Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иро 507 про (Бажан)]; 2) страд, з. (несоеерш.) простилаться; расстилаться; ср. простилати, лростймий простительный, извинительный. простимість, -мості простительность, изви- нйтельность. простимо нар. простительно, прострімо (разг.), извинительно [Якщо тому, хто недавно навчився читати, простимо вживати, як новину, іншомовні слова, то літераторам простити цього не можна (Ленін)]. простйнний простынный. простиня простыня [Погасив світло, відкинув ковдру і ліг. Холоднуваті простині обняли його (Собко)]. простирало, простирадло разг. простыня [Він заплющив очі, і пальці руки знову побігли по бережку простирала (Смол.); На білім незайманім простирадлі снігу розсипались чорні цяточки людей (ІПер.)]. простираловий разг. простынный. простиральце уменьш. разг. простынка. простирати, -раю, -раєш, простерти, -тру, -треш книжн. простирать, простереть; (широко разводить, раскидывать в стороны, перен.: охватывать, распространяя что- нибудь — обычно) распростирать, распростереть [Крізь кров, крізь грім, крізь смерть і муку, Мої безстрашні предки, ви Братерську простирали руку До однокровної Москви (Рил.)', Ліс казочний, Високий, темний, що мов море гра, Що зелені вдягає стрій святочний І широко свій килим про- стира (Фр.)\ Сонце, промені простерши, Теж радіє недарма (Дмитр.)]. простиратися, -рається, простертися, -треться простираться, простереться; распростираться, распростереться [I кволі руки, ніби два крила, У далеч простираються незриму (Рил.)\ Величезна хмара., простерлася грізно і закрила перед нами сонце (Фр.)\ Над головами простиралось зоряне небо (Панч); Заплющивши очі, він простерся на ліжку (Риб.)]. Ср. простирати. простирчати, -чу, -чйш разг. проторчать [Та Дмитро ж, чуйте, проходу не давав дівчині. Якось були посперечалися між собою, то він, чуйте, до самого сходу сонця простирчав під її вікном (Вільде)]. «ростити см. прощати. проститися см. прощатися. проституйований проституированный. проститутка проститутка. проституція проституция. проституювання проституирование [..найвизначніший авторитет II Інтернаціоналу, Каутський, проявив себе першокласним лицеміром і віртуозом у справі проституювання марксизму (Ленін)]. проституювати, -туюю, -туюєш проституировать [..есерівські і меншовицькі вожді проституювали Ради, зводили їх на рівень говорилень.. (Ленін)]. ороституюватися, -туюється страд, з. проституироваться. простій, -тою простой [Марусю, ти наш бригадир. З тобою, як з сестрою, уже з яких працюєм пір, — ні браку, ні простою (Шер.)]г простійний простойный. простінковий простеночный. простінок, -яка простенок [Вздовж стін і навіть у простінках між вікнами стояли численні шафи (Шовк.)]. простір (род. простору) 1) пространство; (свободная обширная площадь земли и т. п.— ещё) простор, раздолье; (только о расстоянии по какому-нибудь измерению) протяжение, протяжённость [Таня: ..Спускатись в долини, де не ступала нога людини. Перемагати простір, прокладати невідомі стежки, — чи може ж бути вище щастя! (Коч.); Затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Коцюб.); Скрізь, на просторі сливе десятини, філоксера заклала свою колонію (Коцюб.)', Перед очима лежав простір безконечно милого степу (Борз.); А яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (II.-Лев.); Ні, нема такої міри, Щоб помірять даль безкраю. Серцем люблячим і щирим Я твій простір відчуваю (Нагн.)]; покривати *-^р покрывать пространство; степові простори степные просторы; 2) (перен.: свобода, отсутствие каких-нибудь стеснений) простор, разг. раздолье [Соціалістичний лад відкрив широкий простір для розвитку радянської науки, літератури і мистецтва (Літ. газ., 1953, XII); Я дуже щасливий, що стрічаюсь з ним [сонцем] тут, на просторі, де ніхто не затулить його обличчя (Коцюб.)]. простісінький разг. 1) совершенно простой; (как нельзя проще) простейший [Дивно їм: простісінький парубок, живе у селі, по поденщинах ходить і в паперах кохається (Тесл.)]; 2) (совершенно прямой) прямёхонький. простісінько нар. 1) совершенно просто, как нельзя проще, простейшим образом [Яким не втерпів і простісінько промовив: «Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою в цій самій сукні?..» (II.-Лев.)]; 2) прямёхонько [Простісінько [Турн] к Палланту мчиться, Зубами скреготить, яриться (Котл.); Іван Бриль., що мав сили затопив .простісінько в нахабну пику (Смол.)]. Ср. простісіпький 1—2. простість, -тості простота; незатейливость, незамысловатость, неприхотливость, бесхитростность; безыскусственность; непринуждённость; невзыскательность. Ср. простий 1. простіти, -тію, -тієш разг. простеть. простіш см. простіше. простішати, -шаю, -шаєш разг. простеть. простіше, простіш сравн. ст. 1) прил. см. простіший; 2) нар. проще. простіший сравн. ст. более простой. просто 1) нар. просто; незатейливо, незамысловато, неприхотливо, бесхитростно; немудрёно, немудро; безыскусственно; непринуждённо; (не церемонясь) разг. попросту; невзыскательно [В. І. Ленін вчив писати просто й дохідливо, - зрозумілою мовою (Літ. газ., 1951, І); Увіходять троє християн-плебеїв: ..вони убрані просто, по-ремісницьки (Л. Укр.); Човен був невеличкий, але зроблений просто і вигідно — для далеких і рискованих мандрівок (Смол.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)