про 501 пра [Просихала земля, запахло бруньками і ріллею (Верш.); При роздільному збиранні підвищується й якість соломи, адже до обмолоту хлібної маси вона просихає у валках (Колг. Укр., 1957, 1); Просохли очі у вдови (Шевч.)]. просичати, -чу, -чйш прошипеть [Я здригнув, коли ота змія Свої слова гадючі просичала (Фр.)\ Катерина ..просичала зло просто в обличчя Нелі: — ..Я й не думаю віддавати його [Філька] кому-небудь, запам'ятай собі! (Вільде)]. просище разг. просянйще [Піду, каже, до просища, може, перепілку яку підстрелю! (Вишня)]. просів, -ву 1) спец. просев, просевка; 2) (пропущенное при посеве место) с.-х. просев, огрех [Пшениця яра стоїть густа, міцна.. Ні просіву, ні галявиночки (Горд.)]. просівання просеивание, обл. просевание; (спец. — ещё) просев, просевка. просівати, -ваю, -ваєш и просіювати, -спою, -СІЮСШ, просіяти, -сію, -сієш просеивать, просевать (обл.), просеять [Переваги рідких азотних добрив полягають також у тому, що їх не треба подрібнювати і просіювати крізь сита, як аміачну селітру (Колг. Укр., 1957, 2); Черству булку розтирають на, тертці і просівають (Укр. страви); Дуби безперестану просівали крізь листву самоцвіти жолудів (Ст.); Ось першу краплю з хмари дощ просіяв... (Пере.)). просіватися, -вається и лросіюватнся, -сіює- ться, просіятися, -сіється 1) просеиваться, просеваться (обл.), просеяться [При роботі комбайна ККР-2 роздрібнений грунт просіюється крізь просвіти в елеваторах (Колг. Укр., 1956, 9); А над колонами має бути різнокольорове скло, крізь яке просіватиметься сонячне проміння (Сміл.); Була уже ніч. Уже всі без останку просіялись зорі крізь решето тьми (Пере.)]; 2) (об усах) редк. пробиваться, пробиться [3 своєю німецькою рушницею за плечима він намагався вдавати бувалого козарлюгу, хоч під носом вуси ще тільки просівались (Панч)]; 3) страд, з. (несоверш.) просеиваться; просеваться; ср. просі вати. просідання спец. проседание. просідати, -дає, просісти, -сяде спец, нросе- 4 дать, просесть [В путі просіло кілька шпал, злетиш з розгону — і завал... (Дрр.)]. просі дь, -ді проседь [Він здорово постарів, і його скроні й бороду вкрила густа про- сідь (Шиян)]; з ~ддю с проседью [— Та ні! — обізвався з іншого кутка кімнати чорнявий, з просіддю в волоссі Тесленко, токар з паровозного депо (Головко)]. просіка, просік, -ку просека, просек [Баскі коні мчать лісною просікою (Тулуб); Кілометрів зо три ліс тягся густий і незайманий, а там вирізьбився під місяцем широкий просік (Янов.)]. просікати, -каю, -каєш, просікти, -січу, -січеш просекать, просечь [Кинджальний , вогонь з кулеметів просікав уздовж і впоперек всю невелику дільницю, яку займав батальйон (Куч.); Гнівні вітри облягли* село, просікає дощ землю (Горд.)]. просікатися, -кається, просіктися, -січеться просекаться, просечься [Залатай в однім місці, то просічеться в другім (Стеф.)]. просікти см. просікати. просіктися см. просікатися. просіл, -солу 1) спец. просол [На одному [блюді] лежало янтарне масло, на якому блищала срібна роса легкого просолу (Мик.)]; 2) разг. засол [На лимані не солили рибу в бочках на просіл (II.-Лев.)]. просісти см. просідати. просічений просечённый [Бренькнула додолу шибка, просічена наскрізь кулями (Кач.)]. просіювати см. просівати. просіюватися см. просіватися. просіяний просеянный [3 незримого осіннього неба падала дрібна, мов просіяна крізь сито, мжичка (Дмитр.); Передвечірнє світло, просіяне крізь гілля саду, підступило до скляної стіни (Волош.)]. просіяти см. просівати. просіяти, -сіяю, -сіяєш просиять [Сльози висохли, пропали, Сонце просіяло (Шевч.); — Ідуть! Ідуть! — скрикнув Посипенко, і лице його просіяло (Мирн.)]. просіятися см. просіватися. проскавучати, -чу, -чйш разг. провизжать. проскакувати1, -кую, -куєш, проскакати, -каю, -каєш (передвигаться) проскакивать, проскакать [Шляхом на Кути проскакували окремі загони, зрідка пролітала машина (Кундз.); Проскакав, цвірінькаючи, дорогою горобчик (Турч.); Родині і начальникові довелося проскакати до окружного центру верхи вісімнадцять верст (Бойч.)]. проскакувати2, -кую, -куєш, проскочити, -чу, -чиш 1) (преодолевать препятствие, покрывать какое-нибудь пространство, быстро двигаясь) проскакивать, проскочить [Пузанов упевнено проскакував поміж стовбурами (Гонч.); Проскочивши балку, Галя знову включила мотор (Козач.)]; 2) (перен.: обнаруживаться на мгновение) разг. мелькать, мелькнуть, промелькнуть, разг. проскакивать, проскочить [Інколи в очах Насті без всякої видимої причини проскакували іскорки (Собко)]; 3) (перен.: ускользать от внимания) разг. проскакивать, проскочить; (проникать куда-нибудь, не обнаруживая себя — ещё) проскальзывать, проскользнуть [Вони [Фелікс і Валя) вміли проскакувати через облави, то пірнаючи під землю, то ховаючись у німецькому складі (Янов.); Трійця щасливо проскочила на чорний хід (Кач.)]; ~чило багато помилок проскочило много ошибок. проскандувати, -дую, -дуєш проскандировать [— Я не буду працювати до того часу, — проскандував він, — доки ви мені не влаштуєте побачення з сином (Собко)]. проскачка спорт, проскачка. проскиглити, -лю, -лиш 1) (о человеке) проплакать жалобно, разг. проскулить; 2)- (о птицах) простонать; (о собаках) проскулить, (реже) провизжать.
|