Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 503 про музичних творів на своїх нарадах і пленумах (Мист., 1956, 1)]. прослухувати, -лухую, ^іухуєш, прослухати, -хаю, -хаєш 1) прослушивать, прослушать; (только соверш. — о церковной службе уст.— еще) отслушать [Давненько *вже прослухали вони це Петрунине оповідання, проте і досі ніхто не промовив і слова (Вас.)]; 2) (только соверш.: пропустить) прослушать [І дух притаїв, і боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. просльозитися, -льожуся, -льозйшея редк. прослезиться [На березі рідної ріки обнялися друзі, засміялись, зітхнули, просльозились і знову засміялись (Ст.)]. просмажити см. просмажувати. просмажитися см. просмажуватися. просмажування прожаривание. просмажувати, -жую, -жуєш, просмажити, -жу, -жиш прожаривать, прожарить [Зелені солоні помідори варять до розм'якання, пропускають через м'ясорубку, віджимають і добре просмажують (Укр. страви)]. просмажуватися, -жується, просмажитися, -житься 1) прожариваться, прожариться; 2) страд, з. (несоверш.) прожариваться. просмалений пропалённый, прожжённый [насквозь] [Хвала тобі, моя шинель, Проема- лена в бою святому! (Нех.)]. Ср. просмалювати. ^ просмалювати, ~-люю, -люєш, просмалити, -малю, -малиш разг. пропаливать, пропалить, прожигать [насквозь], прожечь [насквозь] [Я у грубі запалив, собі штани просмалив (Чуб.)]. просмердіти, -джу, -дйш фам. провонять [Лежать ваші сорочки цілісінькі й новісінькі в скрині, а вам аби їх швидше забруднити та подерти. Встигнете просмердіти їх потом (Тулуб)]. просмерд ітися, -джуся, -дйшея фам. прово- няться (редк.), провонять. просмикнути см. просмикувати. просмикнутися см. просмикуватися. просмикування продевание; продёргивание. Ср. просмикувати. просмикувати, -кую, -куєш, просмикнути, -ну, -нёш продевать, продеть, разг. продёргивать, продёрнуть [Петро похитав тремтячою рукою держак, спробував просмикнути стрічку (перекл. з Поповкіна)]. просмикуватися, -кується, просмикнутися, -петься продеваться, продеться; продёргиваться, продёрнуться. Ср. просмикувати. проем іхатися, -хаюся, -хаєшся, просміхну- тися, -нуся, -нёшея обл. улыбаться, улыбнуться; усмехаться, усмехнуться. просмішник разг. насмешник [До нього знову Повернулися пісня і слух, хоча довго не хотіли примиритися з цим ті безжалісні просмішники, які навіки охрестили його глуханем (Ст.)]. просмішниця разг. насмешница [Близнята, взявшися за руки, огородили Христину від Юрка. — Дайте мені оцю просмішницю! — Без викупу не оддамо (Ст.)]. іфосміятн, -мію, -міеш разг. осмеять, высмеять [Якби за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штуки, сама просміяла б; а тепер ось як! (Свидн.)]. проембк, -ку просос [За якийсь час бетонярі переможно махали картузами над киплячими просмоками (Бат)]. просмоктати см. просмоктувати, просмоктатися см. просмоктуватися, просмоктування 1) просасывание; ср. просмоктувати; 2) просачивание; просасывание; ср. просмоктуватися, просмоктувати, -тую, -туєш, просмоктати, -мокчу, -мокчеш просасывать, прососать [Вода раз греблю просмоктала... Ну, що жі узять би й загатить, Так ні! Мірошник спить та спить (Гл.)]. просмоктуватися, -тується, просмоктатися, -мбкчеться просачиваться, просочиться; (размывая, проникать) просасываться, прососаться [В розщілини [ящика] до них почав просмоктуватись холодний світанок (Мик.)]. просмолений просмолённый, смолённый, смолёный (прил.); спец. смолевой [Човни просмолені, мов коні, рвуться в даль {Мал.); У просмоленій кереї, В верховинськім киптарі, — Став лицем перед зорею.. Очі в нього — дві зорі (Мас); Ще з полудня між заробітчанами., стали з'являтися дніпровські матроси, вантажники та якісь енергґйні просмолені юнаки (Гонч.); З верхньої палуби видно було на кормі купу просмолених линв і якісь скрині (Панч)\. просмолити см. просмолювати, просмолитися см. просмолюватися, просмолювати, -люю, -люєш, просмолити, -молю, -молиш просмаливать, просмолить [Знов захотілось мені Дуб просмолить, приготовить снасті На голубій Шексні (Заб.)]. просмолюватися, -люється, просмолитися, -молиться просмаливаться, просмолиться [В ялиновому насінні багато смоли. Тіло пташки так просмолюється, що не піддається розкладу (Коп.)]. проснідати, -даю, -даєш разг. прозавтра- кать. проснутися см. просипатися1, просо просо; (мн. ч. проса: посевы разг.—еще) проса [За достатньої вологості і великої кількості тепла післяжнивне просо розвивається значно швидше, ніж посіяне весною (Колг. Укр., 1958, 5); Еней на піч забрався спати, Зарився в просо, там і ліг (Котл.); Мене трохи Луценко не бив, як побачив воли у просі, а вони тілько на часинку ускочили туди (Мирн.); Проса покошено. Спустіло тихе поле (Рил.)]", ^со сіяти играть в просо; голодній курці ~со на думці см. голодний 1; куряче ^со бот. (Рапісит егиз ?аИі Ц) куриное просо [На Україні з них [бур'янів] найбільш поширені: вівсюг, гірчиця польова (свіріпа), куряче просо (Колг. вироби, енцикл.)]', не пхай (не с у й, не потикай) носа до чужого ~са погов. не тычь носа (носу) в чужое просо [—Навіщо тобі фарба?' — запитав Петро Маков. — Не суй носа до |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)