про 499 про г^та зелень сквозная зелень, просвечивающая зелень; стати ~тим стать прозрачным, стать сквозным, засквозить. просвітянство прен. просвсіценчество [Риси буржуазно-ліберального світогляду, просвітянства виробились у Старицького під впливом деяких діячів київської «громади», з якими він був у близьких стосунках (Іст. укр. літ.)]. просвітянський прен. просвещенский, просвещенческий [Ще Іван Франко викривав., вороже обличчя просвітянських «діячів» у ставленні до трудящих селян (Козл.)]. просвічений1 прич. просвеченный [Просвічений сонцем, на вітрі, в зеленім огні, Він [Борислав] листя різьблене, обтяжене росами, сушить (Бажан); Рептгеном самокритики я був просвічений не раз (Тич.)]. Ср. просвічувати1 1. просвічений2 прич., прил. просвещённый; образованный [В і й т: ..Ось ви такі вчені та просвічені, а гинете з голоду в селі і мусите чекати нашої ласки, темних бойків! (Фр.)]; ""ііиіі абсолютизм ист. просвещённый абсолютизм. Ср. просвіщати1. просвічуваний просвечиваемый [Яблуня, наскрізь просвічувана сонцем, струміла густим рожевим сяйвом (Янов.)]. просвічування просвечивание [Вже готові і перші зразки самопересувного агрегату «САК» для зварювання стиків труб. Виготовлено пристрій для просвічування швів, що допоможе визначати їх якість (Веч. Київ, 1958, ///)]. просвічувати1, -чую, -чусш и редк. просвіщати, -щаю, -щавш, просвітити, -вічу, -вітині 1) (несоверш. только просвічувати) просвечивать, просветить [Непокрите Лізине волосся золотилося на сонці, ніби хтось у нього позаплітав промінці і вони просвічували його зсередини (Руденко); Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхів'я золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? (Л. Укр.); З допомогою радіоактивного кобальту можна просвічувати сталь і металеві вироби товщиною до 300 міліметрів (Наука і життя, 1956, 6); Забагато темних чорториїв Він в душі до дна не просвітив (Бажан)]\ 2) (только несоверш. просвічувати: виднеться) светиться; (сквозь что-нибудь — ещё) просвечивать; (о свете и перен. — еще) сквозить [Крізь товсте скло., просвічував коштовний посуд виробу старих італійських майстрів (Донч.); Зірки, що просвічують крізь хмари холодного космічного пилу, нам здаються більш червоними, ніж ті, що розташовані поруч, але не закриті темними хмарами (Наука і життя, 1958, 2); Ясні голубі очі просвічують глибокою^ думою (Куч.)]; в його манерах ^чуе самонадіяність в его манерах сквозит самонадеянность; світло ~чує крізь щілинку свет просвечивает в щелку, азет сквозит в щёлку; 3) (делать светлым, видимым) разг. освещать, осветить [Коли вони під'їздили до Грякового, вечірня зоря вже погасла, а дорогу їм просвічував місяць (Панч); І просвіщають йому доріженьку і місяць, і ясна зоря (Ст.)]. просвічувати2 см. просвіщати1. просвічуватися, -чуюся, -чуєшся, просвітитися, -вічуся, -вітишся 1) разг. просвечиваться, просветиться; 2) светиться; просвечивать; сквозить [В темені просвічується його сивина, надією горять непоста- рілі очі (Ст.); Вікно на вулицю було завішано темною скатеркою, крізь яку просвічувалося сонце сріблястим пилком проміння (Грим.); На його обличчі просвічувалися радість і розгубленість (Руденко)]; ср. и см. ещё просвічувати1 2; 3) освещаться, осветиться [Ліс просвітився полум'ям наскрізь (Гонч.)]; ср. просвічувати1 3. просвічуючий прич., прил. просвечивающий. просвіщати1, -щаю, -щаєш и редк. просвічувати, -чую, -чусш, просвітити, -вічу, -вітйш (сообщать кому-нибудь, распространять среди кого-нибудь знания, культуру) просвещать, просветить; (обучать — ещё) образовывать, образовать [— Ну, — кажу" я товаришці, — оце ж я приїхала подивитись на твою академію, як-то ти тут людей просвіщаєш (Л. Укр.); I таких треба навчать, як ваша Макуха, і таких треба просвічувать сьогочасними європейськими ідеями (Н.-Лев.); Скорбящих радосте! пошли, Пошли мені святее слово, Святої правди голос повий! І слово розумом святим І оживи і просвіти! (Шевч.)]. просвіщати2 см. просвічувати1 3. просвіщатися, -щаюся, -щасшся, просвітитися, -вічуся, -вітишся просвещаться, просветиться [Оля: ..Бідна я, бідна; рідний батько не хоче, щоб я просвітилася, книжки не дає (Самійл.); Просвітились! Та ще й хочем Других просвітити, Сонце правди показати Сліпим, бачиш, дітям!! (Шевч.)]. Ср. просвіщати1. просвіщення: в і к ~ня ист. век просвещения. просемінар, -ру просеминарий, просеминар. просемінарський просеминарский. просерен, -ну, просерснь, -ню обл. подснежник. просивиіі обл. седоватый; с проседью. просішина, просивінь, -ні обл. проседь [На лікування її прийняв фельдшер — середніх літ чоловік з обвислими донизу вусами, з просивиною в пасмах чуба (Ле); Він дуже постарів, виски й бороду вкрила густа просивінь (Шиян)]. просигналити, -лю, -лиш просигнализировать, просигналить [Автобус, просигналивши, в'їхав у кам'яні ворота санаторію (Ворз.)\ просигналізувати, -зую, -зусш прям., перен. просигнализировать; (прям. — ещё) просигналить [Останні танки спинилися там, де просигналізував їм майор Стрепет (Собко)]. просиджений 1) просиженный; отсиженный; 2) просиженный [Увійшла закутана та зав'язана Соломія і, впавши на просд- джений диван, тихо заплакала (Куч.)]. Ср. просиджувати 1 — 2. 32*
|