Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яро 506 про роя на протязі великих відрізків часу (Іст. укр. літ.)]. простелений простланный; простеленный; разостланный; расстеленный [Через кімнату був простелений вузький килимок (Н.-Лев.); На підлозі, на простеленому пледі, лежала Наталя (Риб.)]. Ср. простилати. простелити см. простилати. простелитися см. простилатися. простеляння прост йлка. простеляти см. простилати. простелятися см. простилатися. простенький простенький [Частина кімнати була відгороджена простенькою переставною ширмою (Гонч.); Се була собі старенька, простенька молодиця, котра заправляла усім по хазяйству (Мирн.)]. простенько нар. простенько [Кімнатка убрана була зовсім простенько, хоч і вигідно простерегти, -режу, -режеш простеречь. простерти см. простирати. простертий простёртый; распростёртый [Ленін з простертою рукою, здавалося, встав з броньовика і йшов полями Галичини назустріч повсталим селянам (Цюпа)\ Лагідна втома і легка мрія ласкавим дотиком схилили голову до столу, поклали її на руки, простерті на столі (Коп.); Широкі крила осінніх хмар жевріли тихо над нею [ґуральнею], простерті в безодні ночі (Коцюб.)]. Ср. простирати. ¦простертися см. простиратися. простигати, -гаю, -гаєш, простигнути и простигти, -гну, -гнеш прям., перен. остывать, остыть, остынуть, разг. простывать, простыть, простынуть; (становиться холодным постепенно разг. — ещё) подстывать, подстыть; (перен.: потерять свою первоначальную силу — о чувствах, желаниях; прям. уст. — ещё) охладевать, охладеть [Йростигали розпечені за день піски (Ільч.); Кличе мати вечеряти — галушки простигли (Чуб.)', Він швидко сердився, швидко й одходив й простигав, як звичайно бувас з дуже нервовими людьми (Н.-Лев.)', Перелесник: ..Тепер ми восени, тепер, бач, навіть сонце прохололо і в нас простигла кров (Л. Укр.)]; 0 слід ^тйг перен. разг. след простыл [Вранці, коли він встав, на столі його вже чекав наготований дієтичний сніданок, а самої дівчини і слід простиг — побігла на роботу (Гонч.)]. простиглий остывший, уст. остылый; простывший; подстывший; охладевший, уст. охладелый [Щербина сидів перед простиглим чаєм, охопивши руками чорняву свою голову І^Ільч.)]. Ср. простигати^ простигнути, простигти см. простигати. простий 1) простой; (несложный — ещё) незатейливый, незамысловатый, неприхотливый, бесхитростный, разг. немудрёный, немудрый; (лишённый нарочитости — ещё) безыскусственный; (об обращении, о движениях — ещё) непринуждённый; (нетребовательный — ещё) невзыскательный [В кутку Хома старанно трощив ще простий кухняний ослончик (Коцюб.)', На йому була проста одежа: широкі крамні сині штани, біла сорочка й чорна смушева шапка (Н.-Лев.); Мельників план був дуже простий: зв'язати невеличкий пліт, аби міг здержать двоє людей, — і в темну ніч., переплисти у плавні (Коцюб.); Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковсцької (Рил.); Чула я пісеньку просту (Вільде); З жестом суворим і простим, 3 усміхом мудро ласкавим.. Зріс він [Ленін] над світом іржавим (Рил.)]; 2) (элементарный по составу, однородный, не составной и т. п.) спец. простой [Вага складного атома дорівнює сумі ваг простих атомів, що утворюють його (Заг. хім.); Щодо морфологічного складу серед кількісних числівникгв розрізняють прості, складні і складені (Курс укр. мови)]; О ~та бухгалтерія простая бухгалтерия; ^тий лист простое письмо; ~тим оком простым глазом [Поважчала я на два кіло, поправилась так, що й простим оком видно (Л. Укр.)]; 3) (принадлежащий к непривилегированному сословию уст.; принадлежащий к трудовой части общества) простой [Прості люди світу не хочуть війни (Літ. газ., 1950, IX)]; 4) (ничем не выделяющийся из остальных) простой, [самый] обыкновенный [— Ну, жінко, — весело гукнув Кобзар, прийшовши додому, — не дивися, либонь, що я бригадир, говори зі мною, як з простим... (Жур.); Всі хотіли на власні очі бачити, як син такої відомої в місті особи розносить каву, мов простий наймит (Коцюб.)]; 5) (без изгибов; перен.: откровенный, правдивый) разг. прямой [Вони йшли довгою простою вулицею (Фр.); Не гнулася моя висока постать, і не тьмарився мій веселий погляд, Я простий був і думкою і серцем (Л. Укр.)]. простилання прост йлка. простилати, -лаю, -лаєш и простеляти, -ляю, -ляєш, простелити, -телю, -тёлиш и редк. прослати, -стелю, -стелеш простилать, простлать, разг. простелить; (разворачивая, раскладывать на какой-нибудь поверхности — ещё) расстилать, разостлать, разг. расстелить [Зоря моя вечірня простилає Останні смуги на хисткій воді (Рил.); Рілля Біліє в бабинім тім літі, Немов по всім широкім світі Полотна білі просте- ля (Мал.); Я бачив, як сходив місяць, як море простелило йому під ноги золотий килим (Коцюб.); Підійшов вечір. Засвітив зорі. Прослав на травах тумани (Тич.)\. простилатися, -лається и простелятися, -ляє- ться, простелитися, -телиться и редк. прослатися, -стелеться 1) расстилаться, разостлаться, разг. расстелиться; (занимать какое-нибудь пространство) простираться, простереться [В нічну далину простилалося й губилося в темряві безмежне засніжене поле (Збан.); Праворуч простеляються до низини городи, за городами— лісок (Янов.); Вздовж річки по воді простелилась золота мерехтлива стежка (Ко- зач.); Широкий степ прослався перед ним |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)