Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
поз 39 поз {Ле)]] 2) (производимый вне установленного рабочего времени — о труде, работе) редк. сверхурочный, неурочный; ^ва робота сверхурочная работа; см*~ещё понаднормовий. позачерговість, -востд внеочерёдность. позачергово нар. 1) вне очереди [Швидко він повернувся, бадьоро козирнув.і попросив напіввійськового відвідувача зайти позачергово (Дмитр.)\\ 2) сверхурочно. Ср. позачерговий 1—2. позачйнюваний см. позачйпяпий. позачйнюватн см. позачиняти. 4ю;ачйііяннй, (реже) позачйнюваний 1) закрытый; затворенный; запертый [За паровозом довгою низкою червоніють товарні, наглухо позачиняні вагони (Гонч.); Віконниці в будинках були щільно позачинювані (Куч.)]; 2) закрытый. Ср. позачиняти 1—2. позачиняти, -няю, -няєш и (реже) позачйнюватн, -нюю, -нюєш мног. 1) позакрывать (разг.), закрыть; (двери, окна, ворота и т. п. — ещё) позатворять (разг.), затворить; (на замок и т. п. — ещё) позапирать (разг.), запереть [Вікна Власівна уже позачиняла з обох боків (Грим.)]', 2) (об учреждениях и т. п.) позакрывать (разг.), закрыть. позачинятися, -няємося, -няєтеся 1) позакрываться; закрыться; позатворяться; затвориться; позапираться; запереться [Опустіло і широке чисте дворище.., позачинялися столярні двері великого будинку (Мирн.)]; 2) позакрываться; закрыться. Ср. позачиняти 1—2. позачитуватися, -туємося, -туєтеся мног. зачитаться. позачіплювати, -люю, -люєш и позачіпляти, -ляю, -ляєш мног. позацеплять (разг.), зацепить. позачіплюватися, -люеться и позачіплятися, -ллється мног. позацепляться (разе.), зацепиться [На воринню де-де видно було ще клаптики сіна, що позачіплялися при киданню стіжка (Фр.)]. позачіпляти см. позачіплювати. позачіплятися см. позачіплюватися. позачісувати, -сую, -суеш мног. попричёсы- вать (разг.), причесать; (пригладить водном направлении) позачёсывать (разг.), зачесать. позачісуватися, -суемося, -суєтеся попричё- сываться; причесаться; позачёсываться; зачесаться [Дивись, як гарно всі дівчата позачісувались, а ти патлата (Харък. у. — Сл. Гр.)]. Ср. позачісувати. позашивати, -ваю, -ваєш мног. позашивать (разг.), зашить [От, узявши золоті, позашивав у онучу (Квітка); А що старе, дране, — позашиває [Мотря], позаштопує, -- матері старе тіло прикриє (Мирн.)]. позашкільний внешкольный [Кращі учителі велику увагу приділяють позашкільному читанню учнів (Літ. газ., 1950, VII1I. позашкільник пед. внешкольник. позашкільниця пед. внешкольница. позашлюбпий внебрачный; (рож&ётсъШ вне брака уст. — ещё) побочный [Ми выдали декрет, який знищив різницю в становищі шлюбної і позашлюбної дитини і цілий ряд політичних обмежень.. (Ленін)]. позашморгувати, -гую, -гуєш мног. позатя- гивать [петли] (разг.), затянуть [петли]; позатягивать [петлями] (разг.), затянуть [петлями]; (скрепить) позавязывать (разг.), завязать; (обвить — об аркане и т. п.) захлестнуть. позашнуровувати, -рбвую, -рбвуєш мног. по- зашпуровывать (разг.), зашнуровать. позашнуровуватися, -рбвуємося, -рбвуєтеся мног. позашнуровываться (разг.), зашнуроваться. позашпакльовувати, -льбвую, -льбвуєш мног. поЗашпаклевать (разг.), зашпаклевать. позашпаровувати, -рбвую, -рбвуєш мног. по- замазывать [щели] (разг.), замазать [щели]. позашпилювати, -люю, -люєш мног. поза- шпйливать (разг.), зашпилить, позакалы- вать (разг.), заколоть. позаштатний внештатный [При полку залишився і Кузьма Кузьмич Нефедов на позаштатній посаді писаря (перекл. з О. Толстого); Глиняна, напівзанесена пісками Каховка, нічим не примітне позаштатне містечко Таврійської губернії, перетворювалось на час ярмарку в .місто з стотисячним населенням (Гонч.)]. позаштопувати, -пую, -пуєш мног. позаштб- пывать (разг.), позаштбпать (разг.), заштопать. позаштукатурювати, -рюю, -рюєш мног. по- заштукатурить (разг.), заштукатурить. позащіпати, -паю, -паєш и позащіпувати, -пую, -пуєш мног. позапирать [на крючки] (разг.), запереть [на крючки], взять на крючки; (о запорах) защёлкнуть {От і ввійшли у велику хату, позащіпали і двері і вікна, а вже і сонечко стало заходити (Кеітка)]. поза як союз арх., шутл. потому чхр, так как, поскольку, оттого что, арх. поелику, канц. арх. понеже [Позаяк цікавого не маю що писати, тягтиму далі свою подорож, хоч, може, вона тобі теж не цікава (Коцюб.); Позаяк того дня була неділя і нарада скінчилася досить завчасу, то побратими розбіглися, щоб зараз ще скликати на нараду часткових касієрів (Фр.)]. позаяложувати, -жую, -жуєш мног. поза- грязнйть (разг.), загрязнить; (чем-нибудь жирным — обычно) позасаливать (разг~), по- засалить (разг.), засалить, позамасливать (разг.), замаслить, разг. обмаслить ;(всё—ещё) перемаслить; (грязными руками разг. — ещё) позамусблить (разг.), замусолить, (сильнее) измусолить, обмусолить, обмуслить. позбавити см. позбавляти. позбавитися см. позбавлятися. позбавленець, -нця ист. лишенец. позбавлений лишённый [Не вносяться в списки виборців особи, позбавлені виборчих прав по суду (Полож. про вибори)]; ^ний життя лишённый жизни, безжизненный [У позбавлених життя пісках .зазеленіють сади і величезні бавовняні поля, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)