканими взаду соломою (Барв.); Стоять пляшки, ганчіркою позатикувані (Вишня)]; 3) заткнутый; засунутый [Холоші були позатикані в халяви (Н.-Лев.)]. Ср. позатикати 1—З позатикати, -каю, -каєш и редй. позатйку- вати, -кую, -куєш мног. 1) повтыкать (разг.), воткнуть; (на всём пространстве разг. — ещё) поутыкать, утыкать; 2) (плотно закрыть отверстия) позатыкать (разг.), заткнуть; (бутылки и т. п. — ещё) поза- купорить (разг.), закупорить [Сяк-так позатикав [Чіпка] побиті шибки то ганчірками, то онучами (Мирн.)\ — Коли не хочеш слухать, то позатикай вуха! — сказала Марта (Н.-Лев.)\; 3) (что за что) позатыкать (разг.), заткнуть, позасбвывать (разг.), засунуть [За вуха вона позатикала пучки дрібненького барвінку (Н.-Лев.)]. позатйкуваний см. позатиканий. поза ти кувати см. позатикати. позатйкуватися, -куюся, -куєшся мног. утыкать [себе] гблову [цветами], украсить [себе] гблову [цветами] [Бувало, позати- куємося квітками (Богод. у. — Сл. гР.)\. поза ти ллю нар. обл. сзади [А молода Марусенька позатиллю йде (Гол. — Сл. Гр.)]. позатирати, -раю, -раєш мноз. позатирать (разг.), затереть; (вытирая, удалить — ещё) постирать (разг.), стереть [Позатирай оте, що поналивала (Киев. у. — Сл. Гр<)]. позатихати, -хаємо, -хаєте мног. позатихать (разг.), затихнуть, поутихать (разг.), утихнуть [Все навколо вже позатихало (Турч.)]. позатікати, -кає мног. 1) позатекать (разг.)у затечь; 2) (подмокнуть) поподтек&ть (разг.), подтечь [Погано стіжки складені, позатікали (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. позатісувати, -сую, -суєш мног. позатёсы- вать (разг.), затесать [Уже кілля позатісував (^Черниг. у. — Сл. Гр.)]. позатліватися, -вається мног. затлеть [Положила дров у піч, щоб на завтра висохли, а вони позатлівалися (Сл. Гр.)]. поза той разг. позапрошлый; ~того р 6 к у в позапрбшлом году позатоплювати1, -люю, -люєш и позатопляти, -ляю, -ляєш (водой) мног. разг. поза- тапливать (разг.), затопить [Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершин; Дністра вода прибуває, ..вона твої дітки позатопляє (Чуб.)]. позатоплювати2, -люю, -люєпі (о печах) мног. позатапливать (разг.), позатопйть (разг.)9 затопить. позатопляти см. позатоплювати1. позатоптувати, -тую, -туєш мног. позатбпты- вать (разг.), затоптать. позаторік нар. в позапрбшлом год^, уст. в третьем году [Твою долю, моя доню! Позаторік знала (Шевч.)]. позаторішній позапрошлогбдний (разг.), позапрошлый (о годе, времени года), позапрошлого гбда [I треба ж, на біду, позаторішню весну Його лихий поніс чогось за Десну (Греб.); Буйні трави і запашні квіти ховали сліди позаторішніх боїв (Кач.)]. позатримувати, -мую, -муєш мног. задержать. позатримуватися, -муємося, -маєтеся мног. задержаться [Та хіба він. не від щирого серця запевняв у Черкасах, що червоні загони позатримуються на селах! (Ле)\. позатрушувати, -шую, -шуєш мног. позасыпать (разг.), засыпать [Бач, як злили долівку! Позатрушуй піском або попелом (Богод. у. — Сл. Гр.)]. позатулюваний сли позатуляний. позатулювати см. позатуляти. позатуляшш, редк. позатулюваний закрытый; заслонённый, загороженный; зажатый [Маленькі вікна позатулювані старики ряднами та драними хустками (Вас.)]. Ср. позатуляти. позатуляти, -ляю, -ляєш и редк. поза тулю* вати, -люю, -люєш мног. позакрывать (разг.), закрыть; (сделать невидными или недоступными — обычно) позаслонять (разг.), заслонить, позагораживать (разг.)^ загородить; (о небольших отверстиях — ещё) позажимать (разг.), зажать [Матами з околоту люди позатуляли шибки і,рідко виходять з хат (Чорп.)\. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)