Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 508 про А його княгиня! Так мило, так просто обійшлася з нами, дарма що велика пані (Н.-Лев.)]; ^то кажучи попросту говоря; ср. простий 1; 2) нар. прямо; (по прямой линии, кратчайшим путём, перен.: без утайки, без обиняков разг. — ещё) напрямик, напрямки [— Геть, одчепись! — крикнула Лукина і глянула Уласові просто в вічі (И.-Л ев.); Просто перед ним вдіймався королівський замок (Тулуб); — Почну, коли дозволите, просто з діла, яке привело мене до вас, — почав гість (Коцюб.); Марина просто з вокзалу зайшла до кабінету Крайнева (Собко); Бач, курява яка, чобіт і не пізнати... Ходім ми просто через річку; Обмиєм чоботи і вийдем на травичку — І ближче, і чистіш (Гл.)]; 3) предик, разг. просто [Роздивляюся в хаті. Чистенько й просто (Ле)]; 4) (в значении усилит, слова) разг. прямо, прбсто; (сильнее — ещё) просто-напросто [В Москві великій без адреси Когось шукати —просто сміх (Дмитр.); Зійшли соняхи рядками, яка краса буде, коли вони цвістимуть, — просто очей не відірвеш (Янов.); Приступаючи до печі, вона просто дуріла, бо не знала, що варити (Коцюб.)]; ~ то-т а к и прямо-таки [Ви наговорили мені стільки незрозумілого й таємничого страхіття, що просто-таки налякали мене (Смол.)]; в і н ~то г е- р 6 й он прямо (прбсто) герой; 5) предл. разг. против, напротив [Просто вхідних дверей [світлиці] стоїть стіл простої роботи (Коцюб.)]; ~то нёба под открытым небом [Загін залишився просто неба в полі під дошкульним вітром (Панч)]. простовбичити, -чу, -чиш разг. проторчать. простовйсний обл. отвесный; вертикальный [Вони [сарни] переплигували широкі провалля, сковзали по простовисних схилах (Смол.); Демидів нарисував на таблиці дві лінії поземі і три простовисні, поназначав їх буквами і почав поясняти (Мак.)]. простоволосий разг. простоволосый, с непокрытой головой; (о женщине — ещё) с распущенными волосами; растрёпанный [Він сидів коло керма, розхристаний і простоволосий (Куч.); Вона, як була в хаті простоволоса, так і вибігла на подвір'я (Чорн.)]. простогнати, -тогну, -тогнеш 1) простонать [— Пити!.. — простогнав Горленко. —Важко мені... (Тулуб)]; 2) (стонать в течение некоторого времени) простонать [Цілу ніч простогнав [Онисько] від побоїв (Цюпа)]. простодушний простодушный; (недалёкий разг. — ещё) простой; (неумный) разг. немудрёный, немудрый [Простодушний Вася душі не чув у своему вчителеві (Ільч.); Баби тут більш не ворожили І простодушних не дурили (Котл.)]. простодушии чати, -чаю, -чаєш разг. простодушничать. простодушність, -ності простодушие [Гру- буватість Кутузова Клим сприймав як простодушність (перекл. з Горького)]. чростодушно нар. простодушно [Хлопчик всміхнувся простодушно (Вовч.)]. простая і н ійний редк. прямолинейный [Наміри Бальзака були., простолінійні і надто гострі, щоб відразу прийняти їх і перетворити у дійсність (Риб.)]. простоя і нГнність, -ності редк. прямолинейность. простолінійно нар. редк. прямолинейно [Ти, Семене, сказав те, що думав. А думав... по-моєму — надто простолінійно і, коли хочеш, безсердечно (Ле)]. простолюд, -ду, (реже) простолюддя до рев. простой народ, простонародье, уст. чернь [Дуже цінним у творчості перших класиків української літератури є насамперед показ життя селянства, міського простолюду, людей праці (Іст. укр. літ.); Його* [Бронка] попередники не церемонились з нею. А не церемонились тому, що ц& дівчина з простолюддя, за честь якої нікому було обстати (Вільде)]. простолюдин, разг. простолюдець, -дця дорев. простолюдин [Найвищою нагородою поетові були сльози зворушення та вдячності на очах простолюдина (Ільч.); Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять (Ном.)]. простолюдка дорев. простолюдинка. простолюдний дорев. разг. простонародный [Вони [попівські родини] жили зовсім сільським, простолюдним життям, обсяг їх понімання нічим не різнився від селянського (фр.)]. простомовний лингв, просторечный [Прикладом простомовних, або просторічних, слів можуть бути: сюдою, тудою (Курс укр. мови)]. просто-напросто нар. просто-напросто [Брон- ко з'явився на побачення на кільканадцять хвилин перед призначеним часом. Просто- напросто йому нічого було робити (Вільде)]. простонароддя дорев. простонародье [По Пітеру, навіть серед простонароддя, вже» розповідали про приїжджого негра всякі чудеса (Ільч.)]. простонародний дорев. простонародный. простонародність, -ності дорев. простонародность. простора обл. пространство [Замфір сидить за столом, підперши голову рукою, й дивиться кудись у простору (Коцюб.)]. просторий Просторный; (занимающий большую площадь) обширный, книжн. пространный; (имеющий большую протяжённость — чаще) широкий; (ёмкий) вместительный, поместительный [В просторій світлиці знов почалися танці (Н.-Лев.); Серед просторого двору глухо, пусто... (Мирн.); Море, море! Без краю просторе, Руху повне і разом спокою! (Л. Укр.); Просторі стеляться путі, навкруг широкий обрій, мені відкрито все в житті, — аби учився добреї (Забіла); Кущі в одному місці зовсім сплелися верховіттям, утворивши просторий купол (Смол.)]; ^рий костюм, кожух свободный костюм, кожух, просторный костюм, кожух [Перед Миколою Сен- чуком.. стоїть в просторому кожусі Мар'ян Букачук (Ст.)]. просторище увел. разг. простор. просторіка разг. 1) пустомеля [Сова мае нам |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)