Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 533 про салимського шляху (Л. Укр%); Язик доведе! Доводить же прочан до Киева, то до- веде й заробітчан до Каховки! (Гонч.)]. прочанка богомолка; паломница; странница [Кругом його стовпились сільські бабки, прочанки (Н.-Лев.)]. Ср. прочанин. прочахати, -хає, прочахти и прочахнути, -хне 1) стыть, остывать, остыть, стынуть, остынуть, разг. простывать, простыть, простынуть; (преим. перен. — еще) охладевать, охладеть [— Здорові і живі, мамо, — через ворота кинув Левко. — А ви галушок наварили? — Вже й прочахли десь-то (Ст.); Тож поки в серці не прочах неспокій, — будь як воїн, — трудись, щоб сам в своїх очах поваги був достоїн (Дор.)]; 2) (о земле, грязи и т. п.) разг. просыхать, просохнуть, подсыхать, подсохнуть [Настя.., почекавши, поки земля прочахне, подалась з дитиною в город одвідати Гната (Коцюб.)]. прочахлий 1) остывший, уст. остылый; простывший; охладевший, уст. охладелый [Сагайда всю свою незграбну, ще не прочахлу закоханість в Юрія Брянського тепер переніс на ветеранів роти (Гонч.)]; 2) просохший, подсохший. Ср. прочахати 1—2. прочахнути, прочахти см. прочахати. прочвалати, -лаю, -лаєш пробрести, протащиться, проплестись [Четверо чи п'ятеро якихось бородатих, босих, обірваних дядьків прочвалали, не сказавши ані слова {Мур.)]. , , , . прочекати, -каю, -каєш (кого, що и чого и на кого, на що) прождать (кого, что и чего). прочергувати, -гую, -гуєш продежурить [Ар- тьомов.. увесь час прочергував у лікарні біля хворого сина (Чорн.)]. прочерк, -ку прочерк [Сивий господар довго вчитувався у ці позначки на землі. Потім його увагу привернули якісь прочерки на зябі край ділянки (Вологи.)]. прочеркнути см. прочеркувати. прочеркування прочёркивание. прочеркувати, -кую, -куєш, прочеркнути, -ну, -неш прочёркивать, прочеркнуть. прочерчувати, -чую, -чуєш, прочертйти, -черчу, -чёртиш прочерчивать, прочертить. прочесаний прям, у перен. прочёсанный [Воно [зерно] любить лягти у пухку вологу ріллю, ..у землю, прочесану боронами, прощупану твоїми руками (Дм. Бедз.)]. прочесати см. прочісувати. прочинатися, -наюся, -наєшся, прочнутпся, -нуся, -нёшся. и редк. прочинати, -паю, -наєш, прочнути, -ну, -пеш~прям., перен. разг. очнуться (только соверги.); (переставать спать и перен. — ещё) пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться [Як прочнулась я — так само: постріли!., село в огні!.. (Тич.); То Івась Удовиченко од сна прочинає, По світлиці поглядає (дума)]. прочинений приоткрытый, приотворенный [Батько з сином стояли біля прочиненого в сад вікна (Кач.)]. прочинити см. прочиняти. прочинитися см. прочинятися. прочиняти, -няю, -няєш, прочинити, -чиню, -чиниш приоткрывать, приоткрыть, приотворять, приотворить [Тиміш.. підходить до вікна, з осторогою прочиняє його (Вас); Хлопець вийшов у сіни, тихесенько прочинив двері в хату (Вас.)]. прочинятися, -няється, прочинитися, -чиниться приоткрываться, приоткрыться, приотворяться, приотвориться [Двері трохи прочиняються, спочатку всувається в кімнату величезний букет, а потім заходить сержант Коваленко (Собко); Несподівано прочинилось віконечко — заглянула усміхнена кругла морда Хлипала [коридорного фашистської тюрми] (Збан.)]. прочистити см. прочищати. прочиститися см. прочищатися. прочистка прочистка [По-хазяйському ці люди радилися між собою, як би швидше в лісі зробити прочистку і забезпечити бідноту дровами (Шиян); Інженер-іригатор готував плани нових прочисток ариків прочитання 1) прочтение, уст. прочёт [Солдат шарпнув документ, обдивився з усіх боків, як щось брудне й таке, що зовсім не вимагає прочитання (Янов.)]; 2) прочтение [Після прочитання серед слухачів виникла цікава бесіда (Дм. Бедз.)]. Ср. проч йтувати 1—2. прочитувати, -тую, -туєш, прочитати, -таю, -таєш 1) прочитывать, прочитать, прочесть [Він мав звичку вголос прочитувати різні п'єси, особливо написані віршами (Сміл.); Хо наблизився, глянув на табличку й прочитав: «Школа» (Коцюб.); А ти, друже мій єдиний, Як маєш журитись, Прочитай оцю цидулу (Шевч.)\ Коли-небудь, як папи не буде дома, я її [книжку] непримітно візьму та крадькома й прочитаю тобі (Мирн.)]; 2) (только * советы. —о речи, обращенной к кому-нибудь, и перен.) прочитать, прочесть [Року 1895 він [І. Франко] блискуче прочитав у Львівському університеті вступну лекцію на тему «Наймичка» Тараса Шевченка (Коцюб.); Дмитренко приїхав на Чіпчиних конях, прочитав указ, розказав— кого вибирати (Мирн.); Директор розгнівався і., прочитав йому сувору нотацію (Багм.);-В очах- Таубенфельда він прочитав таку зненависть, що йому стало страшно (Ю. Бедз.)]; 3) (только соверги.: провести определённое время за чтением) прочитать; ^тав цілу ніч прочитал всю ночь [напролёт]. прочищання прочищение, прочистка [На посівах., провадять три прочищання від хворих/ вироджених і відстаючих у рості кущів (Колг. Укр., 1957, 7)]. прочищати, -щаю, -щаєш, прочистити, -чищу, -чистиш прочищать, прочистить [Цілий ранок Василь з батьком сніг од кидали, стежки прочищали (Коп.); Вона [цариця] звеліла невольникам вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (В.-Лев.); Приходили з дорослими діти, оглядали, прочищали свої посадки (Іван.); Прийшла потім мені підмога, стали ми прочищати село (Шиян)]. прочищатися, -щасться, прочиститися, -ти- ться 1) разг. очищаться, очиститься [Випий- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)