Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
про 530 про дующие (такие) станции; 2) (происходить, совершаться; производить, осуществлять .какое-нибудь действие; подвергаться регистрации и т. п.; изучать что-нибудь; выполнять курс обучения, лечения и т. п.) проходить, пройти; (о времени, событиях и т. п. — еще) протекать, протечь; (миновать — ещё) отходить, отойти; (заканчиваться без неприятных последствий; чаще — в отрицательном употреблении — ещё) обходиться, обойтись I [На підприємствах і в установах Харкова проходять звіти депутатів місцевих Рад (Рад. Укр., 1959, І); бнолі пройшов холодний дощ (Ле); Невже то правда: що б не голосував Матюха, завжди «одноголосно» проходить? (Головко); Берест: Що ж, Л ідо, сьогодні твій проект пройшов добре, а говорити мені було важко (Корн.у, —Шифер і насос по документах не проходять, — холодно сказав Заруба (Куч.); Треба мені йти на «Більшовик», набувати професії.. А там можна буде пройти вечірні курси без відриву од виробництва, зарахуватися заочником (Янов.); —Папка! Скажи, що то там за горби? — То могили скіфських царів. Ти вчив про скіфів? — У нас скіфів не проходили (Довж.)\ Поки до Харкова, в теплому вагоні, може, й пройде простуда (Головко); Дитинство Саш- кове проходило на березі — біля рибальської снасті та на артільній фелюзі (Смол.); Час летів, і пройшли над Єгиптом віки незчисленні (Л. Укр.); Будеш мені, песький сину, тямити; тривай лишень! ..хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год, тільки вже не пройде тобі даром (Квітка)]; час ~дить время проходит, время уходит; 3) горн, проходить, пройти [Під висел к ом проходили новий штрек (Панч)]; О каша ~іїшла димом каша пропахла дымом [Христя кинулась до каші — і каша пройшла димом (Мирн.)]. проходити см. нроходжувати. проходитнся, проходйтися см. проходжуватися. проходка 1) редк. прогулка [Мартин: ..Нема. Пішли, мабуть, з Марисею на проходку у садок (Тоб.)]; 2) горн, проходка [До кінця року морські бурильники вирішили дати країні понад план ще 7 тисяч метрів проходки (Рад. Укр., 1953, Л XII)]; швидкісна ~ка скоростная проходка [Розроблені і застосовуються методи швидкісної проходки стволів і горизонтальних виробок (Рад. Укр., 1959% /)]. проходом нар. разг. проходом [Тут би вони й стали його [солдата] розпитувати, чи тут проходом, чи постоєм? (Квітка)]. проходчик см. прохідник. прохбдчиця см. прохіднйця. прохожалий разг. редк. 1) прил. прохожий [Т и м і ш: Я собі—прохожала людина: сів трохи спочити (Вас.)]; 2) (род. прохожало- го) сущ. прохожий, путник [Є поховані над дорогами то чумаки, то різні прохо- жалі (Ном.)]. См. ещё проходжалий. прочожиії 1) прил. прохожий [Грицько: ..А от у нас багато прохожого люду йде І І (Мирн.)]; 2) (род. прохожого) сущ. прохожий; (странник, идущий, куда-нибудь — ещё) путник [Прохожі під парасолями йшли спішно кожний у свій бік (Фр.); Тут обідало все село, обідали прохожі, проїж- джачі; старці посходились з усієї околиці. (Н.-Лев.)]. прохолода 1) прохлада, редк. прохладность; свежесть [Степ, оповитий нічною прохолодою, ще спав (Цюпа); 3 Дніпра потягло прохолодою (Десн.); Одна -арабка: ..Твої очі то дають росяну прохолоду, то гріють огнем, на кого ти глянеш (Я.-лев.)]; ер. прохолодний; 2) редк. охлаждение; прохлаждение [Принялись за чай. Книш і Рубець підлили рому для прохолоди, а Проценко ждав, поти простине (Мирн.)]; ер. прохолоджувати 1 и см. ещё прохолодження 1; 3) (место, защищенное от солнечных лучей) разг. холодок [Сонце повернуло геть з полудня і страшенно пекло.. У садку, в прохолоді — і то було душно-млосно (Мирн.); Ой, тополі край дороги Кличуть в прохолоду! (Шпак)]. прохолоджати см. прохолоджувати. прохолоджатися см. прохолоджуватися. прохолодження 1) охлаждение; прохлаждение; 2) прохолаживание. Ср. прохолоджувати 1—2. прохолоджувати, -джую, -джуєш и (реже) прохолоджати, -джаю, -джаеш, прохолодити, -джу, -дйш 1) охлаждать, охладить, разг. прохлаждать, прохладить [Вода була солона і приємно прохолоджувала гаряче чоло (Куч.); Вечірній мороз не прохолоджав її, тільки дужче спиралося зітхання у грудях (Мирн.); Вечірня вогкість прохолодила її гаряче лице (Н.-Лев.)]; 2) с.-х. прохолаживать, прохолодить. прохолоджуватися, -джуюся, -джуєшся и (реже) прохолоджатися, -джаюся, -джаєшся, прохолодитися, -джуся, -дйшея 1) охлаждаться, охладиться; прохлаждаться, прохладиться [По обіді сиділи в садочку. Прохолоджувалися (Риб.); Водяник, поглядаючи вгору: ..Ху, душно як! Прохолодитись тре§а (Л. Укр.)]; ср. прохолоджувати 1; 2) (только несоверш„) фам. прохлаждаться [Може, їй [Марті] и корова не потрібна. Вона ж там ото, на фермі, цілими днями прохолоджується (Ряб.)]. Ч прохолоджуючий прохлаждающий. прохолодити см. прохолоджувати. прохолодитися см. проход6дивуватися. прохолодне 1) прил. см. прохолодний; 2) (род. прохолодного) сущ. прохладительное. прохолодний прохладный; (о воздухе, ветре — ещё) свежий [3 глибокої степової балки дихнув прохолодний вітерець (Козач.)]. прохолодний прохладительный; (дающий приятную прохладу) освежающий; ~нйй н а- пій (напиток) прохладительный на* пйток. прохолодність, -ності прохладность; свежесть. Ср. прохолодний. прохолбдно предик, прохладно; свежо [Зашили в квартиру. Тут було прохолодно, тихо (Збан.)]. Ср. прохолодний. І прохолодь, -ці поэз прохлада; прохладность; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)