про 502 про проскоблювати, -люю, -люеш, проскоблйти, -лю, -лйш проскабливать, проскоблить. проскородити, -роджу, -родиш с.-х., перен. пробороновать; (перен, — еще) пробороздить, мног. избороздить [Чобітьми, як ралом, проскородив Він кордони чотирьох держав (Мас.)]. проскочити см. проскакувати'2. проскребти см. проскрібати. проскребтися см. проскрібатися. проскреготати, -гочу, -гбчеш и проскреготіти, -гочу, -готйш проскрежетать. проскрипіти, -плю, -пйш проскрипеть [Вже Прогули вітри, Проскрипів мороз, Вже пройшла зима! (Фр.)\ Зустрів мене похмурим поглядом.. — Ну, викладай! — проскрипів нехотя (Збан.)]. проскрипційний ист. проскрипционный. проскрипція ист. проскрипция. проскрібати, -баю, -баєш, проскребти, -бу, -беш проскребать, проскрести; (выскабливать) проскабливать, проскоблить. проскрібатися, -баюся, -баєшся, проскребтися, -буся, -бешся проскребаться, проскрестись. прбскура церк. просфора [— Батюшка поздоровляють вас з неділею і веліли піднести сю проскуру, — почула Христя коло себе (Мирн.)]. Проскурів, -рова ист. Проскуров; см. Хмельницький. проскурниця уст. просвирня [Недалечко від неї сиділа старенька проскурниця й продавала проскури (II.-Лев.)]. проскурняк, -ка бот. (МаЬа Ь.) просвирник, просвирняк, мальва. проскучати, -чаю, -чаєш проскучать. прослабувати, -бую, -буєш (на що) разг. прохворать (чем), проболеть (чем). прославити см. прославляти. прославитися см. прославлятися. прославлений прославленный; воспетый; восславленный [В полках прославлених мої сини робочі Із краю в край землі наш прапор пронесуть... (Важан); Ти не богиня з мармуру холодна, Прославлена ватагою співців. Маленька, в сарафанчику, голодна, Таку тебе я на війні зустрів (Дмитр.)]. Ср. прославляти. прославлення прославление; воспевание; восславление [Багато зробив для прославлення рідного флоту чудовий радянський письменник Вс. Вишневський (Літ. газ., 1952, VII)]. Ср. прославляти. прославлюваний прославляемый; воспеваемый; восславляемый [В 1955 році, в період прославлюваного буржуазними економістами так званого «сталого піднесення», в США налічувалося за офіціальними даними близько 3 мільйонів іювністю безробітних і більш як 9 мільйонів частково безробітних (Матер. XX в. КПРС)]. Ср. прославляти. прославляння прославление; воспевание; восславление [Пафос творчості Горького — у пристрасному прославлянні народу як творця історії (Рад. Укр., 1951, VI)]. Ср. прославляти. прославляти, -ляю, -ляєш, прославити, -влю, -виш прославлять, прославить; (в стихах поэз. — обычно) воспевать, воспеть, уст. восславлять, восславить [Героїчною працею прославляють себе одеські портовики (Куч.); Сини мої, червоні українці, я буду вас за подвиг прославлять (Тич.); У труді і бою Ми прославим Вітчизну свою (Воронько)]. прославлятися, -ляюся, -ляєшся, прославитися, -влюся, -вишея 1) прославляться, прославиться [Слався в віках, воле народу, Слово Богдана, прослався повік! (Рил.)]', 2) (только соверги.: заслужить какую-нибудь репутацию) прослыть; 3) страд, з. (несо- верги.) прославляться; воспеваться; восславляться [В численних переказах він [Семен Палій] прославляється як герой, богатир, що відважно боровся за визволення українського народу від іноземного гніту, за возз'єднання його з братнім російським народом (Іст. Укр. РСР)]; ср. прославляти. просланий редк. простланный; простеленный; разостланный; расстеленный. Ср. прости-* лати. прослати см. простилати. прослатися см. простилатися. прослизати, -заю, -заєш, прослизнути, -ну, -непі проскальзывать, проскользнуть; (быстро разг. — еще) прошмыгивать, прошмыгнуть, . проныривать, пронырнуть [Хаєць- кий, прослизаючи попід стіною, підкрадався до однієї з тих колон (Гонч.)', Ласточкін відімкнув двері власним ключем і тихцем прослизнув у кімнатку в кінці коридора (Смол.); З кутка в куточок по губах дружини прослизнула невловима усмішка, — хто його розбере — гіркота чи насмішка (Волош.)]. просліджуватн, -джую, -джуєш, прослідити, -джу, -дйш и прослідкувати, -кую, -куєш прослеживать, проследить [Старець прослідив очима барку, поки за скалою не сховалась аж у пристань (Фр.); Прослідкуйте ворожі сліди, Щоб не сталось якої біди (Воронько); Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні хліборобом. Глибшої генеалогії не довелося мені прослідити (Вишня)]. прослідок, -дку разг. след [Пустив [трактор] димок і дрібно загурчав І, на шляху мережані прослідки Лишаючи, селом у степ промчав (Вирг.)]. прослідувати, -дую, -дуєш редк. проследовать [На всьому шляху, по якому прослі- дував Микита Сергійович Хрущов до вокзалу, зібрались десятки тисяч киян (Рад. Укр., 1959, V)]. г прослужити, -лужу, -лужиш прослужить [Та як не є в наймах, а я шість год без виходу прослужила (Тесл.); Коли ви своєчасно зробите оправу для книжки, вона прослужить довгий час, принесе людям більше користі (перекл. з Горького)]. прослухати см. прослухувати. прослухування прослушивание [Театральним працівникам треба сміливіше використовувати досвід композиторів, зокрема щодо прослухування і наступного обговорення
|