про 505 про* просочувати, -чую, -чуєш, просочити, -сочу, -сочшп пропитывать, пропитать [Широкі домоткані сорочки., тверді й чорні, як кора: чумаки навмисно просочують їх дьогтем «від чуми та від гадини>> (Тулуб)]. просочуватися, -чується, просочитися, -сочиться и разг. редк. просотуватися, -тує- ться, просотйтися, -сотиться прям., перен. просачиваться, просочиться [3 водою просочуються в пісок частинки глини (Донч.); Крізь білу пов'язку рани просочується кров (Ле); Світло заповнило кімнату, просочилося зверху, знизу і крізь щілини за ширму (Грим.); Від передчуття гострих нападок, власне, й просочувався в душу Нестора неспокій (Вологи.)] Головне, ті різні чутки, що просотувались крізь невидимі шпарки тюрми, були розірвані, невиразні (Сміл.); Ми мали завдання просоти- тись у харківський залізничний вузол (Смол.)]. проспаний разг. проспанный [І мир первозданний Одпочив на лоні ночі. Тілько ми, А даме, ..Не одпочиваєм До самої домовини У проспанім раї (Шевч.)]. проспати см. просипати. проспатися см. просинатися2. проспект1, -ту проспект [Головним питанням наради було обговорення проспекту тлумачного словника української мови (Літ. газ., 1958, V)]. проспект2, -та (об улице) проспект [Хреща- тицький проспект був повний, як ріка весною, на балконах гриміли оркестри (Кундз.)]. просперечатися, -чаюся, -чаєшся проспорить [Одного разу я пілий вечір просперечалася з Трушем і Ганкевичем — за Вас (Л. Укр.)\. проспериті нескл. сущ. ср. р. просперити. проспиртований проспиртованный; спец. спиртованный. проспиртовувати, -товую, -товуєш, проспиртувати, -тую, -туєш проспиртовывать, проспиртовать. проспиртовуватися, -товуюся, -товуєшся, проспиртуватися, -туюся, -туєшся 1) проспиртовываться, проспиртоваться; 2) страд, з. (не со верш.) проспиртовываться. проспиртувати см. проспиртовувати. проспиртуватися см. проспиртовуватися. проспіваний пропетый; спетый; отпетый [У приспіві, проспіваному тричі, Підхопленому дружно й гаряче, Все вище й вище виростали кличі, 1 люди йшли, рівняючи плече (Бажай)', Ну, брат Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Збан.)]. Ср. проспівати2 1. проспівати1 см. проспівувати. проспівати2, -ваю, -ваєш 1) пропеть; (исполнить вокальное произведение и перен. — ещё) спеть; (кончить пение—еще) отпеть [Хор проспівав старовинні й сучасні народні пісні (Літ. газ., 1951, VI)', — Ну от, Ганно, повинна тобі сказати, що тут будеш і жити разом з Мотею,— розтягуючи слова, проспівала Марта Гаврилівна (Козач.); Вітри проспівають Над хвилями нив Про те, як в негоду Він край боро^ нив (Ус.)', Півні вже давно охрипли, роблячи свою щоденну справу за давнім правилом: моє діло півняче, проспівав, а там хоч і не розвиднюйся! (Дмитр.)]', 2) (утратить, потерять) разг. пропеть [Ти свою долю- у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала (Ном.)]. проспівувати, -пївую, -пївуєш, проспівати, -ваю, -ваєш муз. разг. распевать, распёть- [К. Стеценко вимагав, щоб учитель був* зразком для учнів, щоб кожну нову фразу, ноту він спочатку майстерно проспівував (Мист., 1958, 6)]. проспорювати, -ргою, -рюсш, проспорити, -рю, -риш проспоривать, проспорить. проссати см. просисати. проссатися см. просисатися. проставляти, -ляю, -ляєш, проставити, -влю, -виш проставлять, проставить [На дошці для приїжджих швейцар проставив крейдою нове прізвище: Джавадов (Донч.)]. простак, -ка 1) разг. простак [Т а р т а люк..: І який ви, вибачаюсь, простак, якщо повірили цій нісенітниці (Коч.)]; 2) театр, простак. простакуватий разг. простоватый [Він, Яків, уже не той простакуватий слобідський хлопець, яким ішов на війну (Шиян)]. простата анат. простата. простатит, -ту мед. простатит. простатичний анат. простатический. простацтво 1) разг. простоватость [Усі приняли сю виходку старого попа за знак- простацтва, притупленого почуття делікатності (Фр.)]; 2) собир. обл. простые люди* [М а р ц і я: ..Було людей при тому небагато, — само простацтво; плакали, кричали (Л. Укр.)\. простацький разг. простецкий [Обід, пане добродію, як тобі сказати? Був ситий, але- простацький. Бракувало йому шику (Біль- де); В родині Кудрявцевих була та простацька, хороша атмосфера, де не почувається найменшого утиску, ніякого прояву батьківського режиму (перекл. а Фурманова)]. простачка разг. простачка, простушка [Не- така вже простачка Ольга Павлівна, щоб' так близько лишити хворого (Ле)]. простачок, -чка разг. простачбк [Бувають і простачки, які через недомисел або через* сліпу звичку захищають погляди, що панують у певному буржуазному середовищі (Ленін)]. простежувати, -жую, -жуєш, простежити, -жу, -жиш прослеживать, проследить [Яка це радісна і захоплююча справа — простежувати, вивчати, аналізувати факти, які в своїй сукупності дають картину прекрасної ранкової зорі радянського соціалістичного мистецтва! (Нович.); Тут кипить життя, хвилюється, ось прислухайся, простеж — всіх народів мова чується, й наша українська теж (Тич.); Михайло Гуржій підвів голову і здивованим поглядом простежив за учителем (Жур.)]. простежуватися, -жується страд, з. прослеживаться [В романі-хроніці, романі-епопсї ~~ простежується становлення -„характеру ге-
|