Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 498 про Дніпро (Донч.); Тарталюк з'являється в просвіті середніх дверей і, розсунувши трохи портьєру, уважно слухає (Коч.); При роботі комбайна ІККР-2 роздрібнений грунт просіюється крізь просвіти в елеваторах (Колг, Укр., 1956, 9); І знову невсипуща журба захопила її в свої цупкі обіймища.. Ні, немає розгадки, просвіту не видно! (Мирн.)]. просвіта уст, просвещение [Він.. оповідав про свої шкільні турботи, цро с"вої заходи коло просвіти селян (Фр.); Тепер не пугалом добру навчать, Нам треба іншого бажать — Живого слова, правди і просвіти (Гл.)]. просвітитель, -теля книжн., ист. просветитель [Великий азербайджанський просвітитель Мірза Фаталі Ахундов одгукіїувся гарячими і зворушливими словами на смерть Пушкіна (Рил.); Передова частина російського суспільства виявилась підготовленою до сприйняття дарвінізму завдяки ідеям великих просвітителів: Герцена, Чер- нишевського, Писарєва, Добролюбова, Бєлінського (Осн. даре.)]. просвітителька книжн. просветительница [Папа славив жорстоку Марію-Терезу як просвітительку (Скляр.)]. просвітительний просветительный [— Червоний колір, — глухуватим голосом продовжував Гуржій, — колір, що ліпше за все символізує просвітительну силу людського розуму, колір, обраний світовою демократією (Жур.)]; ~на ф і л о с 6 ф і я ист: просветительная философия. просвітительство просветительство [Реалізм епохи просвітительства змінився романтизмом кінця XVIII — початку XIX ст. (Рад. літер., 1958, 1)]. просвітительський просветительский. просвітити1 см. просвічувати1. просвітити2 см. просвіщати1. просвітитися1 см. просвічуватися. просвітитися2 см. просвіщатися. просвітлепий просветлённый [І знову гойдалась перед ним просвітлена ріка, а потім розлилась вона безмежним морем (Ст.); Відколи Бронников відкрито очолив страйк, він не раз ловив на собі той дивно ясний, новий, просвітлений Вутаньчин погляд (Гонч.)]. просвітленість, -ності просветлённость. просвітлення просветление; (душевная ясность) просветлённость [Гул наростав. Гул просвітлення, гордості й надії. Ганебний натовп умирав, на очах оживав революційний полк (Цоеж.)]. просвітлий 1) разг. просветлевший [Вирвалась душа, мов пломінь, І знялась просвітла в небо (перекл. Л. Українки)]; 2) обл. светлый, радостный [Принцеса: Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі, співаючи невільницькі пісні, чекаючи просвітлої години (Л.# Укр.)]. просвітлити см. просвітлювати. просвітлитися см. просвітлюватися. просвітлілий просветлевший [Вона встала, зняла з просвітлілого вікна затемнення (Я нов.)]. просвітління просветление [Нараз немов нагле просвітління спалахнуло в його мізку (фр..)і просвітліти, -лГю, -лієш просветлеть; (спец.у перен. — ещё) просветлиться [Просвітліло небо, І зникає мла (Мур.); Захар просвітлів, кинувся, тільки по голосу пізнав дорогого гостя (Горд.)]\ думки ~ліли мысли просветлели. просвітлювати, -люю, -люеш, просвітлити, -лю, -лиш прям., перен. просветлять, просветлить [Дрібні хвильки лащаться до ніг Люби, а руку її., просвітлюють дрібні вогники світу (Ст.)]. просвітлюватися, -люється, просвітлитися, -литься прям., перен. 1) просветляться, просветлиться [Колос, викупаний сонцем, вклоняється ниві, то темніючи, то просвітлюючись (Ст.)]', 2) страд, з. (несоверш.) просветляться [Висока полонина над селом помалу просвітлюється тим слабим червоним світлом, що попереджає схід сонця (Фр.)]. просвітний см. просвітній. просвітник разг. просветитель. просвітній (разг.), обл. просвітний просветительный; просветительский [Хо слухас, як молодий лікар розгортає плани своєї лікарської та просвітньої діяльності на селі (Коцюб.)\ Вдівцем бездітним Багато літ він жив у нас, Аж заманулось йому раз Заняться ремеслом иросвітним (Фр.); Звільна всі привикли до того, що, де була яка просвітня чи організаційна робота в тім повіті, там певно була його рука {фР.)\. просвіток, -тку просвет; (перен. — ещё) проблеск [В просвітках, крізь дим і чорну кіптяву визирає тривожний диск побляклого сонця (Козач.); Три дні просвітку не було — крутить пилюгу, аж сонце затьмарило (Донч.); Вийшов Корній з двору за ворота, став.. Опанували його думки, я? морок осінній, і просвітку нема... (Л. Укр.)]', ~тку нема (немає) від кого разг. нет житья от кого, нет покоя от кого; прохбда (проходу) нет от кого [Коли це — де не возьмись отой страждальник, чи як ви його там величаєте, — що від його нікому просвітку немає! — та до мене (Мирн.)]; не давати ~тку разг. не давать покоя; (сильнее) не давать жизни (житья) [ — Лев, кажуть би, кота піймав... — Якого? — Котюгу нашого рудого, Що нам [Миіпам] просвітку не давав... (Гл.)]; не знати ~тку разг. не видеть света [вольного] [То він — Гнат — нероба, він, що так тяжко працював у своїм житті, що за роботою не знав просвітку! Вів ледащо? (Коцюб.)]; тільки й ~тку разг. только и счастья [Тут самій ось коли б не здичавіти в цих закутках. Тільки й просвітку, що з тобою (Ле)]. просвітчастий просвечивающий, просвечивающийся; (неплотный, ажурный) сквозной [Весна йде та йде. Ось вже і небо голубе і чисте, і вода голуба, просвітчаста (Воеч.)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)