Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 532 про повели до їдальні (Мик.)]; 2) мед. процедура [Зимою, коли повітряні ванни приймають у закритому приміщенні, їх доцільно поєднувати з ранковою гімнастикою і водними процедурами (Наука і життя, 1956,7)]. процедурна 1) прил. см. процедурний; 2) (род. процедурної) сущ. мед. процедурная. процедурний 1) процедурный [В комітеті встановилася традиція — персональні справи розглядати наприкінці засідання. Робилося це не тільки з якихось процедурних міркувань (Руденко)]; ~не питання процедурный вопрос; 2) процедурный; ~ний кабінет процедурный кабинет. Ср. процедура 1—2. процент процент [Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (Наука і життя, 1957, 2); Того дня Таня й справді виконала тисячу процентів норми (Донч.); Семен., позичав роші й небагатим господарям, а за проценти орав і засівав для себе їх поле по кілька років... (Н.-Лев.)]; давати (позичати) грбші на ^ти давать деньги на проценты, уст. давать деньги в рост [Я міг уже покинути всякий гендель, узяти оренду на селі, позичати хлопам гроші на проценти і жити собі, як пан! (Фр.)]\ на всі сто ~тів на все сто процентов [Одне слово — жив чернець, що дав зарік назавжди залишитись на всі сто процентів... «дєвою»... (Вишня)]. процентний процентный [До возз'єднання [України] на території західних областей працювало лише 4 вищі учбові заклади, в яких дітей українського трудового населення майже не було, бо для них існувала процентпа норма вступу (Наука і життя, 1959, 9)]', ~ні папери фин. процентные бумаги. процентувати, -тую, -туєш бухг. процентировать. процес, -су процесе [На очах у нас іде дуже цікавий процес стирання граней між народною творчістю і літературою (Рил.)', Механізація виробничих процесів у тваринництві є могутнім засобом підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції (Наука і життя, 1958, 11); Наша соціалістична дійсність висуває перед радянською школою все нові, чимраз серйозніші завдання у справі поліпшення навчально-виховного процесу (Рад. Укр., 1950, IX); Старкуватий дідич- провінціал: Невдячне то завдання для юриста в такім процесі бути адвокатом (Л.Укр)] процесія процессия, шествие; (церк. — ещё) крёстный ход [Бачимо: посередині вулиці йде оркестр індійських національних інструментів, а за ним якась процесія (Мин- ко); Найгірше було теГ що ніхто напевно не знав, чи одмінять процесію з образом спаса (Коцюб.)]. процесуаліст юр. процессуалист. процесуальний юр. процессуальный [Всякий судовий процес за своїми процесуальними нормами вимагає, щоб підсудний мав оборону (Смол.)]. процесуватися, -суюся, -суєшся обл. судиться [Тепер уже нема, слава богу, тих судів у місті, не процесуються люди за дурні межі та за онучі (Козл.)]. процигикати, -каю, -каєш пропиликать. проциндрювати и процвиндрювати, -рюю, -рюеш, проциндрити и процвиндрити, -рю, -риш фам. проматывать, промотать ; (преим. о деньгах — ещё) протранжиривать, протранжирить, растранжиривать, растранжирить, профинтить (только соеерги.) [От парень був так так! За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і усії худоби (Квітка);—Оддай мені ті гроші, що ще не проциндрив! — кричить тесть (Коцюб.)]'. процитований процитированный. процитувати, -тую, -туєш процитировать [Я не можу відмовити собі в насолоді процитувати вам кілька строф Міцкевича (Пере.)]. проціджувати, -джую, -джуєш, процідити, -ціджу, -цідиш процеживать, процедить [Рідину проціджують крізь сито чи марлю і зливають у бочку з водою (Шкідн. і хвор, с.-г. рослин); Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко (Н.-Лев.)]; ~дйти крізь зуби процедить сквозь зубы [Він процідив крізь зуби: — Не бійсь, нічого нам не буде (Коцюб.)]. проціджуватися, -джується, процідитися, -цідиться 1) процеживаться, процедйться [Бадьоро потекли ручайки балками, проціджувалися струмочки під торішнє соняшникове коріння (Ле); Жовте проміння процідилося в хату і освітило бліде обличчя Андрія (Ст.)]; 2) страд, в. (не- соеерги.) процеживаться. проціджувач спец. процеживальщик. проціджувачка спец, процёживалыцица. процідити см. проціджувати. процідитися см. проціджуватися. процілбвувати, -ловую, -лбвуеш, процілу- вати, -лую, -луєш 1) процеловывать, про- целовать [Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці діроч- ч ки, ироціловує (Вас); Я в д о х а: Та годі-бо, ще й щоку процілуєте, буде дірка (Кроп.)]; 2) (только соеерги.: определённое время) процеловать. процілуватися, -луюся, -луєшся процело- ваться. процокотати, -кочу, -кочеш и процокотіти, -кочу, -котйш ранг. 1) процокать [Коні процокотіли підковами по мосту і стали біля високої залізної брами (Риб.)]; 2) (пе- рен. — о разговоре) протараторить, протрещать. процькувати, -кую, -куєш охотн. і) разг. протравить; 2) (в течение определённого времени) травить; дві години ~валп ведмедя два часа травили медведя. прочадйти, -джу, -дйш прокоптить, продымить. прочадйтися, -дйться прокоптиться, продымиться. прочанин уст. богомол, богомолец; (ходящий по «святым местам) — ещё) паломник, уст. странник [Дідок-прочанин іде повз нивку стежкою, що звертає вбік з великого Єру- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)