Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 534 про те кубочок меду, то горло й прочиститься (Сл. Г р.); Не(ю вже зовсім прочистилося, тілько далеко иа сході стояла ще темна смуга хмари (Фр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) прочищаться [До збирання насінні ділянки [арахісу] обов'язково прочищаються від сторонніх., рослин (Олійні культ.)]. * прочищення прочищение, прочистка [У морозні дні перед обіднею або й вечернею о. Федір підходив інколи до шафи і вихиляв келишок — для прочищення голосу і кращого настрою (Скляр.)]. прочіс, -чосу спец. прочёс. прочісування прочёсывание, спец. прочёс [Ціла підвода мін! їх знайшли, коли закінчили прочісування лінії оборони (Скляр.)]. прочісувати, -сую, -суєш, прочесати, -чешу, -чешеш прям., перен. прочёсывать, прочесать [Коли є зачіска у хлопчиків' і коси у дівчаток, треба щодня їх прочісувати густим гребінцем (Шкільна гігієна); Після укладання соломи покрівлю вирівнювали і прочісували граблями, щоб надати соломі бажаного напряму для стікання води (Дерев, зодчество Укр.); На березі ходили патрулі і пильно прочісували кущі (Шер.У, Одним махом прочесали донці наскрізь грізне на вигляд гусарське зборище (Кач.)]. прочнути, прочіїутіїся см. прочинатися. іірочбвгашш 1) протёртый [Прочовгані постоли неначе зрослися з бабусею (Воронько)]; 2) исшарканный [Прочовганими східцями Мар'ян піднявся на ганок (Ст.)]. Ср. прочовгати 1—2. «рочовгати, -гаю, -гасш разг. 1} (повредить обувь ноской) протереть; 2) (испортить продолжительным хождением, танцами) исшаркаїь; о) (пройти, волоча ноги) прошаркать [Скрипнули двері, зайшла Малецька. Прочовгала, мов спутана, до дивана, важко сіла (Збан.)]. ирочування обл. предчувствие [Стискав у мене серце жах, Грозило щось, мов про- чування смерті (Фр.)]. нрочувати, -ваш, -ваєш, прочути, -чую, -чуєш 1) разг. слышать, услышать, разг. слыхать, услыхать; (только соверш.: узнать по слухам разг. — еще) прослышать [Служка., придивлявся підсліпуватими очима до князя, про якого прочував багато (Хижн.)\ Ніскілечки не здивувався [Юхим Кудря], коли прочув, що Андрій ніби похвалявся своїм батькам тільки Одарку собі за дружину брати (Ле); Хлопець рушає в дальшу путь: він прочув про партизанів (Янов.)]; 2) (только несоверш.) обл. предчувствовать [Прочувало серце лихо, Билось і квилило тихо, Мов голодне немовля (Фр.)]. прочуватнея, -вається, прочутися, -чується разг. слышаться, послышаться [Коли ж прочувся Остапів голос, ..усі козаки насторожилися (Вовч.)]. прочумати, -маю, -маєш разг. редк. привести в чувство, привести в себя [Генерал нрочумав піщан перший. — Тепер уже ви не козаки, — сказав він, зібравши громаду (Мири.)]. ,прочуматися* -маюся, -маєшся и прочунятися, -няюся, -няєшся и (реже) прочуняти, -няю, -няєш разг. прийти в себя-; прийти в сознание, прийти в чувство, очнуться, опомниться, фам. прочухаться, очухаться [Під бризками свіжої води прочумався Богдан (Ле); Я одкриваю очі і не встигаю ще як слід прочуматись, аж мати підходить до запічка і простягає на піч руки з ночвами (Довж.); Тим часом дівчинка, вже прочунявшись, похапцем пробувала звестися на лікоть (Гонч.); Та я б руки під нього підложила, щоб видужав, та вік би весь не спала, за ним дивилась, аби прочуняв (Збан.)]. прочути см. прочувати. прочутися см. прочуватися. прочутйтнея, -чучуся, -чутишся разг. прийти в себя, прийти в сознание, прийти в чувство, очнуться, опомниться [Устань, устань, милая, прочутися, На своїй колясочці прокатися (Чуб.)]. прочуття обл. предчувствие [3 моїм прочут- тям смерті і сумними думками наймиліше мені в тихій, поважній природі (Коб.)]. прочухан, прочуханка разг. взбучка, встрёпка, встряска; (сильнее разг. — ещё) потасовка, трёпка, фам. всклочка, таска; (строгий выговор, внушение) разг. нагоняй, нахлобучка, головомойка; (сильнее разг. — ещё) разнос, проборка [Мати — це мати, а батько — не тільки доброта, любов і тяжкий труд, а й невблаганна совість, і суворість, і добрий прочухан (Ільч.); — Як це ви додумались міндобрива колгоспам завозити? Леус не зрозумів: чи засуджує, чи схвалює їхню ініціативу секретар. А більше скидалось на те, що зараз почнеться прочуханка (Збан.)]; дати <^иа, ~нки кому задать взбучку (встрёпку, встряску; потасовку, трёпку; всклочку, таску) кому; разнести кого, задать гонку кому [Тихін такого прочухана дав куркуленку, що той з тиждень ребра чухав і на вулицю не виходив (Коп.); — Даймо йому доброї прочуханки, щоб пам'ятав до нових віників, — загукали бурлаки (Н.-Лев.)]. прочухатися, -хаюся, -хаєшся разг. опбм- ниться, разг. очухаться [Треба їх [старшин] захопити зненацька, піднести на раді готовеньке, щоб не прочухалися (Тулуб)]. прочхати, -хаю, -хаєш разг. прочихнуть. прочхатися, -хаюся, -хаєшся разг. прочихаться, вычихаться [Найгірше було низькорослому бійцеві.. Йому особливо часто випадало сьорбати набігаючу хвилю, і, прочхавшись, він голосно чортихався (Гонч.)]. прошак, -ка обл. попрошайка; нищий (сущ.) [Приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її (Брацл. у. — С л. Г р.)]. прошамкати, -каю, -каєш и прошамкотіти, -кочу, -котйш разг. прошамкать [— Поснули? га? — прошамкав раптом дід Ов- сій (Коцюб.); — Заходьте, заходьте, голуб'ята, — прошамкотіла бабуся (Собко)]. прошамотіти, -тгіть. прошелестеть, прошуршать [Зарябіла на воді широка стежка, ..прошамотів прибережний верболіз (Козач.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)