Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 497 про прорубану в стелі (Н.-Лев.); У кризі де- не-де прорубані ополонки (Веч. Київ, 1957, /)]. прорублювати см. прорубувати, прорубування прорубание, прорубка. прорубувати, -бую, -буєш и разг. прорублювати, -люю, -люєш, прорубати, -баю, -баєш прорубать, прорубить; (делая просеку — ещё) просекать, просечь [Богун з трьома десятками козаків псував дорогу через лід, прорубував ополонки (Кач.)\ Я віконце ширше прорубаю, я спущу тобі намітку білу, ти по ній дістанешся до мене (Л. Укр.); Падь була невелика. Наче якийсь велетень сокирою вирубав її в горах, але не спромігся прорубати гору наскрізь (Трубл.); Де вона [цариця] проїжджала, порозкопували гори..; де ліси і гущі — прорублювали просіки (Стор.)]. прорубуватися, -буюся, -буєшся, прорубатися, -баюся, -баєшся 1) нрорубаться, прорубиться, уст. просекаться, просечься [Слова у вас нехай скупі, але я добре бачу, як ви по звіровій тропі, в гущавині — крізь хащу в тайзі прорубуєтесь втрьох, де й звір не лишив сліду... (Гончаренко); Я й домудрувався, Лиш сокиру притащив, З дупла прорубався (Руд.)]; 2) страд, з. {несе- верш.) прорубаться; просекаться; ср. прорубувати, прорухатися, -хаюся, -хаєшся продвигаться. просаджати, -джаю, -джасш просажать. просаджувати, -джую, -джуєш, просадити, -саджу, -садиш 1) разг. прокалывать, проколоть, (пробивать) проламывать, проломить, разг. просаживать, просадить [А один, Щонаймолодший, озирнувшись, Та вилами пана І просадив, мов ту жабу (Шевч.); Танцює так, що аж хата тремтить. Не повірите, така сила, що дошку в підлозі просадив (Збан.)]', 2) (пропускать сквозь узкое отверстие) продевать, продеть. просадка спец. просадка. просалити см. просалювати, просалитися см. просалюватися, просалювати, -люю, -люєш, просалити, -лю, -лиш просаливать, просалить. просалюватися, -люється, просалитися, -литься 1) просаливаться, просалиться; 2) страд, з. (несоверш.) просаливаться. просалютувати, -тую, -туєш просалютовать [Лише пізно вночі, просалютувавши співакам тривалим гудком, пароплав рушив далі (Жур.)]. просапаний прополотый [сапкой (цапкой)] [Земля між квітами на клумбах просапана (Куч.)]. просапати см. просапувати, просапка с.-х. прополка [сапкой (цапкой)] [Починались кропітні прополки і просапки, підгортання, пасинкування (Козач.)]. просапний с.-х. пропашной [Важливе значення в боротьбі з бур'янами має старанний обробіток просапних культур (Колг. Укр., 1958, 11)]; ~ннй клин пропашной клин; |~нё поле пропашное поле; ~ніій трактор" пропашной трактор. просапник с.-х. пропашник [Розпушили міжряддя в обох напрямах кінними просапниками (Соц. тварин., 1956, 3)]. просапування пропалывание [сапкой (цапкой)], прополка [сапкой (цапкой)] [Починаючи з чистки зерна на посів і кінчаючи просапуванням сорняків, .. — на все це напрлягала бригада Володі Кримського (Ле)]. просапувати, -пую, -пуєш, просапати, -паю, -паєш пропалывать [сапкой (цапкой)], прополоть [сапкой (цапкой)] [На полях люди., буряки просапують (Куч.); Я — за шефство! Ладен взяти Сам відточену сапу Й кукурудзяні квадрати Просапати у степу (Ол.)]. просватаний разг. просватанный [— Адже ж ти просватаний? — Ні, Марусю, ні на кому я не сватаний (Квітка)]. просватати, -таю, -таєш разг. просватать [— Христю просватали, — прохопилася Зінька та й зчервоніла враз (Головко)]. просвердлений просверлённый; пробуравленный [В стінах біля всіх вікон чорніють наскрізь просвердлені дірки (Ст.)]. Ср. просвердлювати. просвердлювати, -люю, -люєш, просвердлити, -лю, -лиш просверливать, просверлить; (буравом — ещё) пробуравливать, пробуравить [Сила удару кожної піщинки невелика, але внаслідок постійної дії вона в твердій породі виточує заглиблення, а в деяких випадках просвердлює камінь наскрізь (Фіз. геогр.); Марійка просвердлила останню дірку в залізній плиті (Донч.); Сонце пече! ..Просто просвердлює тебе промінням (Вишня)]. просвистувати, -тую, -туєш, просвистати, -вищу, -вйщеш и просвистіти, -вищу, -вистйш 1) (только соверги.) просвистеть, просвистать [Проводжала його, побувала в прийомі, ..І поплакала, правда, й вернулась додому, Як у даль просвистіла машина залізна (Мал.); Снаряд просвистів у синій сонячній височині неба (Собко)]; 2) (исполнять свистом) просвистывать, просвистеть, просвистать; 3) (перен.: расходовать зря) разг. просвистывать, просвистать [Просвистіла всі наші гроші на свої убори (Н.-Лев.); Проциндрив Солопій горох і просвистав, А за горохом в гурт — і жито, і пшеницю! (Г.-Арт.); Літо просвиставі (прислів'я)]. просвіжати, -жаю, -жаєш, просвіжити, -жу, -жйш разг. освежать, освежить, разг. просвежать, просвежить. просвіжатися, -жаюся, -жаєшся, просвіжитися, -жуся, -жишся освежаться, освежиться; просвежаться, просвежиться [Маша: Пронашко! Ти тут? П а- н а х и д а: Так, ми вийшли трохи просвіжитися (Мик.)]. Ср. просвіжати. просвіжити см. просвіжати. просвіжитися см. просвіжатися. просвіжГлий разг. освежёвший, разг. про- свежёвший [Почувши домівку, коні заржали., їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (Тич.)]. просвіт, -ту просвет [Крізь високу ліщину синіли прозорими вікнами просвіти на 32—35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)