Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 500 про просиджувати, -джую, -джуєш, просидіти, -джу, -диш 1) просиживать, просидеть; (только соверги. — отбывая наказание — ещё) отсидеть [Параскіца могла довго отак просиджувати, упиваючись солодкими, барвистими мріями (Коцюб.); Старий професор просидів у свого учня до пізнього вечора (Шовк.); Йків Сажнєв просидів над своєю доповідною запискою цілий вечір (Ткач); Одна з дівчат., просиділа сім років у тюрмі (Вільде)]; 2) (протирать или продавливать что-нибудь при частом и продолжительном сидении) разг. просиживать, просидеть [Я р и н а: ..Ти мені лавки не просидиш. Хоч сидіти — сиди (Л. Укр.)]. просилити см. просиляти. просилитися см. просилятися. просиляння продевание; продёргивание. Срф просиляти. просиляти, -ляю, -ляєш, просилити, -силю, -силиш разг. продевать, продеть, разг. продёргивать, продёрнуть. просилятися, -ллється, просилитися, -силиться 1) продеваться, продеться; продёргиваться, продёрнуться; 2) страд, з. (не- соверш.) продеваться; иродёргиваться. Ср. просиляти. просина зерно проса [Якщо для посіву кожного року відбирати найкраще зерно, можна виростити просину завбільшки мало не з горошину (Вологи.)]. просинання разг. пробуждение [Фелікс.. то засне, то прокинеться, аж поки йому стало все снитися: і сам сон, і просинання (Я нов.)]. просинатися см. просипатися1. просинювати, -нюю, -нюєш, просинити, -синю, -сйниш просинивать, просинить. просинь, -ні просинь [Легкі хмарки летять у просинь (Криж.); Його сірі з просинню очі світились лагідністю і добротою (Збан.)]. просип, -пу редк.: нема йому ~пу, без ~пу без просыпу (просыпа) [П є і п'є, нема йому просипу (Ном.); День і ніч без просину п'є (Рудч.)]. просипати, -паю, -паєш, проспати, -плго, -пйш просыпать, проспать [Чужі дочки зорі не просипали, Щастя, доленьки знай визирали (Барв.); Під стукіт машини, дзюрчання води Телегін проспав до вечора (перекл. з О. Толстого)]. просипатися1, -паюся, -паєшся и просинатися, -наюся, -наєшся, проснутися, -нуся, -нёшся (переставать спать) просыпаться, проснуться, пробуждаться, пробудиться, очнуться [ото сна] (только соверш.) [Так уже й не просиналася до світу (Барв.); Ще сонце спить; пташки мовчать, А коло льоху вже проснулись І заходилися копать (Шевч.); Ліс просипався, продирав очі (Мирн.); Неясна заздрість просипається в серці (Донч.)]. просипатися2, -паюся, -паєшся и просппля- тися, -ляюся, -ляєшся, проспатися, -плю- ся, -пйшся 1) (о пьяных: прийти в трезвое состояние после сна) разг. просыпаться, проспаться [Троянці з хмелю просипались, Скучали, що не похмелялись (Котл.)]; 2) (удовлетворять потребность во сне) высыпаться, выспаться [До рання не спали діти. І не одна ніч проминула отак. Удень то одно, то друге просипляється (Коб.); Уставай, милий, бо вже світ білий, Уже світ-зоря, проспатися пора (Чуб.)]. просисання просасывание. просисати, -саю, -саєш, проссати, -ссу, -ссёш просасывать, прососать. просисатися, -сається, проссатися, -ссеться просасываться, прососаться [Вода й справді вже затопила половину греблі, поняла зелену смугу дерну і просисалась в глиняну смугу (Н.-Лев.)]. просити (прошу, просиш) 1) просить; (побуждать просьбами сделать что-нибудь — еще) упрашивать; (о ком, о чём или за кого, за что книжн. — ещё) ходатайствовать; (что канц. уст. — ещё) испрашивать [—Ми не бунтуемо, пане, — кажуть, кланяючись, передні: — ми тільки прийшли просити плати... (Мирн.); Бога не просили, а хліб покосили (приказка); Нехай лежить: воно їсти не просить (Ном.); Василь просив її переночувати хоч одну ніч (Н.-Лев.)]; ~ти милостиню просить милостыню, разг. побираться [— Чого він тремтить і чого він хоче? — Він жебрак, — каже мама, — він просить милостиню (Смол.)]; ~ ти слова просить слова; ~ти сльоза- м и см. сльоза; добром ^ти разг. просить честью; 2) (звать; предлагать) приглашать, просить [— Пани просять чаю пити, — сказала, засоромившись, Христя (Мирн.); — Сідайте, свахо, щоб старости сідали, — просила хазяйка (Н.-Лев.)]; ~сп- мо, разг. ласкаво ^симо (вежливая форма приглашения сделать что-нибудь) пожалуйста, разг. милости просим; ^симо до господи (до хати, до насI добро пожаловатьі [Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи (Квітка); — Оце я до вас у гості... Буде де переночувати? — питає становий. —Коли ваша ласка, просимо до хати! — запрохує Чіпка (Мирн.)]; ~ти до с т 6- л у приглашать к столу, просить к столу; прошу сідати садитесь, пожалуйста; прошу садиться [Передерій: ..За радою до вас. Храпко: Прошу сідати (Мирн.)]; О чоботи, черевики каші ~сять разг. сапоги, ботинки каши просят. проситися (прошуся, просишся) разг. проситься [—Ой, пустіть мене, мамо, в Київ з бабою! — просилася Мелашка (Н.-Лев.); Танцювати не хочеться, та черевички просяться (приказка); Прийшла молодиця На той хутір благодатний У найми проситься (Шевч.); Просилися злидні на три дні, та й не збути довіку (Ном.); Якась сила душить за горло проситься з грудей божевільним криком (Коцюб.)]; почати ~тися начать проситься, разг. запроситься [Линька крізь сльози почала проситись: — Я не винувата... Не знала, що повернешся, бо ти ж мовчав... Не бий! (Шиян)]. просихати, -хаю, -хаєш, просохнути и просохти, -хну, -хнеш просыхать, просохнуть; (высушиваться— ещё) просушиваться, просушиться |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)