Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 531 про свежесть. Ср. прохолодний и см. ещґи^о- холода 1. прохололий остывший, уст. остылый; бхладйв- шийся; простывший; охладевший, охладелый [Він допив прохололий чай і відставив склянку (Головко); На обрії димка, закурена хмара Запоною пада на синь прохололу (Бажан)]. Ср. прохолонути. прохолонути и редк. прохолоти, -лону, -лбнеш прям., перен. остыть, остынуть, охладиться (только прям.)у разг. простыть, простынуть, уст. охладеть; (только прям.: слегка) разг. подстыть [От баба вибирає пиріжки та на стіл кладе, щоб прохололи (народна казка); Бій тривав з самого ранку.. Гармати не встигали прохолонути (Сміл.); Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! (Шевч.)]; 0 [і] слід ~лов разг. [и] след простыл [А тих човнів давно й слід прохолов: шукай їх аж у плавнях (Янов.)]. прохопйти' см. прохоплювати. прохопитися см. прохоплюватися. прохоплювати, -лює, прохопйти, -хбппть (сильно действовать, производить большое впечатление) разг. пронимать, пронять; (о дрожи, слезах — ещё) прохватывать, прохватить [Холод прохоплює до кісток (Тулуб); Всі почуття її на мить завмерли, отупіли, щоб по хвилинній закляклості прохопйти всю її істоту непсреносно гострим болем (Тулуб)]; ~пйло протягом безл. разг. протянуло сквозняком, просквозило. прохоплюватися, -лююся, -люєшся, прохопитися, -хоплюся, -хбпишся разг. 1) проговариваться, проговориться, обмолвиться (только соверги.) [Жодним словом досі він не прохопився Галині про свою любов (Шиян)]; 2) (пробиваться, проникать; перен.: внезапно обнаруживаться, проявляться) прорываться, прорваться; (прям.: незаметно пробираться, перен.: обнаруживаться на мгновение — ещё) проскальзывать, проскользнуть [Загнані в річку педобитки шляхти прохопилися до свого берега й скоріше заховались за валами (Нач.); Виразніше почали долинати голоси, прохоплювались окремі слова (Шовк.); Де- не-де по лісах уже прохоплювалось перше полум'я осіннього багрянцю (Гонч.); В • Сашка була тепер тільки одна мета — прохопитись! Прохопитись мимо батька по вузькій стежці (Смол.); У її голосі вперше прохопились нотки роздратування (Гур.)]; 3) (пробуждаться ото сна) редк, просыпаться, проснуться [П'ятилітній хлопчина прохопився з твердого сну, побачив Якима і в плач... (Ков.)]; см. ещё прокидатися 1. Прохор, -ра Прохор. прохоріти, -рїю, -рїєш и прохорувати, -рую, -руєш см. прохвбрювати, прохворіти. прохрипіти, -плю, -пйш прохрипеть [Арсенові спазма здавила горло, він прохрипів: — Де Петрик? (Дмитр.); Гучномовець прохрипів, що через десять хвилин прибуде поїзд (Трубл.)]. прохромлювати, -люю, -люєш, прохромити, -ромлю, -ромиш обл. прокалывать, проколоть, разг. просаживать, просадить; (протыкать насквозь — ещё) пронзать, пронзить [Мина [бичок] хоче діда прохромить рогами (Довж.); Повірите, отими словами ніби вона взяла та й геть мене прохромила розпеченою шпагою (Збан.)]. прохронометрований спец. прохронометрированный. прохронометрувати, -рую, -руєш спец. прохронометрировать. прохроптй и прохропїти, -плю, -пйш прохрапеть. прохрумтіти см. прохрущати. прохрустіти, -тйть прохрустеть. прохрущати, -щйть и разг. прохрумтіти, -тйть прохрустеть. прохукувати, -кую, -куєш, прохукати, -каю, -каєш разг. продувать, продуть [На полях весна прохукувала теплим духом галявинки на ріллі, на озимині (Янов.); Василько прохукав на шибці більшу дірочку (Панч)]. прохурчати, -чйть и редк. прохуркотіти, -тйть разг. профурчать [Марія почула, як віддаля прохурчало авто: мабуть, їздила нічна охорона (Смол.); Звилась з окопів ракета, прохуркотіла над ними, потріскуючи й розсипаючи сліпучі бризки [Куч.)]. процвиндрювати, процвиндрити см. проциндрювати. процвісти см. процвітати. процвітання процветание; (только о цветах) цветение [Радість і щастя людини невідривні від щастя колективу, від процвітання Радянської держави (Літ. газ,, 1959, VIII); Пізніх троянд процвітання яскравеє осінь віщує (Л. Укр.)\. Ср. процвітати 2. процвітати и разг. проквітати, -таю, -таєш, процвісти, -віту, -вітеш и разг. проквітнути, -ну, -неш 1) разг. расцветать, расцвести, уст. процветать, процвести [Двічі на рік пишні квіти Та не процвітають; В життю літа найкращії Двічі не бувають (Л. Укр.); Кругом хлопці та дівчата — Як мак процвітає (Шевч.); У шибках процвіте цілий рій цікавих очей — синіх, сірих, карих... (Вас.)]; 2) (только несоверш.: успешно развиваться, жить, преуспевая во всём, и т. п.) процветать, (реже) цвести [Процвітають колгоспи — процвітає Радянська держава (Рад. Укр., 1950, IX); Хай живе і процвітає дружба слов'янських народів, дружба між українським і болгарським народами! (Корн.); Жить. Боротись. Знемагати. Підійматись. Далі йти. Щоб могло життя багате Процвісти (Шер.)]; 3) (только соверги.: пробыть в состоянии цветения некоторое время) процвести; 4) (только соверш.: покрыться плесенью) проплесневеть. процвітаючий процветающий. процедура 1) процедура [Перевірка виконання не може зводитися до формальної процедури, при якій в полі зору перевіряючого стоять не реальні результати роботи, а папери (Рад. Укр., 1955, І); За годину нова партія проробила процедуру з лазнею та з переодяганням, і тоді всіх комунарів 34* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)