Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 38 поз позатулятися, -ляємося* -ляєтеся позакрываться; закрыться; позаслоняться; засло- * нйться; позагораживаться; загородиться [Молодиці й дівчата знов осміхнулись і позатулялись рукавами (Н.-Лев.)]. Ср. позатуляти. позатуплювати, -люю, -люєш и позатупляти, -ляю, -ляєш мног. позатупйть (разг.), позатуплять (разг.), затупить, (сильнее) иступить; (всё— еще) перетупить. позатуплюватися, -люються и позатуплятися, -ллються позатупйться, позатупляться; затупиться; иступиться; перетупиться. Ср. позатуплювати. позатупляти см. позатуплювати. позатуплятися см. позатуплюватися. позатягати, -гаю, -гаєш и (реже) позатягувати, -гую, -гуєш мног. 1) позатягивать (разг.), затянуть; (застлать тонким покровом — ещё) заволочь, подёрнуть, (реже) задёрнуть; (насильно привести; волоча, принести — ещё) позатаскивать (разг.), затащить [Ну й чоботи... чисто потрухли... ноги так мерзнуть.. Позатягав, як умів, де більші дірки (Тесл.); Стояла осінь. Що може бути кращого за цю пору в Карпатах, як ще тумани не позатягували гори, як ще не пустилися ревні дощі (Турч.)]; животи '-тало безл. разг. животы подвело [Вийшли з церкви. їсти нам хочеться, —аж животи позатягало (Тесл.)]; очі '-тало безл. разг. глаза ввалились [Чого ти, сину, став такий блідий та худий? Й очі тобі якось позатягало (Н.-Лев.)]; 2) (пропустить через узкие отверстия) продеть, разг. продёрнуть; (нитки в иголки— обычно) повдевать4 (разг.), вдеть; 3) (перен.: вовлечь) разг. затянуть, втянуть. позатягатися, -гається и (реже) позатягуватися, -гується позатягиваться; затянуться; заволочься, подёрнуться; задёрнуться. Ср. позатягати 1. позатягувати см. позатягати. позатягуватися см. позатягатися. позаучбовий впеучёбный [Діти вступатимуть у ці школи-інтернати на постійне перебування, а батьки можуть зустрічатися з ними в святковий, канікулярний або позаучбовий час (Матер. XX з. КПРС)]. позаучувати см. позавчати. позауіп см. позавуш. позафарбовувати, -ббвую, -ббвуєш мног. по- закрашивать (разг.), позакрасить (разг.), закрасить. позахарчовувати, -чбвую, -чбвуєш мног. заморить голодом, заморить плохим кормом. позахлюпувати, -пую, -пуєш мног. позабрьіз- гать (разг.), забрызгать, разг. позапле- скать, заплескать [Де це ви так сорочки позахлюпували? (Вогод. у. — Сл. Гр.)]. позахлюпуватися, -нуємося, -пуєтеся поза- брызгаться; забрызгаться; позаплеска- ться, заплескаться [Як почнемо одна на одну хлюпати, позахлюпуємось так, що аж тече (Вогод. у. — Сл. Гр.)]. Ср. позахлюпувати. позахляватп, -вабмо, -ваєте мног. разг. отощать; (потерять силы) ослабеть, обессилеть. позахмарний прям., перен. разг. заоблачный [Вони [теоретики] кричали: не на землі Каргат живе, а ширяє десь у позахмарному просторі (Шовк.)]. позаховувати, -хбвую, -хбвуєш мног. попрятать, спрятать; (далеко, тщательно, так, что трудно найти, рлзг. — ещё) упрятать, запрятать; (всё— ещё) перепрятать; (тайком — ещё) припрятать; (поберечь до определённого времени разг. — ещё) попридержать [Так позаховує, що вже ніхто без пеї не знайде (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. позаховуватися, -хбвуємося, -хбвуєтеся мног. попрятаться, спрятаться, разг. запрятаться; (за чем — ещё) затаиться; (найти защиту — ещё) поукрываться (разг.), укрыться [Мряка розійшлася або позаховувалася великими клаптями десь у яри (Фр.)]. позаходити, -днмо, -дите мног. позаходить (разг.), зайти; (во что — обычно) повходить (разг.), войтй; (удалиться— ещё) поуходить (разг.), уйти; 0 в голову ~ти обл. потерять голову; (сильнее) посходить с ума (разг.), сойти с ума [Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили (Чуб.)]. позахоплювати, -люю, -люєш мног. позахва- тывать (разг.), захватить; (о территории, населённых пунктах —"- также) позанимать (разг.), занять; (взять силой — ещё) поза- владёть (разг.), завладеть; (захватить кого- нибудь внезапно, неожиданно — ещё) застичь, разг. застигнуть [Де краща земля, то багачі позахоплювали (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. позацвітати, -таємо, -таєте мног. 1) зацвести [Зелені ліси ялинові позацвітали (Федьк.); Сади позацвітають (Мил. — Сл. Гр.)]; 2) (покрыться плесенью) позаплёсне- веть (разг.), заплесневеть, разг. позацвестй, зацвести [Стіни в хаті аж позацвітали від вогкості та почорніли від диму (Коцюб.)]. позацвітатися, -таємося, -тастеся мног. по- заплесневеть (разг.), заплесневеть, разг. заплеснеть, позацвестй, зацвести [На полиці паляниці позацвітались (Чуб.)]. поза центровий внецёнтренпый. позацеховий ист. внецеховой [Третю групу міського населення [України у XV ст.] становила експлуатована біднота — наймити, підмайстри, позацехові ремісники, обезземелені селяни, що тікали із сіл (Іст. Укр. РСР)]. позацьковувати, -кбвую, -кбвуєш мног. затравить [Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували (Вогод. у. — Сл. Гр.)]. позачаровувати, -рбвую, -рбвуєш мног. зачаровать, заворожить; (понравиться чем- нибудь — ещё) очаровать, прельстить, пле-. нить, обворожить; (подчинить силе колдовства — ещё) околдовать, заколдовать. позачасовий филос. вневременный. позачерговий 1) внеочередной [Ранком у машинному відділі відбулися позачергові партійні збори (Чорн.); Станція вже давала два дзвінки цьому позачерговому поїздові |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)