Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 535 про прошарбіаний 1) прослоённый; 2) прорежённый; разрежённый [Просо й кукурудза вже були прошаровані, кавуни ще рано полоти (Минко)]. Ср. прошаровувати 1—2. прошаровування 1) прослаивание, прослойка; 2) прореживание; разреживание. Ср. прошаровувати 1—2. прошаровувати, -рбвую, -ровуєш, прошарувати, -рую, -руєш 1) прослаивать, прослоить; 2) с.-х. прореживать, проредить, (реже) разреживать, разредить [Коли конюшина зійшла і позначились рядки, поле прошарували (Рад. Укр., 1946, III)]. прошаровуватися, -рбвується, прошаруватися, -рується 1) прослаиваться, прослоиться; 2) страд, з. (несоверш.) прослаиваться; прореживаться; разреживаться; ср. прошаровувати 1—2. прошарок, -рку 1) прослойка [Разом із кістками., у печерах знайдені дуже глибокі прошарки попелу із залишками вугілля (Осн. даре.)', Ідеї марксизму-ленінізму озброювали робітничий клас і трудящі прошарки селянства на боротьбу, підняли їх на першу революцію в Росії (Рад. Укр., 1950, III)]; 2) геол. прослой, прослойка [Особливо глибоко вимиваються поживні речовини на пухких глинисто-піщаних грунтах, де нема глиняного прошарку (Коле. Укр., 1956, 9)]. прошарування прослойка. прошарувати см. прошаровувати. прошаруватися см. прошаровуватися. прошарудіти, -джу, -диш прошуршать [Босі ноги ледве чутно прошаруділи по долівці (Донч.)]. прошва прошва; (кружевная—ещё) прошивка [Він стояв недалеко, за кілька кроків, у костюмі кольору хакі з темно-синіми прошвами (Гур.)\ В гаях, як прошва золота, Блищав зів'ялий лист (Рил.)]. прошвендяти, -дяю, -дяєш разг. прошляться, протаскаться [— Брешеш, сучий виродку! — гримнула мати. — Всю ніч проволочився десь, прошвендяв, то й думаєш, що ти є цабе! (Ільч.)]. прошвовий спец. прошивочный. прошелестіти, -лещу, -лестиш 1) прошелестеть, прошуршать [— Не вернувся?.. Немає? — мов трава суха прошелестіла, спитала Пріська (Мирн.); Шофер м'яко загальмував машину, і вона, прошелестівши по піску, спинилась біля воріт застави (Збан.)', Над бліндажем прошелестів снаряд І розірвався в метрах тридцяти (Піде.)]', 2) перен. разг. пронестись [В класі прошелестів смішок (Донч.)', — А що король пообіцяв козакам? — гучно й гнівно пролунав його голос. Шляхтичі здригнулися з несподіванки. — Хлопський гонор, — прошелестіло по лавах (Тулуб)]. прошений 1) прошенный, прил. прошеный [Сніг затримаєм щитами... їдь, Ми- хайлику, із нами! — Я ж не проше- ний-таки. Спритно виліз на санки (Ст.)]; 0~иийг хліб разг. подаяние, мйлостыпя; іти за ~ним хлібом разг. идти, питаясь подаянием (милостыней) [Добився [батько] в свій край, і такий вже бідний, що за прошеним хлібом іде додому (народна казка)]', 2) приглашённый, разг. званый; <-^пий обід разг. званый обед [Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом (Фр.)]. Ср. просити 1—2. прошеніє, прошения разг. уст. прошение [Піщани хвалилися, що Порох не раз писав прошеніє кому треба (Мирн.)\ Прошения було велике й довге (Н.-Лев.)]. прошепотати, -почу, -пбчеш и прошепотіти, -почу, -потйш усилит, прошептать [—Усе Дніпро шумить! Усе дерева шелестять! — мовить удова і зітхне й прошепоче: — Боже мій, боже мій! (Вовч.); — Мамочко! — спросоння прошепотіла Орися і розкрила очі (Іван.)]. прошептати, -шепчу, -шепчеш прошептать [— І я колись Була молодою... — Прошептала, задумалась, Потім заспівала (Шевч.)]. прошибати, -баю, -баєш, прошибйтп, -блю, -бйш разг. прошибать, прошибить; (проникать насквозь — ещё) пронзать, пронзить; (о морозе, 'холоде, ветре и т. п. — ещё) пронизывать, пронизать; (об острых чувствах, ощущениях — ещё) пронимать, пронять [Одно-однісіньке зеренце шроту попало йому в нутро, але не прошибло пухиря; риба дуріла з болю,. але не швидко мусила подохнути (Фр.)\ Прошибло щось столітні дерева на горах, немов блискавиця (Коб.); Він і тепер стоїть коло неї, проши- бає її полум'ям своїх очей (Кобр.)', Вогкість прошибала всякого, аж до самих костей (Март.)', Каїн затремтів, І гострий біль прошиб його нутро (Фр.)]\ 0 через голову дбають думки разг. в голове проносятся мысли [Через голову про- шибають думки, як огонь пекучі, ані одної такої, аби не різала в саме серце (Стеф.)]. прошибаючии прошибающий; пронзающий; пронизывающий; пронимающий [Насилу відіпхнула його від себе й затулила вуха, аби не чути прошибаючого душу голосу (Кобр.)', Іван стояв, мнучи шапку в руці, і не казав нічого. Дід Довго, прошибаючим поглядом дивився на нього (Фр.)]. Ср прошибати. прошибйти см. прошибати. прошйблений прошибленный; пронзённый; пронизанный; пронятый [Одно його око прошиблене було стрілою (Фр.); Прошйблений неописаною тривогою, ключник видав із грудей глухий окрик і пустився щодуху бігти (Фр.)]. Ср. прошибати. прошивальний прошивочный. прошивальник спец. прошивальщик. прошивальниця спец, прошивальщица. прошивання прошивание, прошивка. прошивати, -ваю, -ваєш, прошити, -шию, -шиєш прошивать, прошить; (сапожн.— ещё) протачивать, протачать; (портн. — ещё) прострачивать, прострочить; (перен.: проходить насквозь — ещё) пронизывать, пронизать, пронзать, пронзить [Раніше |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)